Оптимізація технології виробництва свинини за різних термінів відлучення поросят від свиноматок

Abstract

Свинарство з давніх часів в Україні є традиційною галуззю тваринництва яке на сьогодні забезпечує третину попиту населення держави на м’ясну продукцію. Воно характеризується інтенсифікацією та концентрацією виробництва, що своєю чергою вимагає постійного підвищення продуктивності свиней для забезпечення конкурентоспроможності галузі на ринку м’ясної продукції. Одним з прийомів, інтенсифікації свинарства є скорочення тривалості підсисного періоду свиноматок, чому сприяють застосування останніх досягнень генетики, біохімії, фізіології, технології виробництва комбікормів та покращенням умов утримання свиноматок і їх потомства. Тому актуальним є питання оптимізація технології виробництва свинини за різних термінів відлучення поросят від свиноматок ірландської селекції в умовах промислової технології степу України. Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню впливу факторів віку та породних поєднань свиноматок в різні пори року на основні показників їх відтворювальної здатності та продуктивних якостей отриманого від їхнього потомства за різної тривалості підсисного періоду. Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи проводилися в умовах ТОВ «НВП « Глобинський свинокомплекс», та забійно-переробних цехах ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» Кременчуцького району Полтавської області. Лабораторні дослідження проведені у в лабораторіях Глобинського м’ясокомбінату та Сумського НАУ. Представлена науково обґрунтована оцінка відтворювальних якостей свиней ірландської селекції в умовах промислової технології шляхом вивчення впливу віку та генотипу свиноматок, впродовж року на відтворні якості свиноматок і ріст підсисних поросят, за різної тривалості підсисного періоду. Вперше проведена комплексна порівняльна оцінка впливу факторів віку та породних поєднань свиноматок в різні пори року на основні показники їх відтворювальної здатності та продуктивні якості отриманого від них потомства за різної тривалості підсисного періоду. Досліджено залежність забійних властивостей свиней, м’ясо-сальних якостей, їх туш, хімічного складу та фізико-хімічних властивостей м’яса свиней вирощених за традиційного та скороченого підсисного періоду. Набуло подальшого вивчення впливу тривалості підсисного періоду поросят на їх ріст та відгодівельні якості. Динаміки відтворювальних показників свиноматок різного віку за традиційної та скороченої тривалості їх лактаційного періоду. Розширено знання стосовно залежності відтворювальних якостей свиноматок різних генотипів, впродовж усіх пір року від тривалості підсисного періоду та впливу тривалості попередньої лактації на дані показники. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання скороченої на 7 діб тривалості лактації свиноматок з 28 до 21 доби, дозволило збільшити в рік - на 0,13 опоросів або на 5,35% інтенсивність використання свиноматки, додатково отримати від неї за цей період на 3,6 голови поросят (13,95%), - на 25% або, на 2,6 раза інтенсивніше використовувати секцію для опоросу свиноматок, зменшити на 142 кг, або 27,25% щорічні витрати комбікорму для підсисних свиноматок та додатково отримати за цей період 1331 грн. грошових коштів. Матеріалом для дослідження слугували відтворювальні якості свиноматок отриманих під час схрещування порід ландрас × велика біла ірландського походження та кнурів синтетичної термінальної лінії «MaxGrow».