https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4 2026-05-09T17:47:10Z 2026-05-09T17:47:10Z Шелест, Микола Сергійович Shelest, M. S. https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15611 2026-05-07T08:23:17Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Обґрунтування параметрів інокуляції посівного матеріалу для просапних сівалок Авторы: Шелест, Микола Сергійович; Shelest, M. S. Краткий осмотр (реферат): Дисертаційна робота присвячена удосконалення конструкції технічних засобів передпосівної обробки насіннєвого матеріалу сільськогосподарських культур шляхом інтеграції інокуляційного модуля у висівну трубку пневматичної сівалки. Вирішення цієї проблеми дозволяє суттєво підвищити продуктивність та експлуатаційну ефективність сучасних посівних комплексів шляхом автоматизації процесу локальної безтравматичної обробки посівного матеріалу рідкими біологічними препаратами синхронно з висівом. Такий технологічний підхід гарантує збереження цілісності захисних оболонок насіння, забезпечує максимальну життєздатність мікроорганізмів-інокулянтів, сприяє стабільному підвищенню врожайності та мінімізує питомі витрати препарату. Впровадження подібних інженерних рішень є стратегічно важливим завданням для переходу до сталих методів землеробства та розвитку агропромислового комплексу сучасної України. Об’єкт дослідження – робочий процес автоматизованого інокуляційного модуля у складі висівної пневматичної просапної сівалки. Предмет дослідження – вплив конструктивно-режимних параметрів роботи інокуляційного модуля висівного апарату на формування багатофазного потоку робочої рідини. Мета та завдання досліджень. Метою роботи – поліпшення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу сільськогосподарських культур шляхом удосконалення конструкції висівної трубки пневматичної сівалки інокуляційним модулем. Для досягнення поставленої мети було сформульовано та вирішено такі завдання: ‒ провести аналіз існуючих технологій та технічних засобів для передпосівної обробки насіннєвого матеріалу, спрямований на виявлення причин механічного мікротравмування посівного матеріалу та зниження життєздатності мікроорганізмів; – обґрунтувати конструктивно-технологічну схему та розробити інокуляційний модуль для локального нанесення препарату (in-furrow) безпосередньо у висівній трубці пневматичної сівалки (на прикладі Vega 8 Profi); ‒ розробити математичну модель та дослідити гідродинамічні закономірності процесу взаємодії аерозольного потоку рідини з насіниною під час її вільного падіння для аналітичного визначення раціональних параметрів роботи інокуляційного модулю; – дослідити механізми взаємодії аерозольної хмари з насіниною під час її вільного падіння методами обчислювальної гідродинаміки (CFD) та аналітично визначити раціональні режими роботи гідросистеми (тиск та діаметр сопла); ‒ розробити експериментальний лабораторний стенд та провести фізичне моделювання процесу для перевірки адекватності математичної моделі й експериментального обґрунтування раціональних конструктивно режимних параметрів розпилення; ‒ провести випробування модернізованого посівного агрегату у експлуатаційних умовах для оцінки агротехнічної ефективності розробленої системи (її впливу на біометричні показники рослин та врожайність кукурудзи) порівняно з традиційними методами обробки; ‒ виконати техніко-економічне обґрунтування доцільності та фінансової рентабельності впровадження розробленого інокуляційного модуля у реальний сільськогосподарський виробничий процес. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об’єкт і предмет, викладено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, а також наведено дані щодо апробації роботи та кількості опублікованих праць. У першому розділі здійснено аналіз сучасного стану проблеми механізації процесу локального дозування рідкої фази. Встановлено, що існуючі технології завчасної обробки (із застосуванням шнекових чи барабанних змішувачів) мають суттєвий недолік – механічне мікротравмування дисперсного матеріалу та зниження життєздатності активної біологічної фази до моменту висіву. На основі проведеного аналізу обґрунтовано доцільність переходу до локального методу внесення (in-furrow) та запропоновано інноваційну конструктивно-технологічну схему інокуляційного модуля, що інтегрований безпосередньо у висівний апарат пневматичної сівалки, що виключає травмуючу дію на матеріал. У другому розділі викладено результати теоретичних досліджень робочого процесу системи. Розроблено аналітичний апарат, що описує просторово-часову динаміку руху багатофазного аерозольного потоку. Створена математична модель комплексно враховує взаємозв’язок між вихідними гідравлічними параметрами форсунки, кінематикою вільного падіння об'єкта обробки в обмеженому просторі висівної трубки та фізико механічними процесами адгезії крапель. З використанням методів чисельного моделювання багатофазних потоків (CFD) та методу скінченних об'ємів (FVM) у програмному середовищі ANSYS Fluent досліджено просторову картину процесу локального розпилення. Це дозволило візуалізувати розподіл полів швидкостей і тиску, а також детально вивчити механізм кінематичної взаємодії дискретної фази з поверхнею об'єкта обробки. Встановлено критичні фактори впливу на масу утриманої рідини, зокрема доведено нелінійну залежність ефективності покриття від кінетичної енергії крапель. Її надлишок спричиняє пружний відскок рідини, а нестача призводить до аеродинамічного знесення мікрокрапель супутнім потоком. Шляхом розв’язання задачі нелінійної оптимізації та побудови просторових номограм визначено теоретично раціональні параметри функціонування інокуляційного модуля. Аналітично доведено, що використання розпилювача з діаметром сопла 0,3 мм за робочого тиску нагнітання 0,4 МПа забезпечує оптимальний баланс між кінетичною енергією крапель та силами поверхневого натягу. Зазначена комбінація гарантує прецизійне нанесення на одиничний об'єкт цільової дози робочої рідини (0,0025 г) за мінімальної питомої витрати (2,15 л/га), що закладає теоретичне підґрунтя для ресурсоощадності розробленого модуля. У третьому розділі обґрунтовано загальну програму та методику проведення лабораторних і натурних польових експериментів. Експериментально доведено правомірність використання води як модельної рідини під час лабораторних дослідів (відхилення за густиною від робочого розчину не перевищує 0,6%). Для фізичної імітації процесу локального нанесення розроблено та виготовлено оригінальний експериментальний стенд, оснащений мікропроцесорною системою регулювання тиску та деталями, створеними за допомогою адитивних 3D-технологій. Дослідження проводилися за матрицею повного факторного експерименту з використанням високоточного гравіметричного методу контролю маси. Також у розділі наведено характеристику ґрунтово кліматичних умов проведення польових випробувань, обґрунтовано вибір тестової культури (кукурудзи) та описано процес модернізації базового машинно-тракторного агрегату (трактор МТЗ-82 та сівалка Vega 8 Profi) розробленим інокуляційним модулем для роботи в реальних виробничих умовах. У четвертому розділі наведено результати комплексної практичної верифікації розроблених моделей та оцінено загальну ефективність функціонування інокуляційного модуля в натурних умовах. За результатами лабораторно-стендових досліджень, із застосуванням критерію Фішера (𝐹) та регресійного аналізу (𝑅2), експериментально підтверджено високу адекватність теоретичної математичної моделі. Отримано емпіричне рівняння для програмного керування системою та остаточно верифіковано раціональні параметри: тиск нагнітання 0,4 МПа і діаметр сопла 0,3 мм. Польові випробування модернізованого посівного агрегату довели беззаперечну технологічну перевагу розробленого модуля над традиційними методами обробки. Його застосування дозволило повністю усунути механічне травмування обробленого матеріалу, що сприяло інтенсифікації вегетативного розвитку рослин (збільшення висоти на 11,6%) та забезпечило стабільний приріст урожайності кукурудзи на 9%. Завершує розділ техніко-економічне обґрунтування, яке підтвердило високу експлуатаційну рентабельність запропонованого інженерного рішення; впровадження системи підвищує додатковий чистий прибуток у розмірі 4 320 грн/га порівняно з базовою технологією висіву, повністю демпфуючи витрати на робочу рідину та амортизацію обладнання. Відповідно до поставленої мети та задач у роботі отримані наступні результати: – встановлено, що головною причиною зниження ефективності існуючих технологій передпосівної обробки є механічне мікротравмування насіннєвого матеріалу (до 3,0 %) та зниження життєздатності мікроорганізмів під час перемішування, що обґрунтовує необхідність переходу до безтравматичних систем локального нанесення; – обґрунтовано конструктивно-технологічну схему та розроблено експериментальний зразок інокуляційного модуля, адаптованого до висівної трубки пневматичної сівалки (на прикладі Vega 8 Profi), який забезпечує локальне нанесення препарату за технологією in-furrow; – розроблено математичну модель, яка аналітично описує гідродинамічні закономірності та просторово-часову динаміку процесу взаємодії аерозольного потоку рідини з насіниною під час її вільного падіння; – визначено механізми взаємодії аерозольної хмари з насіниною на основі методів обчислювальної гідродинаміки (CFD) та аналітично обґрунтовано раціональні режими роботи гідросистеми: робочий тиск 0,4 МПа та діаметр сопла 0,3 мм; – створено експериментальний лабораторний стенд, за допомогою якого проведено фізичне моделювання процесу, експериментально підтверджено раціональні конструктивно-режимні параметри та доведено високу адекватність розробленої математичної моделі (розрахунковий критерій Фішера 𝐹𝑝 = 2,85 ≤ 𝐹т = 4,08); – отримано результати натурних польових випробувань, які підтверджують високу агротехнічну ефективність модернізованого посівного агрегату: використання системи усуває пошкодження насіння та забезпечує приріст урожайності кукурудзи на 9% порівняно з традиційними методами обробки; – доведено економічну доцільність впровадження розробленого інокуляційного модуля: розрахунки засвідчили, що інтеграція системи у виробничий процес гарантує фінансову рентабельність та генерує додатковий чистий прибуток у розмірі 4 320 грн з гектара. Наукова новизна одержаних результатів: Вперше: ‒ визначенні закономірності взаємодії аерозольного потоку робочої рідини з насіниною при її вільному падінні в каналі насіннєпроводу, які дають змогу обґрунтувати інокуляційного модуля; конструктивно-режимні параметри роботи ‒ визначені закономірності впливу режимних параметрів гідросистеми інокуляційного модулю на кінцеву масу утриманого на насінині біологічного препарату при переході до припосівного нанесення, яке повністю дає змогу усунути механічне мікротравмування. Удосконалено: ‒ метод моделювання гідродинамічної взаємодії багатофазного аерозольного потоку з фізичними об’єктами, у якій враховано кінетичну енергію крапель та сили аеродинамічного опору, що дає змогу кількісно оцінити осідання цільової маси біологічного препарату; – метод проектування пневмогідравлічних систем локального дозування, що на відміну від відомих, базуються на інтеграції алгоритмів мікропроцесорного управляння дрібнодисперсним розпиленням в обмеженому просторі висівного апарата для цільового просторового покриття посівного матеріалу в динаміці руху. Отримало подальший розвиток: ‒ методика обґрунтування конструктивно-режимних параметрів інокуляційного модуля пневматичної сівалки, яка, на основі поєднання методів чисельного моделювання багатофазних потоків (CFD-аналізу) та фізичного експерименту, дозволяє мінімізувати питомі витрати робочої рідини із забезпеченням заданої якості покриття об'єкта обробки; ‒ науково-практичні засади проєктування та автоматизації робочих процесів пневмогідравлічних систем локального дозування, що базуються на інтеграції алгоритмів мікропроцесорного керування та дрібнодисперсного розпилення в обмеженому просторі висівного апарата для цільового просторового покриття посівного матеріалу в русі. Практичне значення