DSpace Собрание:

Визначення гематологічних та біохімічних параметрів крові у кролів, хворих на пастерельоз

2026-03-23T08:01:45Z

Название: Визначення гематологічних та біохімічних параметрів крові у кролів, хворих на пастерельоз Авторы: Левицька, Вікторія Андріївна; Фотін, Анатолій Іванович; Levitska, V. A.; Fotin, A. I. Краткий осмотр (реферат): Пастерельоз – хвороба кролів, яка характеризується ринітом, пневмонією, орхітом, середнім отитом, сеп тицемією та утворенням абсцесу. Іноді інфекція P. multocida може бути протікати безсимптомно. Були проведені гематологічний, біохімічний аналіз сироватки крові, аналіз цитокінів запалення, імунологічний та гістопатологічний аналізи. Результати показали, що у кроликів, хворих P. multocida типу B, спостерігали макроцитарну гіпохромну анемію та лейкоцитоз зі значним підвищенням відсотка та індексу фагоцитарної активності. Так кількість еритроцитів збільшилась на 19,51%, концентрації гемоглобіну на 24,42%, у кроликів, інфікованих P. multocida, порівняно з контролем. Крім того, спостерігали збільшення (p <0,05) лейкоцитів, нейтрофілів на 160,30% і моноцитів на 88,46%. Відмічали зниження (p <0,05) кількості лімфоцитів на 32,71% і незначними змінами кількості еозинофілів на 38,46%. Підвищення фагоцитарної активності на 26,79% та фагоцитарного індексу на 55,88% у хворих кроликів. У інфікованих кроликів спостерігалося значне зниження рівня загального білка, альбу міну, глобуліну та імуноглобуліну (IgG та IgM) у сироватці крові. Так вміст загального білка був нижче у хворих кролів на 36,28%. При цьому кількість альбуміну була нижче на 37,34%, а глобулінів на 31,97%, порівняно зі здоровими кролями. Рівень імуноглобулінів сироватки показали значне зниження (p <0,05) IgG на 17,86% та IgM на 46,92%, порівняно з хворими кроликами. Вміст запального цитокіну – інтерлейкіну був вище на 44,57% у сироватці крові хворих на пастерельоз кролів. Крім того, у хворих кроликів спостерігалося значне підвищення рівня запальних цитокінів, аланінамінотранс ферази, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази та білірубіну (загального, прямого та непрямого) у сироватці крові. Сироваткова активність аланінтрансфераза (АЛТ), лужна фосфатаза (ЛФ) і лактатдегідрогеназа (ЛДГ) значно підвищилася (p < 0,05) у групі, інфікованій P. multocida, порівняно з контролем. Так рівень АЛТ збільшився на 40,93%, ЛФ – на 87,78%, ЛДГ – на 79,99% був вище у кролів хворих на пастерельоз. Описание: Pasteurellosis is a disease of rabbits characterized by rhinitis, pneumonia, orchitis, otitis media, septicemia and abscess formation. Sometimes P. multocida infection can be asymptomatic. Hematological and biochemical analysis of blood serum, analysis of inflammatory cytokines, immunological and histopathological analyzes were performed. The results showed that rabbits infected with P. multocida type B had macrocytic hypochromic anemia and leukocytosis with a significant increase in the percentage and index of phagocytic activity. Thus, the number of erythrocytes increased by 19.51%, hemoglobin concentration by 24.42%, in rabbits infected with P. multocida, compared to the control. In addition, an increase (p <0.05) of leukocytes, neutrophils by 160.30% and monocytes by 88.46% was observed. A decrease (p <0.05) in the number of lymphocytes by 32.71% and minor changes in the number of eosinophils by 38.46% were noted. Increase of phagocytic activity by 26.79% and phagocytic index by 55.88% in sick rabbits. Infected rabbits showed a significant decrease in total protein, albumin, globulin and immunoglobulin (IgG and IgM) serum levels. Thus, the content of total protein was lower in sick rabbits by 36.28%. At the same time, the amount of albumin was lower by 37.34%, and globulins by 31.97%, compared to healthy rabbits. The level of serum immunoglobulins showed a significant decrease (p <0.05) of IgG by 17.86% and IgM by 46.92%, compared to sick rabbits. The content of the inflammatory cytokine – interleukin was higher by 44.57% in the blood serum of patients with rabbit pasteurellosis. In addition, a significant increase in serum levels of inflammatory cytokines, alanine aminotransferase, alkaline phosphatase, lactate dehydrogenase, and bilirubin (total, direct, and indirect) was observed in sick rabbits. Serum alanine transferase (ALT), alkaline phosphatase (AL) and lactate dehydrogenase (LDH) activities were significantly increased (p < 0.05) in the P. multocida-infected group compared to controls. Thus, the level of ALT increased by 40.93%, LF – by 87.78%, LDH – by 79.99% was higher in rabbits with pasteurellosis.