Науково-дослідну роботу проведено у два етапи з використанням зоотехнічних, аналітичних методів, а також методів статистичного та економічного аналізу результатів досліджень. Встановлено, що скорочення тривалості лактації з 28 до 21 доби: - сприяло покращенню на 6,34% збереженості поросят, на 7,34% їх кількості при відлученні, на 2,21% їх середньодобових приростів в підсисний період та 6,25% комплексного показнику відтворювальних якостей. Збільшило на 5,35% інтенсивність використання свиноматки, дозволило додатково отримати від неї на 13,95% більше ділових поросят врік, на 25,00% інтенсивніше використовувати станкомісце для опоросу, зменшити на 27,25% щорічні витрати комбікорму. Водночас воно призвело до зниження багатоплідності на 7,33%, маси гнізда поросят при народжені на 5,49%, середньої маси одного поросяти при відлученні, на 23,34%, маси гнізда поросят при відлученні, на 17,70%, абсолютного та відносного приростів на 28,57% та 11,08% відповідно. - свиноматки, в яких попередня лактація була коротша на 7 діб, прийшли в охоту після відлучення поросят на 2,1 % гірше (р<0,01), у них була на 2,41% (р<0,05) гірша запліднюваність та на 2,06% (р<0,01) гірший відсоток опоросу. Водночас у них встановлена вища на 1,49% великоплідність, на 6,34% краща збереженість поросят в гнізді, більша на 7,34% кількість поросят при відлучені, на 2,21% вищі середньодобові прирости поросят в підсисний період та 6,25% кращий комплексний показник відтворювальних якостей. Тоді як у свиноматок з тривалістю попередньої лактації в 28 діб, була вища на 6,28% загальна кількість народжених поросят, на 7,33% багатоплідність, на 5,49% маса гнізда поросят при народжені. - багатоплідність свиноматок більш залежала від пори року за скороченого терміну відлучення поросят ніж за традиційного, тоді як кількість поросят при відлученні у них мала суттєві сезонні коливання як за традиційної, так і скороченій тривалості підсисного періоду. Водночас пора року мала суттєвий влив на збереженість поросят у всіх піддослідних групах тварин не залежно від генотипу, або тривалості підсисного періоду. - варіант поєднання порід в генотипі свиноматок не вплинув на багатоплідність, кількість поросят під час відлучення їх збереженість та масу гнізда поросят на час відлучення, а інтенсивність росту поросят в підсисний період помірно залежала, як за прямого, так і реципроктного варіантів поєднання порід велика біла та ландрас від тривалості підсисного періоду тоді як, індекс комплексної оцінки відтворювальних якостей суттєво залежав від різної тривалості підсисного періоду та менше залежав від породних поєднань свиноматок. - відтворні якості свиноматок більш залежали від їх віку ніж від тривалості лактації, і підвищувались, як за традиційної її тривалості, так і за скороченої, з другого до четвертого опоросу, після чого повільно знижувались. Найбільшу силу впливу на відтворювальні якості свиноматок мав фактор віку, який вірогідно вплинув на кількість поросят при відлученні з силою 9,43%, на їх збереженість, з силою 5,56%. Тоді як фактор тривалості підсисного періоду мав високу силу впливу на масу гнізда поросят при відлучені - 28,5% та на кількість поросят при відлученні - 0,60%. З меншою силою фактор віку свиноматок вплинув на масу гнізда поросят при відлучені – 1,88%, та багатоплідність – 1,70%. В свою чергу фактор тривалості підсисного періоду незначно вплинув на збереженість поросят до відлучення на рівні 0,19% і зовсім не впливав на багатоплідність свиноматок. - найбільш суттєвий вплив тривалості підсисного періоду встановлено на масу гнізда поросят при відлученні – 73,0%, - середню масу одного поросяти при відлученні - 64,4%, - абсолютні прирости поросят в підсисний період – 63,0%, середньодобові прирости в цей період – 8,4%, тоді як він не впливав на загальну кількість поросят при народжені та багатоплідність свиноматок. Вплив пори року вірогідно становив: на збереженість поросят до відлучення - 2,1%, кількість поросят при відлученні та їх середньодобові прирости в підсисний період по 1,6%, відносні прирости в цей період – 1,2%, і зовсім не впливав на загальну кількість поросят при народженні, багатоплідність та масу гнізда поросят при народженні. Вік свиноматки мав вірогідний вплив на всі досліджувані показники і становив: на кількість поросят при відлученні – 8,3%, їх збереженість до відлучення – 6,7%, середньодобові прирости в підсисний період – 4,5%, масу гнізда поросят при народженні – 2,3% і