одержаних результатів: – розроблено інженерну методику та номограми, які дозволяють інженерно-технічним працівникам оперативно визначати раціональні конструктивно-режимні параметри установок припосівної інокуляції (робочий тиск та діаметр сопла) для забезпечення цільового покриття матеріалу за мінімальних питомих витрат робочої рідини; – спроєктовано та виготовлено інокуляційний модуль для локального нанесення рідкої фази, який адаптовано для швидкої інтеграції у висівні системи сучасних пневматичних сівалок точного висіву (на прикладі Vega 8 Profi) без внесення конструктивних змін у їх базові вузли; – доведено високу техніко-економічну ефективність застосування розробленої машинобудівної конструкції у виробничих умовах: використання модуля усуває жорсткий механічний вплив на матеріал (відсутність мікротравмування) та підвищує якість виконання технологічної операції, що в комплексі забезпечує збільшення врожайності на 9% та гарантує отримання додаткового чистого прибутку на рівні 4 320 грн/га; – створено експериментальний лабораторний стенд із мікропроцесорним керуванням та вузлами, виготовленими за допомогою адитивних технологій (3D-друку), який може використовуватися в науково дослідних та навчальних установах для вивчення механіко-технологічних процесів локального дозування рідини в потоці матеріалу. Особистий внесок здобувача. Теоретичні та експериментальні результати досліджень, що виносяться на захист, отримані автором самостійно. У наукових роботах, які опубліковано у співавторстві, здобувачу належать: огляд і аналіз стану технологій передпосівної обробки насіння, обґрунтування доцільності переходу до системи локального нанесення препарату (in-furrow). Розроблення математичної моделі та проведення комп'ютерного моделювання (CFD) просторово-часової динаміки багатофазного аерозольного потоку. Розробка конструкції мікропроцесорного експериментального стенда, проведення фізичного моделювання процесу розпилення та статистична обробка результатів. Участь у проведенні натурних польових випробувань, комплексне обґрунтування раціональних параметрів інокуляційного модуля пневматичної сівалки та виконання техніко економічних розрахунків щодо доцільності його впровадження. Апробація результатів дисертації. Основні результати теоретичних і експериментальних досліджень дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися та отримали позитивні відгуки на науково-практичних конференціях (НПК): на ХІV Міжнародній НПК «Електроенергетика, електромеханіка та технології в апк» (Харків, ДБУ, 22.12.2022 р.); на 4th multidisciplinary conference for young researchers (Praha, Czech University, 5- 6.10.2023 р.); на НПК викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (Суми, СНАУ, 14-18.04.2025р.); на ХХІV Міжнародної НПК «присвяченої 90 річчю від дня народження Леоніда Погорілого» " (Дослідницьке, УкрНДІПВТ, 26.05.2024); на НПК викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (Суми, СНАУ, 13-17.04.2026р.). Основні результати дисертаційної роботи, їх узагальнення та викладені наукові положення та висновки, що становлять суть роботи, отримані та сформульовані автором самостійно. Описание: The dissertation is devoted to improving the design of technical equipment for the pre-sowing treatment of agricultural target material by integrating an inoculation module into the delivery tube of a pneumatic planter. Solving this problem allows for a significant increase in the productivity and operational efficiency of modern seeding complexes by automating the process of local, non-traumatic treatment of the target material with a liquid biological phase synchronously with the main technological operation. Such a technological approach guarantees the preservation of the structural integrity of the processed objects, ensures the maximum viability of the active biological phase (inoculant), contributes to a stable increase in crop yield, and minimizes the specific consumption of the working fluid. The implementation of such engineering solutions is a strategically important task for the transition to sustainable farming methods and the development of the agro-industrial complex of modern Ukraine. The object of the study is the working process of the automated inoculation module integrated into a pneumatic row planter. The subject of the study is the influence of the design and operational parameters of the inoculation module on the formation of the multiphase working fluid flow. The purpose and tasks of research. The purpose of the work is to improve the pre-sowing treatment of agricultural target material by enhancing the design of the pneumatic planter's delivery tube with an integrated inoculation module. To fulfill the set goal, the following tasks must be solved: – to analyze existing technologies and technical equipment for pre-sowing treatment, aimed at identifying the causes of mechanical micro-trauma to the processed material and the reduction in the viability of the active biological phase; – to justify the design-technological scheme and develop an inoculation module for local application (in-furrow) directly within the delivery tube of a pneumatic planter (using the Vega 8 Profi as an example); – to develop a mathematical model and investigate the kinematic regularities of the interaction between the multiphase fluid flow and the processed object during its free fall for the analytical determination of the module's rational operating parameters; – to investigate the mechanics of interaction between the multiphase aerosol flow and the processed object during its free fall using computational fluid dynamics (CFD) methods, and to analytically determine the rational operating modes of the pneumatic-hydraulic system (pressure and nozzle diameter); – to develop an experimental laboratory stand and conduct physical modeling of the process to verify the adequacy of the mathematical model and experimentally justify the rational design and operational parameters of the spraying process; – to conduct operational trials of the modernized planting unit under field conditions to evaluate the technological efficiency of the developed system (its impact on plant biometric indicators and corn yield) compared to traditional treatment methods; – to perform a technical and economic justification of the feasibility and financial profitability of implementing the developed inoculation module into a real agricultural production process. The introduction substantiates the relevance of the dissertation topic, formulates the purpose and objectives of the study, defines the object and subject, outlines the scientific novelty and practical significance of the obtained results, and provides data regarding the approbation of the work and the number of published papers. The first chapter provides an analysis of the current state of mechanizing the process of local liquid phase application. It has been established that existing technologies for preliminary treatment (using auger or drum mixers) have a significant drawback: mechanical micro-trauma to the dispersed material and a decrease in the viability of the active biological phase prior to sowing. Based on the conducted analysis, the feasibility of transitioning to a local application method (in furrow) is justified, and an innovative design-technological scheme of the inoculation module is proposed. This module is integrated directly into the metering system of a pneumatic planter, which eliminates traumatic impact on the material. The second chapter presents the results of theoretical studies of the system's working process. An analytical framework describing the spatio-temporal dynamics of the multiphase aerosol flow has been developed. A mathematical model comprehensively accounts for the relationship between the initial hydraulic parameters of the nozzle, the kinematics of the target object's free fall within the confined space of the delivery tube, and the physico-mechanical processes of droplet adhesion. Using computational fluid dynamics (CFD) methods and the finite volume method (FVM) within the ANSYS Fluent software environment, the spatial pattern of the local spraying process was investigated. This allowed for the visualization of velocity and pressure field distributions, as well as a detailed study of the mechanism of kinematic interaction between the discrete phase and the object's surface. Critical factors influencing the mass of the retained fluid were established; in particular, a nonlinear dependence of the coating efficiency on the kinetic energy of the droplets was proven. Its excess causes an elastic rebound of the fluid, while a deficiency leads to the aerodynamic drift of microdroplets by the accompanying airflow. By solving the nonlinear optimization problem and constructing spatial nomograms, the theoretically rational operating parameters of the inoculation module were determined. It was analytically proven that using a nozzle with a diameter of 0,3 mm at an operating discharge pressure of 0,4 MPa ensures an optimal balance between the kinetic energy of the droplets and surface tension forces. This combination guarantees the precision application of the target dose of the working fluid (0,0025 g) onto a single target object at a minimal specific fluid consumption (2,15 l/ha), which lays the theoretical foundation for the resource efficiency of the developed module. The third chapter justifies the general program and methodology for conducting laboratory and field experiments. The validity of using water as a model fluid during laboratory tests was experimentally proven (the density deviation from the working solution does not exceed 0,6%). To physically simulate the process of local application, an original experimental stand was developed and manufactured, equipped with a microprocessor pressure control system and parts created using additive 3D technologies. The research was conducted according to a full factorial experiment matrix using a highly accurate gravimetric mass control method. The chapter also describes the soil and climatic conditions of the field trials, justifies the choice of the test crop (corn), and describes the process of modernizing the basic machine-tractor unit (MTZ-82 tractor and Vega 8 Profi planter) with the developed inoculation module for operation under real production conditions. The fourth chapter presents the results of a comprehensive practical verification of the developed models and evaluates the overall operational efficiency of the inoculation module under field conditions. Based on the results of the laboratory tests, using the Fisher criterion (𝐹) and regression analysis (𝑅2), the high adequacy of the theoretical mathematical model was experimentally confirmed. An empirical equation for the software control of the system was obtained, and the rational parameters were finally verified: a discharge pressure of 0,4 MPa and a nozzle diameter of 0,3 mm. Field trials of the modernized planting unit proved the undeniable technological superiority of the developed module over traditional treatment methods. Its application completely eliminated mechanical trauma to the processed material, which contributed to the intensification of the vegetative development of the plants (an 11,6% increase in height) and ensured a stable corn yield increase of 9%. The chapter concludes with a technical and economic justification, which confirmed the high operational profitability of the proposed engineering solution; the implementation of the system generates an additional net profit of 4,320 UAH/ha compared to the basic seeding technology, fully offsetting the costs of the working fluid and equipment depreciation. In accordance with the set purpose and objectives, the following results were obtained in the work: – it has been established that the primary reason for the reduced efficiency of existing pre-sowing treatment technologies is the mechanical micro-trauma of the seed material (up to 3,0%) and the decrease in microorganism viability during mixing, which