Гістологічні зміни в структурі репродуктивної системи трутнів в умовах контамінації американським гнильцем

2026-03-23T07:51:55Z

Название: Гістологічні зміни в структурі репродуктивної системи трутнів в умовах контамінації американським гнильцем Авторы: Кісіль, Дмитро Олександрович; Kisil, D. О. Краткий осмотр (реферат): В анатомії розвитку та гістологічних дослідженнях репродуктивної системи як комах в загалому, так і окремо трутнів медоносної бджоли були досить добре задокументовані ще попередніми вченими. Відомо, що вперше репродуктивна система була описана вченим Яном Сваммердамом у його власне посмертній публікації ще в 18 столітті, де було писано що репродуктивні органи складаються з парних статевих залоз, провідних проток і канальців, деяких додаткових статевих залоз і власне ендофалуса. Такі вчені, як Зандер, Бішоп та Снодгрес описували анатомічну особливість розвитку сім’яників трутнів ще на стадії личинки та їх гістологічну структуру, вчений а Лаго в 2020 році описав більше детальний атлас відповідно до процесу сперматогенезу і власне розвиток сім’яників трутнів до їх виходу з комірки. Слід зауважити, що функціональними одиницями сім’яників трутнів є власне канальці яєчок, також вони мають назву тестикулярні фолікули або навіть сперматозоїдами. Відом що фактично сотні канальців входять в сім’явиносні протоки через анатомічно розташовані окремі сім’явиносні канальці, які в свою чергу проходять разом із базилярним канальцем і проходять до апікального канальця, фактично на периферію сім’яника. Зандер описав що ще на ранній личинковій стадії розвитку вже спостерігаються трубочки сім’яника. Сперміогенез у трутнів відбувається фактично на завершальній стадії розвитку лялечки або так званої особини фарату. В цей період сперматозоїди утворюються із сперматид. Але дослідження нормальної гістології не дає повної картини розвитку репродуктивної системи трутня. Як правило, вони не досить добре охарактеризовані в літературних джерелах. Слід зазначити, що в літературних даних не описано вплив різного типу захворювань бджіл на розвиток репродуктивної системи трутня. В досліджені описано основні фази змін в тканинах під час статевого дозрівання в умовах контамінації американським гнильцем. Гістологічні зміни яєчка під час дозрівання характеризуються такими основними послідовними фазами: перша фаза характерна завершенням сперміогенезу, друга фаза виходу сперматозоїдів у просвіт трубок, наступна третя фаза показує відповідну прогресуючу атрофію фолікулярних клітин і власне остання фаза – повна атрофія і відповідно колапс. Тубулярні зміни відбуваються в базилярному напрямку до апікального, де сегменти, розташовані ближче до сім’явиносної протоки, є гістологічно більш зрілими, ніж відповідні апікальні сегменти. Крім того, слід зауважити, що своєрідна швидкість розвитку дозрівання репродуктивних органів може змінюватися з сезонним прогресуванням. Дане дослідження прогресуючої атрофії репродуктивної системи трутня може бути корисним для майбутніх селікцеонерів, так як гістологічне дослідження показує результат контамінації збудником гнильцевої хвороби який має фактично негативні результати і може вплинути на селекційні показники бджолиної сім’ї. Описание: The developmental anatomy and histological studies of the reproductive system of both insects in general and honey bee drones in particular have been fairly well documented by earlier scientists. It is known that the reproductive system was described by the scientist Jan Swammerdam in his own posthumous publication back in the 18th century, where it was written that the reproductive organs consist of paired gonads, conducting ducts and tubules, some additional gonads and the endophallus itself. Scientists such as Zander, Bishop, and Snodgress described the anatomical feature of the development of drone testes at the larval stage and their histological structure, and in 2020, the scientist Lago described a more detailed atlas according to the process of spermatogenesis and the actual development of drone testes before they emerge from cells It should be noted that the functional units of the testes of drones are actually the tubules of the testicles, they are also called testicular follicles or even spermatozoa. It is known that actually hundreds of tubules enter the vas deferens through anatomically located individual seminiferous tubules, which in turn pass together with the basilar tubule and pass to the apical tubule, actually to the periphery of the testicle. But the study of normal histology does not give a complete picture of the development of the drone's reproductive system. As a rule, they are not sufficiently well described in literary sources. It should be noted that the influence of various types of bee diseases on the development of the reproductive system of the drone is not described in the literature. The article describes the main phases of changes in tissues during puberty under conditions of contamination with American rot. Histological changes of the testicle during maturation are characterized by the following main consecutive phases: the f irst phase is characterized by the completion of spermiogenesis, the second phase is the exit of spermatozoa into the lumen of the tubes, the next third phase shows the corresponding progressive atrophy of follicular cells and the last phase itself – complete atrophy and, accordingly, collapse. Tubular changes occur in a basilar to apical direction, with segments closer to the vas deferens being histologically more mature than the corresponding apical segments. In addition, it should be noted that the peculiar rate of development of maturation of reproductive organs can change with seasonal progression. This study of the progressive atrophy of the reproductive system of the drone can be useful for future breeders, as the histological study shows the result of contamination with the causative agent of rotting disease, which actually has negative results and can affect the breeding performance of the bee colony.