багатоплідність свиноматок - 2,2%, на абсолютний приріст поросят в підсисний період - 2,0%, масу одного поросяти та масу гнізда при відлучені -1,9%, на загальну кількість поросят при народжені - 1,7%, відносний приріст поросят в підсисний період - 1,2%, на масу гнізда поросят при відлучені - 0,6%. Породні поєднання свиноматок Л♀×ВБ♂ та ВБ♀×Л♂ не мали вірогідного впливу на досліджувані показники відтворювальної здатності. - поросята за раннього їх відлучення від свиноматок мали на дорощуванні і початку відгодівлі нижчу на 2,90–11,35% інтенсивність росту, гіршу на 0,83% збереженість та на 0,03 кг оплату корму приростами, що в подальшому нівелювалось компенсаторним їх ростом. - не встановлено залежності забійних якостей, вмісту у тушах м’яса, сала та кісток і фізико-хімічних властивостей м’яса від тривалості підсисного періоду. Натомість виявлено залежність цих показників від їхньої передзабійної живої маси. - визначено, що основні показники якості туш та фізико-хімічні властивості м’яса не залежали від тривалості підсисного періоду у поросят, а мали тенденцію до змін з підвищенням передзабійної живої маси. - розраховано, що зменшення тривалості підсисного періоду у свиноматок з 28 до 21 доби дозволило додатково отримати за рік від одної свиноматки 1331 грн. грошових коштів. Враховуючи середньорічну чисельність товарних свиноматок в господарстві 12700 голів переведення обох товарних репродукторах на скорочену тривалість лактації дозволить щорічно отримувати 16 903 700 грн. додаткового прибутку та вивільнити 605 станкомісць для опоросу свиноматок, що в свою чергу дозволить збільшити їх кількість в господарстві на 3070 голів. З урахуванням потенційного економічного ефекту від скорочення підсисного періоду рекомендуємо промисловим свинокомплексам за використання системи гібридизації впроваджувати відлучення поросят в віці 21 доби на товарних репродукторах. Підвищити відсоток заміни основного стада свиноматок з метою збільшення частки свиноматок з другим - четвертим репродуктивним циклом. На основі результатів проведених нами досліджень встановлена доцільність використання скорочення тривалості лактації свиноматок на 7 діб, з 28 до 21, що дозволило збільшити в рік на 0,13 опоросів інтенсивність використання свиноматки, додатково отримати від неї за цей період на 3,6 голови поросят, дозволило на 2,6 рази інтенсивніше використовувати секцію для опоросу свиноматок, зменшити на 142 кг щорічні витрати комбікорму для підсисних свиноматок та додатково отримати за цей період 1331 грн. грошових коштів. Здобувачем самостійно були опрацьовані літературні джерела за темою, вивчені та застосовані відповідні дослідженням методики, проведені всі необхідні дослідження. Здійснено аналіз та обробка отриманих даних, на основі яких сформульовано результати та висновки, що викладені в дисертаційній роботі та впроваджені на виробництві і в навчальному процесі, а з допомогою наукового керівника було розроблено тематику, напрям, та схеми досліджень. Апробація результатів досліджень здійснена шляхом участі в роботі 8 міжнародних та 2 всеукраїнських науково-практичних конференцій. Основні положення та результати проведених досліджень опубліковано у 10 наукових працях, із них 1 стаття у виданнях інших держав які індексуються наукометричній базі Web of Science, 1 стаття у виданнях інших держав, 6 статей – у наукових фахових виданнях України які включено до міжнародних наукометричних баз даних,– та 2 публікації у матеріалах міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій. Основуючись на отриманих даних висунуті та впроваджені пропозиції виробництву ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» Кременчуцького району Полтавської області. Також отримані результатаи досліджень використовуються в навчальному процесі Сумського національного аграрного університету для студентів з дисциплін «Технологія виробництва продукції тваринництва» та «Інноваційні технології виробництва продукції тваринництва».