justifies the necessity of transitioning to atraumatic local application systems; – the design-technological scheme has been justified, and an experimental sample of the inoculation module adapted to the delivery tube of a pneumatic planter (using the Vega 8 Profi as an example) has been developed, which ensures the local application of the preparation using in-furrow technology; – a mathematical model has been developed that analytically describes the hydrodynamic regularities and the spatio-temporal dynamics of the interaction process between the aerosol fluid flow and the seed during its free fall; – the mechanisms of interaction between the aerosol cloud and the seed have been determined based on computational fluid dynamics (CFD) methods, and the rational operating modes of the hydraulic system have been analytically justified: an operating pressure of 0,4 MPa and a nozzle diameter of 0,3 mm; – an experimental laboratory stand has been created, enabling the physical modeling of the process, experimentally confirming the rational design and operational parameters, and proving the high adequacy of the developed mathematical model (calculated Fisher criterion 𝐹𝑝 = 2,85 ≤ 𝐹т = 4,08); – results of full-scale field trials have been obtained, confirming the high agrotechnical efficiency of the modernized planting unit: utilizing the system eliminates seed damage and ensures a corn yield increase of 9% compared to traditional treatment methods; – the economic feasibility of implementing the developed inoculation module has been proven: calculations demonstrated that integrating the system into the production process guarantees financial profitability and generates an additional net profit of 4,320 UAH per hectare. Scientific novelty of the obtained results: For the first time: – the regularities of the interaction between the aerosol flow of the working fluid and the seed during its free fall in the seed tube channel have been determined, which make it possible to justify the design and operational parameters of the inoculation module; – the regularities of the influence of the operational parameters of the inoculation module's hydraulic system on the final mass of the biological preparation retained on the seed upon transition to at-sowing application have been determined, which completely allows the elimination of mechanical micro-trauma. Improved: – the method of modeling the hydrodynamic interaction of a multiphase aerosol flow with physical objects, taking into account the kinetic energy of droplets and aerodynamic drag forces, which allows for a quantitative assessment of the deposition of the target mass of the biological preparation; – the design method for pneumatic-hydraulic local dosing systems, which, unlike known ones, is based on the integration of microprocessor control algorithms for finely dispersed spraying in the confined space of the metering unit for the targeted spatial coverage of the seed material in motion dynamics. Received further development: – the methodology for justifying the design and operational parameters of the pneumatic planter's inoculation module, which, based on the combination of numerical modeling of multiphase flows (CFD analysis) and physical experiment, allows for the minimization of the specific consumption of the working fluid while ensuring the specified coverage quality of the processed object; – the scientific and practical principles of designing and automating the working processes of pneumatic-hydraulic local dosing systems based on the integration of microprocessor control algorithms and finely dispersed spraying in the confined space of the metering unit for the targeted spatial coverage of the seed material in motion. Practical significance of the obtained results: – developed an engineering methodology and nomograms that allow engineering and technical personnel to quickly determine the rational design and operational parameters of at-sowing inoculation units (operating pressure and nozzle diameter) to ensure targeted material coverage with minimal specific consumption of the working fluid; – designed and manufactured an inoculation module for the local application of the liquid phase, adapted for rapid integration into the delivery systems of modern precision pneumatic planters (using the Vega 8 Profi as an example) without introducing design changes to their basic units; – proved the high technical and economic efficiency of using the developed engineering design under production conditions: the use of the module eliminates harsh mechanical impact on the material (absence of micro-trauma) and improves the quality of the technological operation, which collectively ensures a yield increase of 9% and guarantees an additional net profit of 4,320 UAH/ha; – created an experimental laboratory stand with microprocessor control and components manufactured using additive technologies (3D printing), which can be used in research and educational institutions to study the mechanical and technological processes of local fluid dosing within a material flow. Personal contribution of the applicant. The theoretical and experimental research results submitted for defense were obtained by the author independently. In the scientific papers published in co-authorship, the applicant is credited with: the review and analysis of the state of pre-sowing seed treatment technologies, and the justification of the feasibility of transitioning to a local preparation application system (in-furrow). Development of the mathematical model and conducting computer simulation (CFD) of the spatio-temporal dynamics of the multiphase aerosol flow. Design development of the microprocessor-based experimental stand, conducting physical modeling of the spraying process, and statistical processing of the results. Participation in conducting full-scale field trials, comprehensive justification of the rational parameters of the pneumatic planter's inoculation module, and execution of technical and economic calculations regarding the feasibility of its implementation. Approbation of the dissertation results. The main results of the theoretical and experimental research of the dissertation work were reported, discussed, and received positive feedback at scientific and practical conferences (SPC): at the XIV International SPC "Electric Power Engineering, Electromechanics and Technologies in Agro-Industrial Complex" (Kharkiv, DBU, 22.12.2022); at the 4th multidisciplinary conference for young researchers (Prague, Czech University, 5 6.10.2023); at the SPC of teachers, postgraduate students, and students of Sumy NAU (Sumy, SNAU, 14-18.04.2025); at the XXIV International SPC "Dedicated to the 90th anniversary of the birth of Leonid Pohorilyi" (Doslidnytske, UkrNDIPVT, 26.05.2024); at the SPC of teachers, postgraduate students, and students of Sumy NAU (Sumy, SNAU, 13-17.04.2026). The main results of the dissertation work, their generalization, and the stated scientific provisions and conclusions that constitute the essence of the work, were obtained and formulated by the author independently.

2026-01-01T00:00:00Z Дяченко, Віктор Васильович Dyachenko, Viktor Vasylyevych https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15555 2026-04-16T12:47:07Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Фінансові інновації управління банківських установ в умовах глобалізації Авторы: Дяченко, Віктор Васильович; Dyachenko, Viktor Vasylyevych Краткий осмотр (реферат): Сучасна світова фінансова архітектура перебуває у стані перманентної трансформації, зумовленої синергією глобалізації та четвертої промислової революції. Поява FinTech-технологій, блокчейну, штучного інтелекту та Big Data докорінно змінила ландшафт банківського бізнесу. Для України актуальність дослідження посилюється екстремальними зовнішніми шоками: пандемією COVID-19 та повномасштабною військовою агресією. У цих умовах фінансові інновації стають не просто інструментом конкуренції, а стратегічним ресурсом виживання, що забезпечує стабільність, кібербезпеку та інклюзивність банківської системи. Дослідження інтегроване в наукову тематику Сумського національного аграрного університету, зокрема у проєкт «Моделі фінансових сервісів, створених на основі NFT протоколів» (2021-2025 рр.) та чесько-українську ініціативу з посилення потенціалу аспірантів (2022 р.). Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці методичного інструментарію управління фінансовими інноваціями для підвищення стійкості та економічної ефективності банківських установ в умовах глобалізації. Наукова новизна дисертації полягає у формуванні цілісної концепції управління інноваціями, яка адаптована до умов цифрової економіки та воєнних ризиків. Основні результати, що становлять новизну: 1. Удосконалено дефініцію «фінансова інновація у банківській сфері». Запропоновано комплексний підхід, де інновація розглядається одночасно як результат (новий продукт), процес (цифрова реалізація) та управлінська мета (зростання капіталізації). Вперше введено розрізнення на вузьке значення(функціонально-капітальний підхід до продукту) та широке значення (стратегічний вплив на інтелектуальний капітал банку). 2. Розроблено багатокритеріальну класифікацію, що базується на моделі ринкової поведінки (ординарна чи інноваційна) та функціональному змісті (ІТ, продуктові, адаптивні, функціональні інновації). 3. На противагу вузьким фінансовим моделям, запропоновано чотиривекторну модель оцінки: економічна - через показник чистого грошового потоку на одного клієнта (CF/C); науково-технічна: на основі експертно-рейтингового оцінювання новизни; соціальна - через рівень фінансової інклюзії та задоволеності персоналу; бюджетна - ефект для державної фінансової системи. 4. Використання динамічних панельних даних (GMM-моделювання) дозволило довести значущий вплив (в середньому 0,17%) фінансових інновацій на темпи зростання регіонального ВВП та валового нагромадження капіталу в Україні. 5. Обґрунтовано перехід від реактивного ризик-менеджменту до концепції «випереджаючої адаптації», що базується на тріаді: «клієнтоцентричність – інноваційна толерантність – організаційна спритність». У першому розділі «Теоретико-методичні засади управлінських фінансових інновацій у банківській сфері» сформовано фундаментальний теоретичний базис дослідження. Автор здійснює критичний перегляд еволюції теорій інновацій, починаючи від концепції «созидательного руйнування» Й. Шумпетера до сучасних підходів цифрової економіки. Обґрунтовано, що в умовах глобалізації фінансова інновація перетворюється на складну багатовимірну категорію. Доведено необхідність розрізнення вузького та широкого підходів до її трактування: • у вузькому значенні — це технологічно вдосконалений продукт (наприклад, NFT-протокол або смарт-контракт), що пропонується клієнту. • у широкому значенні — це стратегічна зміна самої архітектури банку, спрямована на нарощування його інтелектуального капіталу та адаптивності. Особлива увага приділена розробці методичних засад аналізу ефективності. Автор пропонує відійти від виключно фінансових метрик (NPV,IRR) на користь інтегральної оцінки, яка включає науково-технічну новизну, соціальний вплив (фінансова інклюзія) та бюджетну ефективність. Сформовано теоретичну модель життєвого циклу банківської інновації, де кожен етап (від ідеї до впровадження) супроводжується специфічним набором управлінських фільтрів та контрольних точок. Другий розділ «Аналіз стану інноваційного розвитку в банківських установах України» присвячено комплексній діагностиці вітчизняного банківського сектору в екстремальних умовах (2014–2024 рр.). Аналіз засвідчив, що попри військову агресію та пандемію, сектор зберіг операційну стійкість завдяки «цифровому імунітету». За допомогою індексу Херфіндаля-Хіршмана (HHI) виявлено класичний розподіл Парето: 20% банків контролюють понад 80% активів. Доведено, що висока концентрація капіталу у держбанках та великих іноземних групах стала драйвером технологічного прориву, оскільки лише вони володіють ресурсом для