Роль органічних комплексів міді, марганцю, цинку в підвищенні продуктивності курей

2026-03-23T07:43:34Z

Название: Роль органічних комплексів міді, марганцю, цинку в підвищенні продуктивності курей Авторы: Борковський, Руслан Олександрович; Березовський, Андрій Володимирович; Borkovskyi, R. O.; Berezovsky, A. V. Краткий осмотр (реферат): Концентрації міді та марганцю в інгредієнтах, які зазвичай використовуються в кормах для бройлерів, є низькими та зазвичай недостатніми для задоволення потреб у харчуванні. Джерела неорганічних мінералів, таких як сульфати та оксиди, широко використовуються завдяки їх високій комерційній доступності та низькій ціні. Однак відомо, що сульфати мають низьку біодоступність через їх високу розчинність у водному середовищі та антагоністичні взаємодії з іншими мінералами та поживними речовинами в раціоні. Це дослідження присвячено визначенню впливу хелатних металів на продуктивність курчат. З числа методів дослідження використовувалися абстрагування, аналіз і синтез, моделювання, а також методи емпіричного дослідження, зокрема, спостереження за птицею та порівняння результатів, вимірювання показників, експеримент. У рамках проведеного дослідження а період перших семи днів не було зафіксовано суттєвих розбіжностей щодо споживання корму птицею контрольної та експериментальної груп. На восьмий день у птиці, яка перебувала на контрольному раціоні, що включав мікроелементи Zn, Mn, Cu у незначній кількості, почало відбуватися зниження рівня споживання кормів, що в подальшому привело до зменшення показників росту тіла, тобто з’явилися симптоми дефіциту мікроелементів. На приріст живої маси та коефіцієнт конверсії корму позитивно впливали органічні добавки, однак, не було виявлено істотної різниці (P > 0,05) щодо приросту маси тіла між органічними мікроелементами та неорганічним контролем. У середньоорганічному раціоні коефіцієнт конверсії корму (P <0,01) був вищим, ніж при контрольному раціоні завдяки відносно меншому споживанню корму. В умовах надання високоорганічного раціону не було отри мано додаткових даних щодо приросту живої маси та коефіцієнту конверсії корму. Щодо виділення мікроелементів, то екскреція Zn, Mn, Cu мала тенденцію до зростання (P <0,001) відповідно до збільшення споживання вищезазначених мікроелементів. Птиця, яка перебувала на середньоорганічному раціоні виявляла нижчу (P < 0,001) екскрецію мікроелементів порівняно з птицею, яка була на високоорганічному раціоні. Результати дослідження показали, що добавка з 4 мг Cu та 40 мг Mn та Zn з органічних джерел може бути достатньою для нормального росту птиці у двадцятиденному періоді. Використання у кілька разів меншої кіль кості органічних мікроелементів у раціонах птиці дозволить уникати високого рівня екскреції мікроелементів в навколишнє середовище. Описание: The concentrations of copper and manganese in the ingredients used in broiler feed are low and usually insufficient to meet nutritional requirements. Inorganic mineral sources such as sulfates and oxides are widely used due to their high commercial availability and low cost. However, sulfates are known to have low bioavailability due to their high aqueous solubility and antagonistic interactions with other minerals and nutrients in the diet. This study is devoted to determining the effect of chelated metals on the performance of chickens. Among the research methods used were abstraction, analysis and synthesis, modeling, as well as methods of empirical research, in particular, poultry observation and comparison of results, measurement of indicators, experiment. Within the framework of the conducted research, no significant differences were recorded in the feed consumption of poultry of the control and experimental groups during the first seven days. On the eighth day, the poultry, which was on the control diet with included microelements Zn, Mn, Cu in small quantities, began to decrease the level of feed consumption, which subsequently led to a decrease in body growth indicators, that is, symptoms of microelement deficiency appeared. Live weight gain and feed conversion ratio were positively affected by organic supplements, however, no significant difference (P > 0.05) was found in body weight gain between organic micronutrients and inorganic control. In the medium organic diet, the feed conversion ratio (P < 0.01) was higher than in the control diet due to relatively lower feed intake. In the conditions of providing a highly organic diet, no additional data were obtained regarding live weight gain and feed conversion ratio. As for the excretion of trace elements, the excretion of Zn, Mn, Cu had a tendency to increase (P <0.001) in accordance with the increase in the consumption of the above-mentioned trace elements. Poultry fed a medium organic diet had lower (P < 0.001) trace element excretion compared to poultry fed a high organic diet. The results of the study showed that a supplement of 4 mg of Cu and 40 mg of Mn and Zn from organic sources may be sufficient for normal growth of poultry in a twenty-day period. The use of several times less amount of organic microelements in poultry diets will avoid a high level of excretion of microelements into the environment.

