Міжнародна комунікація в питаннях безпечності харчових продуктів

Abstract

Здоров’я нації напряму залежить від якості та безпечності харчових продуктів. Враховуючи світову тенденцію, отруєння харчовими продуктами найчастіше спостерігається в країнах з низькою обізнаністю споживача про безпечний продукт. Це, в свою чергу, приводить до появи хвороб викликаних такими продуктами. Однак стверджувати, що інші країни не стикаються із такою загрозою не можна. Періодично з’являється інформація про спалах інфекційного захворювання викликаного харчовим продуктом. Тому з’явилася потреба швидкого інформування про подію, її характери та методи дослідження. Розвиток комунікації між різними країнами активно підтримується ВООЗ, міжнародними організаціями з безпечності харчових продуктів, експертами. В 2016 році CAC переглянула принципи щодо обміну інформацією через INFOSAN, відстеження на всіх етапах, компетентні експертів. Під час спалаху інфекції Salmonella enteritidis в 3-х європейських країнах, запропоновано загальний доступ до систем обміну інформацією, протоколів, процедур. Ефективність міжнародної комунікації можлива лише коли всі країни застосують одинакові вимоги до виробника. Підтримка урядовців, міжнародна комунікація, узгоджені ролі та обов’язки всіх учасників стали елементом ефективної взаємодії та діяльності INFOSAN. Спалах Salmonella Heidelberg в Ірландії підтвердив важливість інформування. Розслідування гуртувалося на епідеміологічних, мікробіологічних та екологічних дослідження, інформації рестораторів, реалізаторів. Спілкування, обмін інформацією дозволили зупинити розповсюдження інфекції. Простежуваність харчового ланцюга споживач-заклад харчування-підприємство-виробник вивела експертів на джерело. Схожа ситуація сталася в Австралії, Канаді, Великій Британії, Данії, Австралії, Франції, Італії та інших країнах. Науковці підкреслили важливість участі міжнародних зацікавлених сторін, які розуміють потребу відкритого спілкування між країнами світу. Злагоджені дії призвели до своєчасного реагування, покращення охорони здоров’я та запобігання подібним спалахам у майбутньому. Аналізуючи роботу INFOSAN можна заначити, що вона скоротила відстань між кожною країною-учасницею та створила єдину спільноту з безпечності харчових продуктів, яка дає змогу своєчасно обмінюватися інформацією щодо управління ризиками безпечності харчових продуктів. Зросла роль роботи з розробки та стандартизації методів, що використовуються для порівняння філогенетичної інформації та інформації про мережу постачання їжі, щоб використати ці методи у майбутніх міжнародних спалахах.