масштабування рішень на базі ШІ та Big Data. Застосування функції Харрінгтона дозволило встановити, що державні банки (зокрема ПриватБанк) мають найвищий рівень готовності до цифровізації (0,73), що пояснюється їхньою роллю у державних соціальних виплатах та сервісах («Дія» тощо). На основі критерію Пірсона доведено, що використання соціальних медіа (Facebook, Instagram) та мобільних додатків не просто інформує клієнта, а формує «інноваційну лояльність», яка утримує клієнтську базу навіть у періоди нестабільності. Встановлено пряму кореляційну залежність: зростання рівня імплементації цифрових інновацій на 10% призводить до зростання рентабельності активів (ROA) банку в середньому на 0,7 (коефіцієнт детермінації ). Третій розділ «Концептуальні засади забезпечення розвитку фінансових інновацій» містить авторські розробки щодо майбутньої стратегії розвитку сектору. Центральне місце посідає механізм проактивного управління ризиками. Автор доводить, що традиційний «реактивний» ризик-менеджмент (реагування на проблему після її появи) є неефективним у цифрову епоху. Запропоновано перехід до концепції «організаційної спритності» (Agility). Обґрунтовано впровадження мультимодальної біометрії (обличчя, голос, поведінкові паттерни) як єдиного способу мінімізації кіберзагроз у дистанційному банкінгу. За допомогою узагальненого методу моментів (GMM) доведено, що бізнес-інновації (розвиток венчурних проектів та нових кредитних угод) мають у 1,5 раза сильніший вплив на нагромадження капіталу в країні, ніж суто технологічні «косметичні» оновлення інтерфейсів. Сформовано модель «Клієнтоцентричність – Інноваційна толерантність – Організаційна спритність». Вона передбачає, що банк має бути готовим до швидкого тестування та «безпечного провалу» інноваційних проектів без загрози для загальної ліквідності. У дисертаційній роботі розв’язано важливе науково-прикладне завдання щодо формування цілісної системи управління фінансовими інноваціями. Головні підсумки дослідження: 1. Доведено, що фінансова інновація в сучасних умовах є не просто продуктом, а «динамічною здатністю» банку трансформувати цифрові ресурси у фінансову стійкість. Введено поняття «цифрової екосистеми банку» як найвищої форми реалізації фінансових інновацій. 2. Аналіз української практики підтвердив, що цифровізація стала головним фактором збереження довіри вкладників у воєнний період. Банки, які мали розвинені мобільні застосунки (Monobank, ПриватБанк), продемонстрували найменший відтік депозитів під час системних шоків. 3. Розроблено та апробовано методику оцінки ефективності інновацій через показник доходу на одного клієнта (CF/C), що дозволяє оцінювати не лише загальний прибуток, а й глибину проникнення інновації у споживчий досвід. 4. Емпірично доведено, що фінансові інновації забезпечують довгостроковий позитивний вплив на макроекономічну динаміку. Кожна одиниця інноваційного капіталу банку конвертується у зростання ВВП регіону на 0,17%. 5. Запропоновано механізм «випереджаючої адаптації», що включає повну діджиталізацію через хмарні сервіси та розвиток cashless economy. Це дозволяє банку функціонувати в умовах відсутності фізичних відділень та енергетичних блекаутів. 6. Рекомендовано Національному банку України розширити використання «регуляторних пісочниць» для тестування крипто-активів та біометричних протоколів, що дозволить гармонізувати вітчизняне регуляторне поле з вимогами ЄС (в рамках інтеграції до ENTSO-E та єдиного фінансового простору). Описание: The modern world financial architecture is in a state of permanent transformation, caused by the synergy of globalization and the fourth industrial revolution. The emergence of FinTech technologies, blockchain, artificial intelligence and Big Data has radically changed the landscape of the banking business. For Ukraine, the relevance of the study is enhanced by extreme external shocks: the COVID-19 pandemic and full-scale military aggression. In these conditions, financial innovations become not just a tool of competition, but a strategic resource for survival, ensuring the stability, cybersecurity and inclusiveness of the banking system. The research is integrated into the scientific topics of Sumy National Agrarian University, in particular into the project "Models of financial services created based on NFT protocols" (2021-2025) and the Czech-Ukrainian initiative to strengthen the potential of postgraduate students (2022). The purpose of the research is to theoretically substantiate and develop methodological tools for managing financial innovations to increase the sustainability and economic efficiency of banking institutions in the context of globalization. The scientific novelty of the dissertation lies in the formation of a holistic concept of innovation management, which is adapted to the conditions of the digital economy and military risks. The main results that constitute novelty: 1. The definition of "financial innovation in the banking sector" has been improved. A comprehensive approach is proposed, where innovation is considered simultaneously as a result (new product), a process (digital implementation) and a management goal (capitalization growth). For the first time, a distinction is introduced into a narrow meaning (functional-capital approach to the product) and a broad meaning (strategic impact on the bank's intellectual capital). 2. A multi-criteria classification is developed based on the market behavior model (ordinary or innovative) and functional content (IT, product, adaptive, functional innovations). 3. In contrast to narrow financial models, a four-vector assessment model is proposed: o Economic: through the net cash flow per client (CF/C) indicator. o Scientific and technical: based on expert rating assessment of novelty. o Social: through the level of financial inclusion and staff satisfaction. o Budgetary: effect for the state financial system. 4. The use of dynamic panel data (GMM modeling) allowed us to prove a significant impact (on average 0.17%) of financial innovations on the growth rates of regional GDP and gross capital formation in Ukraine. 5. The transition from reactive risk management to the concept of “anticipatory adaptation” based on the triad: “client-centricity – innovation tolerance – organizational agility” is substantiated. In the first section “Theoretical and methodological principles of managerial financial innovations in the banking sector”, the fundamental theoretical basis of the study is formed. The author critically reviews the evolution of innovation theories, starting from the concept of “creative destruction” by J. Schumpeter to modern approaches to the digital economy. It is substantiated that in the conditions of globalization, financial innovation is turning into a complex multidimensional category. The need to distinguish between narrow and broad approaches to its interpretation is proven: • in the narrow sense, it is a technologically advanced product (for example, an NFT protocol or a smart contract) offered to a client. • in the broad sense, it is a strategic change in the bank's architecture itself, aimed at increasing its intellectual capital and adaptability. Special attention is paid to the development of methodological principles for analyzing efficiency. The author proposes to move away from exclusively financial metrics (NPV, IRR) in favor of an integrated assessment that includes scientific and technical novelty, social impact (financial inclusion) and budgetary efficiency. A theoretical model of the life cycle of banking innovation is formed, where each stage (from idea to implementation) is accompanied by a specific set of management filters and control points. The second section, “Analysis of the state of innovative development in banking institutions of Ukraine,” is devoted to a comprehensive diagnosis of the domestic banking sector in extreme conditions (2014–2024). The analysis showed that despite military aggression and the pandemic, the sector maintained operational stability due to “digital immunity.” Using the Herfindahl-Hirschman index (HHI), a classic Pareto distribution was identified: 20% of banks control over 80% of assets. It is proven that the high concentration of capital in state-owned banks and large foreign groups has become a driver of technological breakthrough, since only they have the resources to scale solutions based on AI and Big Data. Application Harrington's function made it possible to establish that state-owned banks (in particular, PrivatBank) have the highest level of readiness for digitalization (0.73), which is explained by their role in state social payments and services ("Diya", etc.). Based on the Pearson criterion, it is proven that the use of social media (Facebook, Instagram) and mobile applications not only informs the client, but also forms "innovation loyalty" that maintains the client base even in periods of instability. A direct correlation has been established: an increase in the level of implementation of digital innovations by 10% leads to an increase in the bank's return on assets (ROA) by an average of 0.7 (coefficient of determination). The third section "Conceptual principles for ensuring the development of financial innovations" contains the author's developments regarding the future development strategy of the sector. The mechanism of proactive risk management occupies a central place. The author proves that traditional “reactive” risk management (responding to a problem after it appears) is ineffective in the digital age. A transition to the concept of “organizational agility” (Agility) is proposed. The introduction of multimodal biometrics (face, voice, behavioral patterns) is justified as the only way to minimize cyber threats in remote banking. Using the generalized method of moments (GMM), it is proven that business innovations (development of venture projects and new credit agreements) have a 1.5 times stronger impact on capital accumulation in the country than purely technological “cosmetic” interface updates. The model “Client Centricity – Innovation Tolerance – Organizational Agility” is formed. It assumes that the bank must be ready for rapid testing and “safe failure” of innovative projects without a threat to overall liquidity. The dissertation solves an important scientific and applied problem of forming a holistic system of financial innovation management. The main results of the study: 1. It is proved that financial innovation in modern conditions is not just a product, but a “dynamic ability” of a bank to transform digital resources into financial stability. The concept of a “digital bank ecosystem” is introduced as the highest form of implementation of financial innovations. 2. An analysis of Ukrainian practice confirmed that digitalization became the main factor in maintaining depositors’ trust during the war period. Banks that had developed mobile applications (Monobank, PrivatBank) demonstrated the lowest outflow of deposits during systemic shocks. 3. A methodology for assessing the effectiveness of innovations through the revenue per customer (CF/C) indicator has been developed and tested, which allows us to assess not only the total profit, but also the depth of innovation penetration into the consumer experience. 4. It is empirically proven that financial innovations provide a long-term positive impact on macroeconomic dynamics. Each unit of the bank's innovative capital is converted into a 0.17% increase in the region's GDP. 5. A mechanism for "anticipatory adaptation" is proposed, which includes full digitalization through cloud services and the development of a cashless economy. This allows the bank to operate in the absence of physical branches and power outages. 6. It is recommended that the National Bank of Ukraine expand the use of "regulatory sandboxes" for testing crypto-assets and biometric protocols, which will allow harmonizing the domestic regulatory field with EU requirements (as part of integration into ENTSO-E and the single financial space).