Мале фермерство у інклюзивній сільській трансформації як фактор підвищення ресурсного потенціалу регіонів

2026-03-19T09:22:57Z

Название: Мале фермерство у інклюзивній сільській трансформації як фактор підвищення ресурсного потенціалу регіонів Авторы: Ніфатова, Олена Михайлівна; Данько, Юрій Іванович; Nifatova, Olena; Danko, Yuriy Краткий осмотр (реферат): В сучасних умовах економічної нестабільності та екологічних викликів, важливо знайти ефективні шляхи підвищення ресурсного потенціалу регіонів, зокрема через посилення ролі малого фермерства та господарств населення у інклюзивній сільській трансформації. Метою цього дослідження було проаналізувати внесок малого фермерства та господарств населення у продовольчу безпеку регіону, визначити основні проблеми та виклики, а також розробити практичні рекомендації для їх подолання через створення координаційних центрів «Сталі екосистеми» та живих лабораторій на базі сільських територіальних громад. Виявлено, що значна частина сільськогосподарської продукції виробляється саме малими фермерами та господарствами населення, проте їх внесок поступово знижується через низку чинників, таких як недостатня фінансова підтримка, обмежений доступ до сучасних технологій та ринків збуту. Аналіз також показав, що зміни клімату, війна та ресурсна нерівність суттєво впливають на стабільність і розвиток цих господарств. На основі проведеного аналізу запропоновано інноваційний підхід до інклюзивної сільської трансформації, який включає створення координаційних центрів «Сталі екосистеми» та живих лабораторій у сільських територіальних громадах Сумської області. Основні функції координаційних центрів полягають у підтримці та розвитку кооперативів, забезпеченні доступу до фінансування, наданні консультаційних послуг і впровадженні інноваційних технологій. Живі лабораторії стануть платформою для тестування новітніх сільськогосподарських практик і технологій, залучаючи місцевих фермерів до участі в експериментальних проектах для підвищення їхніх знань та навичок. Очікувані результати від впровадження такого підходу включають посилення співпраці між об’єднаними територіальними громадами та домогосподарствами, підвищення обізнаності домогосподарств про виклики та шляхи подолання наслідків зміни клімату, а також удосконалення впровадження сталих сільськогосподарських практик. Висновок дослідження підкреслює значимість підтримки малого фермерства та господарств населення як важливих агентів збереження екосистем та агробіорізноманіття регіонів. Реалізація запропонованого підходу сприятиме сталому розвитку сільських територій, підвищенню їхнього ресурсного потенціалу та забезпеченню продовольчої безпеки. Описание: In the current conditions of economic instability and environmental challenges, it is important to find effective ways to increase the resource potential of regions, particularly through strengthening the role of small farms and family farming in inclusive rural transformation. The aim of this study was to analyze the contribution of small farms and family farming to regional food security, identify the main problems and challenges, and develop practical recommendations for overcoming them by creating “Sustainable Ecosystems” coordination centers and living laboratories based on rural territorial communities. It was found that a significant portion of agricultural products is produced by small farms and family farming, but their contribution is gradually decreasing due to a number of factors, such as insufficient financial support, limited access to modern technologies and markets. The analysis also showed that climate change, war, and resource inequality significantly affect the stability and development of these farms. Based on the analysis conducted, an innovative approach to inclusive rural transformation has been proposed, which includes the creation of “Sustainable Ecosystems” coordination centers and living laboratories in rural territorial communities of the Sumy region. The main functions of the coordination centers are to support and develop cooperatives, ensure access to financing, provide consulting services, and implement innovative technologies. The living laboratories will serve as platforms for testing the latest agricultural practices and technologies, engaging local farmers in experimental projects to enhance their knowledge and skills. The expected results from the implementation of this approach include strengthening cooperation between united territorial communities and households, increasing households’ awareness of challenges and ways to overcome the consequences of climate change, and improving the implementation of sustainable agricultural practices. The study’s conclusion emphasizes the importance of supporting small farms and family farming as crucial agents in preserving ecosystems and agricultural biodiversity in the regions. The implementation of the proposed approach will contribute to the sustainable development of rural areas, increase their resource potential, and ensure food security.