2026-01-01T00:00:00Z Мойсей, Ігор Степанович Moisei, Ihor Stepanovych https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15514 2026-04-06T08:44:59Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Удосконалення промислової технології виробництва свинини за рахунок інноваційних технологічних рішень Авторы: Мойсей, Ігор Степанович; Moisei, Ihor Stepanovych Краткий осмотр (реферат): У дисертаційній роботі представлено комплексне дослідження удосконалення промислових технологій виробництва свинини шляхом упровадження інноваційних рішень, спрямованих на підвищення продуктивності, поліпшення відтворювальних показників свиноматок, збільшення інтенсивності росту та збереженості поросят, оптимізацію структури раціонів і підвищення економічної ефективності виробництва. Основними напрямами досліджень були ˗ використання підвищеного рівня клітковини у раціонах поросних і підсисних свиноматок; застосування внутрішньоматкового (постцервікального) осіменіння; упровадження кліматичних боксів у станках для опоросу; використання інноваційних залізовмісних препаратів; підгодівля поросят рідкими замінниками свинячого молока в підсисний період і на етапі дорощування. Дослідження проводилися в умовах промислового свинокомплексу на контрольних і дослідних групах свиноматок та поросят, сформованих за принципом аналогів. Біометричний аналіз дозволив оцінити вплив інноваційних технологій на відтворювальні показники свиноматок, перебіг опоросу, багатоплідність, масу гнізда при народженні, збереженість поросят до відлучення та на дорощуванні, інтенсивність росту, конверсію корму, структуру витрат, собівартість і рентабельність виробництва. Встановлено, що підвищення рівня клітковини у раціонах поросних і підсисних свиноматок на 1 % сприяє поліпшенню перебігу опоросу, зменшенню частки ускладнених опоросів на 18–25 %, підвищенню багатоплідності на 4,0–6,2 % та збільшенню сумарної маси гнізда порсят при народженні. При цьому жива маса одного поросяти залишалася стабільною, що свідчить про відсутність негативного впливу клітковинної добавки на внутрішньоутробний розвиток приплоду. Економічний ефект застосування добавки JELUVET® забезпечував додатковий прибуток у розмірі 622,07 грн на одну свиноматку за рахунок збільшення кількості та якості відлучених поросят. Застосування внутрішньоматкового постцервікального осіменіння у ремонтних свинок підвищувало заплідненість на 3,5–5,8 %, а у основних свиноматок забезпечувало репродуктивні показники, не нижчі за традиційний метод, за одночасного скорочення часу, витраченого на осіменіння, на 25–30 %. Порядковий номер репродуктивного циклу достовірно впливав на загальну кількість поросят при народженні (1,50 %), багатоплідність (5,51 %), кількість мертвонароджених і відлучених поросят (14,47 %), тоді як метод осіменіння та його взаємодія з порядковим номером опоросу не мали вірогідного впливу на показники продуктивності. Використання інноваційних кліматичних боксів у станках для опоросу забезпечувало стабільніший мікроклімат у критичних зонах перебування поросят і свиноматок. У перші два тижні життя поросят температура повітря та підігрівальних елементів у дослідних станках була більш стабільною, що сприяло підвищенню збереженості поросят на 7,69 %, збільшенню кількості поросят у гнізді при відлученні на 10,2 % і маси гнізда – на 10,9 %. Застосування залізовмісного препарату Uniferon 200 забезпечувало ефективне попередження залізодефіцитної анемії у поросят, підвищуючи вміст гемоглобіну на 22–30 % до 28-ї доби життя та знижуючи падіж у підсисний період на 1,5–2,5 %. Порівняльний аналіз із препаратом Феровіт 200 засвідчив більш стабільне та поступове зростання рівня гемоглобіну за використання Uniferon 200, що зменшувало ранню смертність поросят унаслідок гіпотрофії та асфіксії. Використання рідкого замінника молока Optikee Milk з 4-ї доби життя поросят підвищувало їх збереженість до відлучення на 7,5 %, чисельність у гнізді – на 7,0 %, інтенсивність росту – на 16,7 %, масу поросяти при відлученні – на 11,8 % та масу гнізда – на 19,6 %. Одночасно зменшувалася частка гнізд із проявами діареї на 15,1 %, витрати на утримання свиноматки – на 6,51 %, витрати на 1 кг приросту – на 3,99 %, що забезпечувало підвищення рентабельності вирощування одного поросяти на 2,05 %. Разом з тим зростали витрати на профілактику шлунково-кишкових захворювань, що зумовлювало підвищення операційної собівартості 1 кг живої маси при відлученні на 1,11 % порівняно з традиційною сухою підгодівлею. На етапі дорощування використання рідкого замінника молока забезпечувало підвищення інтенсивності росту підсвинків на 27,4 %, збільшення їх живої маси при переведенні на відгодівлю на 21,1 %, поліпшення конверсії корму на 10,3 %, зниження вартості кормів на 1 кг приросту на 3,0 % і загальної собівартості приросту – на 3,1 %, що сприяло підвищенню дохідності та рентабельності вирощування. Доведено, що ефективність дорощування залежить від поєднання стартової маси поросят і структури годівлі. Для кондиційних тварин доцільним є скорочення періоду використання замінників молока з раннім переходом на стартерні корми, тоді як для поросят із пониженою стартовою масою оптимальним є поступовий перехід із подовженим використанням престартерів. Оптимізація структури раціонів на етапі відгодівлі, зокрема зменшення частки гроверних комбікормів на 6,0–9,5 % і збільшення використання фінішерних кормів на 8,4–12,1 %, сприяла зниженню загальної вартості кормів на 4,6 %, поліпшенню кормової ефективності та скороченню тривалості відгодівлі на 3,5–6,0 %. Узагальнено встановлено, що застосування замінника свинячого молока забезпечує підвищення загального прибутку від реалізації відгодівельного молодняку на 12,5–17,9 % і рентабельності виробництва свинини на 6,0–9,5 %, що підтверджує економічну доцільність упровадження запропонованих технологічних рішень у практику промислового свинарства. У дисертаційній роботі вперше в умовах промислових господарств України науково обґрунтовано комплексне застосування внутрішньоматкового осіменіння, оптимізованої годівлі свиноматок із підвищеним умістом клітковини, кліматичних боксів, інноваційних залізовмісних препаратів і рідкого замінника свинячого молока як єдиної технологічної системи підвищення продуктивності та економічної ефективності виробництва свинини. Результати досліджень можуть бути використані у виробничій практиці свинарських підприємств різних форм власності, у навчальному процесі закладів вищої освіти та при розробленні галузевих рекомендацій. Описание: This dissertation presents a comprehensive study on improving industrial pig production technologies through the implementation of innovative solutions aimed at increasing productivity, improving reproductive performance of sows, enhancing piglet growth intensity and survival, optimizing diet structure, and improving the economic efficiency of production. The main research areas included: the use of increased dietary fiber levels in diets of pregnant and lactating sows; application of intrauterine (post-cervical) artificial insemination; implementation of climate-controlled farrowing boxes; use of innovative iron-containing preparations; and supplementation of piglets with liquid milk replacers during the suckling and nursery periods. The studies were conducted under commercial pig production conditions using control and experimental groups of sows and piglets formed according to the principle of analogues. Biometric analysis enabled the assessment of the effects of innovative technologies on sow reproductive performance, farrowing process, litter size, birth litter weight, piglet survival to weaning and during rearing, growth intensity, feed conversion, cost structure, production cost, and profitability. It was established that increasing dietary fiber levels in diets of pregnant and lactating sows by 1% improved the farrowing process, reduced the proportion of complicated farrowings by 18–25%, increased litter size by 4.0–6.2%, and increased total litter birth weight. At the same time, individual piglet birth weight remained stable, indicating no negative effect of fiber supplementation on prenatal development. The economic effect of using the JELUVET® additive provided an additional profit of 622.07 UAH per sow due to an increase in the number and quality of weaned piglets. The use of intrauterine (post-cervical) insemination in gilts increased conception rates by 3.5–5.8%, while in sows it ensured reproductive performance not lower than the traditional method, with a simultaneous reduction in insemination time by 25–30%. The parity number significantly affected total number of piglets born (1.50%), litter size (5.51%), and numbers of stillborn and weaned piglets (14.47%), whereas insemination method and its interaction with parity had no statistically significant effect on performance indicators. The use of innovative climate-controlled boxes in farrowing pens ensured a more stable microclimate in critical zones occupied by piglets and sows. During the first two weeks of life, air temperature and heating elements in experimental pens were more stable, contributing to a 7.69% increase in piglet survival, a 10.2% increase in the number of piglets per litter at weaning, and a 10.9% increase in litter weight. Administration of the iron-containing preparation Uniferon 200 effectively prevented iron-deficiency anemia in piglets, increasing hemoglobin levels by 22–30% by day 28 of life and reducing pre-weaning mortality by 1.5–2.5%. A comparative analysis with Ferovit 200 showed a more stable and gradual increase in hemoglobin levels with Uniferon 200, reducing early mortality due to hypotrophy and asphyxia. The use of liquid milk replacer Optikee Milk from day 4 of life increased piglet survival to weaning by 7.5%, resulting in a 7.0% higher number of piglets per litter at weaning, a 16.7% increase in growth intensity, and consequently an 11.8% increase in individual weaning weight and a 19.6% increase in litter weight. At the same time, this feeding strategy reduced the proportion of litters with diarrhea by 15.1%, decreased sow maintenance costs per weaned piglet by 6.51%, and reduced cost per 1 kg of gain by 3.99%, resulting in a 2.05% increase in profitability per piglet. However, costs associated with gastrointestinal disease prevention increased, leading to a 1.11% rise in operational cost per kg of live weight at weaning compared to conventional dry feeding. During the nursery period, the use of liquid milk replacer increased growth intensity of pigs by 27.4%, improved live weight at transfer to fattening by 21.1%, improved feed conversion by 10.3%, reduced feed cost per kg of gain by 3.0%, and reduced total cost of gain by 3.1%, thereby increasing production profitability. It was demonstrated that this feeding system during the rearing period reduced total feed costs by 4.6%, improved feed efficiency, and shortened the fattening period by 3.5– 6.0%. 11 Overall, the use of milk replacer increased total profit from finishing pigs by 12.5– 17.9% and improved production profitability by 6.0–9.5 percentage points, confirming the economic feasibility of implementing the proposed technological solutions in industrial pig production. This dissertation is the first in Ukraine under industrial farming conditions to scientifically substantiate the integrated use of intrauterine insemination, optimized sow nutrition with increased fiber content, climate-controlled farrowing boxes, innovative iron preparations, and liquid milk replacers as a unified technological system for improving productivity and economic efficiency of pig production. The results of the study can be applied in commercial pig production enterprises of different ownership forms, in higher education institutions, and in the development of industry guidelines.

2026-01-01T00:00:00Z Зеленський, Олексій Миколайович Zelenskyi, O. M. https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15504 2026-04-02T12:29:54Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Кримінально-правова політика України у сфері протидії корупційним правопорушенням в умовах євроінтеграції Авторы: Зеленський, Олексій Миколайович; Zelenskyi, O. M. Краткий осмотр (реферат): Дисертаційна робота є комплексним науковим дослідженням кримінально-правової політики України, виконаним у парадигмі інституційного зміцнення антикорупційного механізму в умовах інтенсифікації євроінтеграційних процесів у державі. Дослідження спрямоване на доктринальне осмислення та нормативне визначення стратегічних векторів модернізації національного кримінального законодавства з урахуванням стандартів, норм та усталеної практики у сфері запобігання корупції, сформованих у правовому просторі Європейського Союзу. У роботі обґрунтовано пріоритетні напрями оновлення кримінально-правового інструментарію держави та запропоновано концептуальні моделі підвищення інституційної спроможності України виявляти й кваліфікувати корупційні діяння. Наукова новизна одержаних результатів виявляється в тому, що робота є першим в Україні цілісним доктринально-прикладним дослідженням, у межах якого через призму інституційної функції кримінального права розкрито зміст і трансформаційні тенденції національної кримінально-правової політики у сфері протидії корупційним кримінальним правопорушенням. Дослідження ґрунтується на системному узгодженні теоретичних підходів з аналізуванням нормативних критеріїв європейської інтеграції та інституційної здатності держави забезпечувати обґрунтованість кримінальної заборони, невідворотність відповідальності й сталість правозастосовного реагування. У роботі вперше обґрунтовано ключові напрями модернізації кримінального законодавства та інституційних механізмів його реалізації з огляду на економічні, політичні й правові вимоги, що визначають інтеграційні параметри під час переходу держави до моделі нормативної відповідності в межах євроінтеграційного курсу України. Особливу увагу приділено трансформації суспільних відносин, що в сучасних умовах зазнали якісного ускладнення внаслідок дії правового режиму воєнного стану в Україні. У роботі наголошено на структурній еволюції корупційної злочинності, що проявляється формуванням її новітніх, нетипових для попередніх періодів моделей, зокрема, у сферах гуманітарного забезпечення, публічного здоров’я, земельно-ресурсних відносин та державних закупівель. Змістовний фокус дослідження охоплює також питання гармонізації національного антикорупційного законодавства з відповідними компонентами права ЄС acquis communautaire, а також із Копенгагенськими критеріями як системою стійких нормативно-правових та інституційних вимог, що визначають юридичні параметри інтеграції держави до Європейського Союзу. Обґрунтовано, що зазначені стандарти мають імплементуватися з урахуванням нормативної сталості кримінально-правових засобів реагування, а не зводитися виключно до їх формального декларування в національному законодавстві. На підставі аналізування національної практики та європейських регуляторних підходів установлено, що процеси розбудови антикорупційної моделі в Україні мають перманентний та безперервний характер, проте результати їх практичної реалізації не відповідають суспільним очікуванням, оскільки реформи та законодавчі ініціативи супроводжуються виникненням нових механізмів уникнення юридичних заборон. Антикорупційна стратегія на 2021–2025 роки, затверджена Законом України «Про засади державної антикорупційної політики на 2021–2025 роки» від 20 червня 2022 року № 2322-IX, як і Антикорупційна стратегія на 2014–2017 роки, була якісним програмним документом із високим антикорупційним потенціалом. Її програмний зміст передбачав цілісну інтеграцію антикорупційних функцій у діяльність усіх органів влади як структурно узгоджену систему реагування. Водночас установлено, що на сьогодні не вдалося забезпечити нормативної стабільності та міжінституційної обов’язковості виконання приписів, достатнього рівня автономії антикорупційної юрисдикції від політичної доцільності. Такий розрив між регулятивним потенціалом стратегічних актів і фактичною результативністю їх реалізації обмежив можливість формування сталої практики антикорупційного переслідування й контролю, що визначається в дослідженні як один із базових бар’єрів ефективної європейської інтеграції України. Відповідно Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки має визначальний потенціал для виправлення цих прогалин, а кримінально-правова політика у сфері протидії корупції потребує подальшого вдосконалення з орієнтацією на інституційну незалежність, доказову спроможність та неупередженість реагування як структурні індикатори правової євроінтеграційної трансформації. У фокусі сучасних проблем залишаються також питання ефективності кримінального переслідування високопосадової корупції. Доведено, що для держави ключовим пріоритетом повинна стати не лише караність корупційних діянь, а й формування правових та інституційних запобіжників, здатних протидіяти їх модифікації. Окремо наголошено на необхідності утвердження кримінально-превентивної культури неприйнятності корупційних практик, зокрема, подолання суспільної толерантності до неправомірної вигоди як соціально легітимованого способу здобуття переваг. У цьому сенсі кримінально-правова політика має доповнюватися механізмами, що забезпечують трансформацію правосвідомості, зміцнення інституційної довіри та викорінення корупційних складових у ключових сферах суспільних відносин. Досліджено національні моделі антикорупційної політики держав-членів ЄС з метою виявлення їх концептуальних засад, кримінально-правових та інституційних особливостей. Обґрунтовано, що для переважної більшості країн ЄС характерний комплексний підхід до протидії корупції, який поєднує кримінально-правові, адміністративні й превентивні механізми та спрямований не лише на реагування на корупційні правопорушення, а й на мінімізацію корупційних ризиків на ранніх стадіях. З’ясовано, що у Французькій Республіці антикорупційна політика ґрунтується на положеннях Закону від 9 грудня 2016 року «Про прозорість, боротьбу з корупцією та модернізацію економічного життя» (Sapin II), яким інституціоналізовано обов’язок великих підприємств та організацій упроваджувати внутрішні системи запобігання корупції, зокрема, кодекси професійної поведінки, процедури оцінювання корупційних ризиків, внутрішні канали повідомлення про правопорушення й механізми внутрішнього контролю, а нагляд за їх ефективністю покладено на Французьку антикорупційну агенцію. Установлено, що італійська модель антикорупційної політики характеризується домінуванням адміністративно-превентивного складника, ключовим елементом якого є діяльність незалежної Національної антикорупційної влади (ANAC), уповноваженої на забезпечення прозорості публічного управління, контроль у сфері публічних закупівель та розроблення методик оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади. Водночас у Румунії провідне місце в системі протидії корупції посідає спеціалізований кримінально-правовий механізм у формі Національної антикорупційної дирекції (DNA), діяльність якої зосереджена на розслідуванні та кримінальному переслідуванні корупційних правопорушень, учинених високопосадовими особами, що забезпечує реалізацію принципу невідворотності кримінальної відповідальності. Установлено, що важливою тенденцією розвитку антикорупційної політики ЄС є інституціоналізація мережевих і координаційних механізмів, зокрема, функціонування Мережі проти корупції ЄС, спрямованих на уніфікацію антикорупційних стандартів, обмін кращими практиками та вироблення узгоджених стратегій протидії корупційним проявам. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок про доцільність адаптації Україною окремих елементів європейського досвіду, зокрема, щодо запровадження внутрішніх механізмів запобігання корупції в діяльності великих організацій, посилення ролі превентивних адміністративних органів, удосконалення спеціалізації кримінального переслідування корупційних правопорушень та розвитку сталих інституційних механізмів координації у сфері протидії корупції. Обґрунтовано, що сучасний стан кримінально-правової протидії корупції в Україні відображає прогресивний, але інституційно дисфункціональний перехід від нормативного декларування до реальної імплементації європейського антикорупційного acquis. За даними Transparency International, Україна у 2024 році отримала 35 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (CPI) та посіла 105-те місце серед 180 держав. Зазначене свідчить про часткову результативність попередніх антикорупційних реформ та підтверджує збереження високого потенціалу для їх кримінально-правової й інституційної оптимізації. Сучасна кримінально-правова протидія корупції в Україні перебуває на етапі переходу від формально-нормативного закріплення заборон до їх інституційно забезпеченої практичної реалізації, що є критично важливим у межах виконання критеріїв членства та інтеграції до правового простору ЄС. Установлено, що оцінювання стану реформування України у 2025 році, здійснене Європейською комісією в щорічному звітному документі Ukraine 2025 Report від 4 листопада 2025 року, засвідчує як наявність поступу в гармонізації законодавства та демократичній трансформації публічної влади, так і збереження істотних загроз у сфері протидії корупції. Звіт містить комплексне моніторингове оцінювання якості нормотворчої адаптації та ефективності впровадження європейських правових стандартів, фіксуючи нерівномірність їх реалізації та наявність диспропорцій між задекларованими цілями й фактичними результатами. Доведено, що антикорупційна сфера набула в Україні самостійного нормативно-інституційного значення, оскільки розглядається в межах ЄС acquis не лише як правова вимога, а й як індикатор дієвості державних механізмів. Доктринальне вивчення стану кримінально-правової політики України у сфері протидії корупційним кримінальним правопорушенням свідчить, що, незважаючи на наявність значного масиву наукових праць, присвячених корупції як соціально-правовому феномену, її факторам, а також проблемам криміналізації окремих корупційних діянь і динаміці реформування антикорупційного законодавства з моменту набуття незалежності України (з 1991 року та після кодифікації 2001 року), концептуальні засади формування саме кримінально-правової політики залишаються опрацьованими недостатньо системно. Це створює термінологічні, нормативні та інституційні труднощі для її розуміння. В умовах воєнного стану, запровадженого у 2022 році, корупційна злочинність зазнає трансформації та проявляється в новітніх, адаптивних і латентних формах, що не обмежуються класичним кримінально-правовим виміром, а набувають значення структурної загрози для інституційної спроможності держави. Частина досліджень демонструє надмірно широкий підхід до визначення кримінально-правової політики, фактично ототожнюючи її із загальною антикорупційною стратегією, що призводить до розмивання кримінально-правової специфіки як регулятивно-охоронного інструменту. Доведено, що ефективність кримінально-правової антикорупційної моделі повинна оцінюватися не лише з позицій якості законодавчих приписів, а й з урахуванням інституційної дієвості, узгоджених доказових стандартів кваліфікації, координаційної стійкості органів правопорядку та подолання нормативного обходження юридичних заборон, яке на практиці реалізується за допомогою корупційних маніпуляцій та альтернативних форматів тіньового обігу вигоди всупереч установленим заборонам. З огляду на зазначене обґрунтовано наявний доктринальний розрив між теоретичним розумінням кримінально-правової політики та практичними механізмами її реалізації у сфері протидії корупції. Це зумовлює нагальну потребу її концептуального переосмислення як галузево автономного політико-правового інституту, здатного забезпечити захист публічного правопорядку та безпеки держави в умовах викликів воєнного часу й посилення євроінтеграційного курсу України. Дослідження історично зумовленого процесу формування сучасної системи кримінально-правових заборон щодо корупційних діянь в Україні на основі історико-правового, формально-юридичного та порівняльно-правового методів обґрунтувало п’ятиетапну періодизацію розвитку криміналізації корупційних правопорушень: від прототипів відповідних норм у Литовських статутах до радянської моделі «посадових злочинів», трансформацій періоду незалежності (1991–2001 рр.), кодифікації 2001 р. та євроінтеграційного етапу 2014–2025 рр. Окремо охарактеризовано доктринальне та практичне значення заміни терміна «хабар» поняттям «неправомірна вигода», розширення переліку складів корупційних кримінальних правопорушень (ст. 364¹, 365², 366², 366³, 368–369², 368⁵, 369³ КК України), а також інституціоналізацію спеціалізованих органів (НАБУ, НАЗК, ВАКС). Зроблено висновок, що генеза криміналізації корупційних правопорушень в Україні відображає взаємодію історичних, соціально-економічних і політичних чинників та обумовлює потребу в збалансованій кримінально-правовій політиці, спрямованій на забезпечення верховенства права й нейтралізацію корупції як загрози національній безпеці та європейській інтеграції України. Обґрунтовано авторське розуміння категорії «європейські стандарти боротьби з корупцією» як сукупності принципів, норм і вимог, закріплених у праві ЄС, конвенційних актах Ради Європи, документах GRECO, FATF, MONEYVAL та складових acquis communautaire, що визначають належний рівень прозорості, підзвітності й доброчесності публічної влади та є критерієм готовності України до повноправного членства в ЄС. На прикладі Конвенції ООН проти корупції, Кримінальної та Цивільної конвенцій Ради Європи (ETS № 173, ETS № 174), Додаткового протоколу ETS № 191 та участі України в GRECO демонструється їх безпосередній вплив на еволюцію національної антикорупційної моделі. Доведено, що саме виконання міжнародно-правових зобов’язань зумовило кодифікацію частини корупційних кримінальних правопорушень у розділі XVII КК України, оновлення термінологічного апарату дефініцією «неправомірна вигода» із розширенням предмета кримінального правопорушення до нематеріальних преференцій, запровадження інституту відповідальності юридичних осіб за корупційні діяння (ст. 96³ КК України), інституціоналізацію спеціалізованих органів – НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС як структур, функціонально наближених до моделей держав-членів ЄС. Водночас, спираючись на показники Індексу сприйняття корупції та нові корупційні ризики в умовах воєнного стану, обґрунтовано висновок про наявність розриву між формальною імплементацією міжнародних стандартів та ефективністю їх реального застосування. Доведено, що acquis communautaire в антикорупційній площині для України є не лише джерелом зобов’язань, а й стратегічним інструментом структурної модернізації кримінально-правового механізму протидії корупційним правопорушенням. У висновках дисертації сформульовано теоретично обґрунтовані та практично значущі пропозиції щодо вдосконалення кримінально-правової політики протидії корупції в Україні. Практичне значення здобутих результатів полягає в тому, що запропоновані в дисертації положення та висновки можуть бути використані в кількох вимірах. У науковій сфері – як теоретичне підґрунтя для подальших досліджень проблематики кримінально-правової політики у сфері протидії корупції; у правотворчості – для вдосконалення системи кримінально-правових норм, розроблення положень проєкту нового Кримінального кодексу України та підготовки відповідних законопроєктів; у правозастосуванні – у практичній діяльності адвокатів, правозахисників та інших суб’єктів правової діяльності; в освітньому процесі – під час викладання дисциплін кримінально-правового циклу, підготовлення навчально-методичних матеріалів, підручників, навчальних посібників і коментарів до кримінального законодавства України. Положення дисертації можуть застосовуватися під час викладання курсів «Кримінальне право України», «Міжнародне кримінальне право», «Порівняльне кримінальне право та процес». Дисертація становить цілісне наукове дослідження, що інтегрує теоретичні напрацювання, результати аналізування законодавства й правозастосовної практики, а також авторські пропозиції щодо підвищення ефективності кримінально-правової політики України у сфері протидії корупції з урахуванням вимог європейської інтеграції та викликів воєнного часу. Описание: The dissertation constitutes a comprehensive scholarly study of the criminal law policy of Ukraine, conducted within the paradigm of institutional strengthening of the anti-corruption mechanism in the context of the intensification of the State’s European integration processes. The research is aimed at the doctrinal conceptualisation and normative determination of the strategic vectors for the modernisation of national criminal legislation, considering the standards, norms, and established practices in the field of corruption prevention developed within the legal order of the European Union. The study substantiates the priority directions for updating the State’s criminal-law toolkit and proposes conceptual models for enhancing Ukraine’s institutional capacity to detect and legally qualify corrupt conduct. The scientific novelty of the results obtained lies in the fact that this dissertation is the first comprehensive doctrinal and applied study in Ukraine which, through the prism of the institutional function of criminal law, reveals the content and transformational trends of national criminal law policy in the field of combating corruption-related criminal offences. The research is based on a systematic correlation of theoretical approaches with an analysis of the normative criteria of European integration and the State’s institutional capacity to ensure the legitimacy of criminal prohibitions, the inevitability of criminal liability, and the consistency of law enforcement responses. For the first time, the dissertation substantiates the key directions for the modernisation of criminal legislation and the institutional mechanisms for its implementation in view of the economic, political, and legal requirements that define the integration parameters for the State’s transition to a model of normative compliance within the framework of European integration course of Ukraine. Emphasis is placed on the transformation of social relations which, under contemporary conditions, have undergone qualitative complication as a result of the legal regime of martial law in Ukraine. The study highlights the structural evolution of corruption-related crime, manifested in the emergence of novel models that were atypical of previous periods, notably within the spheres of humanitarian assistance, public health, land and natural resource relations, and public procurement. The substantive focus of the research also encompasses issues of harmonisation of national anti-corruption legislation with the relevant components of EU law, the acquis communautaire, as well as with the Copenhagen criteria understood as a system of stable normative, legal, and institutional requirements defining the legal parameters of a State’s integration into the European Union. It is substantiated that these standards must be implemented with due regard to the normative sustainability of criminal-law enforcement mechanisms, rather than being reduced to their purely formal declaration in domestic legislation. On the basis of an analysis of national practice and European regulatory approaches, the study establishes that the development of Ukraine’s anti corruption model is of a permanent and continuous nature; however, the practical outcomes of its implementation fail to meet societal expectations, as reforms and legislative initiatives are accompanied by the emergence of new mechanisms for circumventing legal prohibitions. The Anti-Corruption Strategy for 2021–2025, approved by the Law of Ukraine of 20 June 2022 No. 2322-IX, as well as the Anti-Corruption Strategy for 2014–2017, constituted high-quality programmatic instruments with significant anti-corruption potential. Their programmatic content envisaged the comprehensive integration of anti corruption functions into the activities of all public authorities as a structurally coherent system of response. At the same time, it has been established that, to date, it has not been possible to ensure normative stability and inter-institutional binding force of the prescribed measures, nor a sufficient level of autonomy of anti-corruption jurisdiction from political expediency. This discrepancy between the regulatory potential of strategic acts and the actual effectiveness of their implementation has limited the formation of a sustainable practice of anti-corruption prosecution and oversight, which the study identifies as one of the fundamental barriers to Ukraine’s effective European integration. Accordingly, the Anti-Corruption Strategy for 2026–2030 possesses decisive potential to remedy these shortcomings, while criminal law policy in the field of combating corruption requires further refinement with a focus on institutional independence, evidentiary capacity, and impartiality of response as structural indicators of Ukraine’s legal European integration transformation. Issues relating to the effectiveness of criminal prosecution of high-level corruption also remain at the forefront of contemporary challenges. It has been demonstrated that, for the State, a key priority should consist not only in the punishability of corrupt conduct, but also in the establishment of legal and institutional safeguards capable of counteracting its transformation and adaptation. Emphasis is placed on the necessity of fostering a criminal-preventive culture of intolerance towards corruption practices, including the overcoming of societal tolerance for undue advantage as a socially legitimised means of obtaining benefits. In this regard, criminal law policy should be complemented by mechanisms aimed at transforming legal consciousness, strengthening institutional trust, and eradicating corrupt components within key spheres of social relations. The national models of anti-corruption policy in EU Member States have been examined with a view to identifying their conceptual foundations, as well as their criminal-law and institutional specificities. It is substantiated that many EU countries adhere to a comprehensive approach to combating corruption, combining criminal-law, administrative, and preventive mechanisms, and aimed not only at responding to corruption-related offences but also at minimising corruption risks at early stages. It has been established that, in the French Republic, anti-corruption policy is based on the provisions of the Law of 9 December 2016 “on transparency, the fight against corruption and the modernisation of economic life” (Sapin II), which institutionalised the obligation of large enterprises and organisations to implement internal anti corruption compliance systems, including codes of professional conduct, corruption risk assessment procedures, internal whistleblowing channels, and internal control mechanisms, with oversight of their effectiveness entrusted to the French Anti Corruption Agency. It is further established that the Italian model of anti-corruption policy is characterised by the predominance of an administrative-preventive component, the key element of which is the activity of the independent National Anti Corruption Authority (ANAC), mandated to ensure transparency in public administration, exercise control in the field of public procurement, and develop methodologies for assessing corruption risks in the activities of public authorities. At the same time, in Romania, a leading role within the anti-corruption system is played by a specialised criminal-law mechanism in the form of the National Anti-Corruption Directorate (DNA), whose activities are focused on the investigation and criminal prosecution of corruption offences committed by high-level officials, thereby ensuring the implementation of the principle of the inevitability of criminal liability. It has been established that an important trend in the development of EU anti-corruption policy is the institutionalisation of network-based and coordination mechanisms, in particular the functioning of the EU Anti-Corruption Network, aimed at the harmonisation of anti corruption standards, the exchange of best practices, and the development of coordinated strategies to counter corrupt practices. On the basis of the analysis conducted, the conclusion is drawn as to the expediency of Ukraine adapting certain elements of European experience, in particular with regard to the introduction of internal anti-corruption prevention mechanisms in the activities of large organisations, strengthening the role of preventive administrative bodies, improving the specialisation of criminal prosecution of corruption-related offences, and developing sustainable institutional coordination mechanisms in the field of combating corruption. It is substantiated that the current state of criminal-law counteraction to corruption in Ukraine reflects a progressive yet institutionally dysfunctional transition from normative declaration to the actual implementation of the European anti corruption acquis. According to Transparency International, in 2024 Ukraine scored 35 out of 100 points in the Corruption Perceptions Index (CPI) and ranked 105th among 180 countries. This indicates the partial effectiveness of previous anti-corruption reforms and confirms the persistence of significant potential for their criminal-law and institutional optimisation. Contemporary criminal-law counteraction to corruption in Ukraine is at a stage of transition from the formal-normative establishment of prohibitions to their institutionally secured practical enforcement, which is critically important in the context of fulfilling the criteria for membership and integration into the EU legal order. It has been established that the assessment of the state of Ukraine’s reform process in 2025, carried out by the European Commission in its annual report Ukraine 2025 Report of 4 November 2025, demonstrates both progress in legislative harmonisation and the democratic transformation of public authority, as well as the persistence of substantial threats in the field of combating corruption. The report provides a comprehensive monitoring assessment of the quality of normative adaptation and the effectiveness of the implementation of European legal standards, recording uneven enforcement and the existence of disparities between declared objectives and actual outcomes. It is demonstrated that the anti-corruption sphere has acquired independent normative and institutional significance in Ukraine, as within the EU acquis it is regarded not merely as a legal requirement, but also as an indicator of the effectiveness of State governance mechanisms. A doctrinal examination of the state of criminal law policy of Ukraine in the field of combating corruption-related criminal offences demonstrates that, notwithstanding the existence of a substantial body of scholarly works devoted to corruption as a socio legal phenomenon, its determinants, issues of criminalisation of specific corrupt practices, and the dynamics of anti-corruption legislative reform since Ukraine’s independence (from 1991 and following the 2001 codification), the conceptual foundations of criminal law policy as such remain insufficiently systematised. This results in terminological, normative, and institutional difficulties in its comprehension and application. Under the conditions of martial law introduced in 2022, corruption related criminality has undergone transformation and manifests itself in novel, adaptive, and latent forms which are not confined to the classical criminal-law dimension but rather acquire the character of a structural threat to the State’s institutional capacity. A number of studies adopt an excessively broad approach to defining criminal law policy, effectively equating it with the general anti-corruption strategy, which leads to a dilution of the criminal-law specificity of this policy as a regulatory and protective instrument. It is demonstrated that the effectiveness of a criminal-law anti-corruption model should be assessed not only in terms of the quality of legislative provisions, but also with due regard to institutional effectiveness, harmonised evidentiary standards of legal qualification, the coordination resilience of law enforcement bodies, and the overcoming of normative circumvention of legal prohibitions, which in practice is implemented through corrupt manipulations and alternative formats of shadow circulation of benefits in defiance of established prohibitions. In this context, the existence of a doctrinal gap between the theoretical understanding of criminal law policy and the practical mechanisms of its implementation in the field of combating corruption is substantiated. This necessitates its urgent conceptual rethinking as a sectorally autonomous politico-legal institution capable of ensuring the protection of public legal order and State security under the challenges of wartime conditions and the intensification of Ukraine’s European integration trajectory. The study of the historically conditioned process of formation of the modern system of criminal-law prohibitions relating to corrupt conduct in Ukraine, based on historical-legal, formal-legal, and comparative-law methods, has substantiated a five stage periodisation of the development of the criminalisation of corruption-related offences: from the prototypes of relevant norms in the Lithuanian Statutes, through the Soviet model of “official crimes,” to the transformations of the period of independence (1991–2001), the codification of 2001, and the European integration stage of 2014 2025. Particular attention is devoted to the doctrinal and practical significance of replacing the term “bribe” with the concept of “undue advantage,” expanding the catalogue of corruption-related criminal offences (Articles 364¹, 365², 366², 366³, 368 369², 368⁵, 369³ of the Criminal Code of Ukraine), as well as the institutionalisation of specialised bodies (the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, the National Agency on Corruption Prevention, and the High Anti-Corruption Court). It is concluded that the genesis of the criminalisation of corruption-related offences in Ukraine reflects the interaction of historical, socio-economic, and political factors and necessitates a balanced criminal law policy aimed at ensuring the rule of law and neutralising corruption as a threat to national security and Ukraine’s European integration. The author substantiates an original understanding of the category of “European standards for combating corruption” as a set of principles, norms, and requirements enshrined in EU law, Council of Europe conventions, documents of GRECO, FATF, and MONEYVAL, and the components of the acquis communautaire, which determine an adequate level of transparency, accountability, and integrity of public authority and serve as a criterion of Ukraine’s readiness for full membership in the European Union. By reference to the United Nations Convention against Corruption, the Criminal and Civil Law Conventions on Corruption of the Council of Europe (ETS No. 173, ETS No. 174), the Additional Protocol (ETS No. 191), and Ukraine’s participation in GRECO, their direct influence on the evolution of the national anti-corruption model is demonstrated. It is proven that compliance with international legal obligations has led to the codification of a number of corruption-related criminal offences in Chapter XVII of the Criminal Code of Ukraine, the modernisation of the terminological framework through the introduction of the concept of “undue advantage” with the expansion of the subject matter of criminal offences to include non-material benefits, the introduction of the institution of criminal liability of legal persons for corruption-related acts (Article 96³ of the Criminal Code of Ukraine), and the institutionalisation of specialised bodies – NACP, NABU, SAPO, and the HACC – as structures functionally approximating the models of EU Member States. At the same time, based on Corruption Perceptions Index indicators and emerging corruption risks under martial law, the conclusion is substantiated that a gap persists between the formal implementation of international standards and the effectiveness of their actual enforcement. It is demonstrated that, in the anti-corruption dimension, the acquis communautaire for Ukraine constitutes not only a source of obligations, but also a strategic instrument for the structural modernisation of the criminal-law mechanism for combating corruption-related offences. The conclusions of the dissertation formulate theoretically grounded and practically significant proposals aimed at improving Ukraine’s criminal law policy in the field of combating corruption. The practical significance of the results obtained lies in the fact that the provisions and conclusions advanced in the dissertation may be utilised across several dimensions: in the academic sphere – as a theoretical foundation for further research into issues of criminal law policy in the field of anti-corruption; in law-making – for improving the system of criminal-law norms, developing provisions of a draft new Criminal Code of Ukraine, and preparing relevant legislative proposals; in law enforcement – in the practical activities of lawyers, human rights defenders, and other legal practitioners; and in the educational process – when teaching criminal-law disciplines, preparing teaching and methodological materials, textbooks, manuals, and commentaries on Ukraine’s criminal legislation. The dissertation’s findings may be applied in the teaching of courses such as «Criminal Law of Ukraine», «International Criminal Law», and «Comparative Criminal Law and Procedure». The dissertation constitutes an integrated scholarly study that combines theoretical developments, the results of legislative and law-enforcement analysis, and the author’s proposals aimed at enhancing the effectiveness of Ukraine’s criminal law policy in combating corruption, considering the requirements of European integration and the challenges of wartime conditions.

2026-01-01T00:00:00Z