Удосконалення технології виробництва свинини за використання комерційних генотипів ірландського і данського походження

Abstract

Свинарство в структурі тваринництва нашої держави займає одне з провідних місць за важливістю та бере участь у формуванні продовольчої безпеки держави, забезпечуючи громадян високоцінним і високоенергетичним продуктом – свининою. На сучасному етапі виробництва, ця галузь тваринництва характеризується концентрацією та інтенсифікацією виробництва, впровадженням індустріальних методів його ведення. Для підвищення продуктивності свиней і, як наслідок, прискорення подальшого прогресу вітчизняного свинарства та зміцнення його конкурентоспроможності на світовому і європейському ринку, актуальним є розробка нових техніко-технологічних і об’ємно-планувальних рішень за використання сучасного високоефективного устаткування, передових генотипів свиней й методів їх розведення за різних систем годівлі та утримання, на що і спрямовані проведені нами дослідження. Дисертаційна робота присвячена вивченню залежності відтворювальних показників свиноматок найбільш поширених в Україні генотипів данського та ірландського походження за різних методів їх розведення від паратипових факторів – умов утримання, віку свиноматок та тривалості їх лактації впродовж чотирьох календарних пір року в умовах промислової технології виробництва свинини, включаючи вплив систем годівлі відгодівельного молодняку цих генотипів на інтенсивність росту й морфологічну конструкцію їх туш. Дослідження дисертаційної роботи виконувались у період з 2018 по 2023 рік в умовах свинарського комплексу ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс», ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» Кременчуцького району Полтавської області, свинарського комплексу ТОВ «АГРОІНД» Дніпровського району Дніпропетровської області, фермерського господарства «Nyhavevejguard» королівства Данія. Лабораторні дослідження проведені у сертифікованій лабораторії Глобинського м’ясокомбінату. Метою дослідження було науково обґрунтувати ефективність виробництва свинини за поєднання різних техніко-технологічних і об’ємно-планувальних рішень свинарських підприємств та використання генотипів свиней ірландського та данського походження. Для досягнення поставленої мети планувались такі завдання дослідження: • дослідити залежність параметрів мікроклімату від різних систем його створення в приміщеннях для опоросу впродовж різних пір року; • встановити вплив мікрокліматичних умов створених різними системами вентилювання приміщень на продуктивні якості свиноматок данського та ірландського походження за традиційної та скороченої тривалості лактації; • дослідити вікову динаміка відтворних якостей свиноматок за різних методів розведення впродовж чотирьох пір року та вплив на них віку свиноматок й методів їх розведення; • визначити вплив інтенсивності росту свиней данського та ірландського походження за різних способів їхньої годівлі на відгодівельні якості; • встановити вплив інтенсивності росту свиней ірландського та данського походження і їхньої передзабійної маси на забійні та м’ясо-сальні характеристики туш; • розрахувати економічну ефективність використання техніко-технологічних рішень під час опоросу та на відгодівлі; • визначити економічну ефективність поєднань різних техніко-технологічних і об’ємно-планувальних рішень за використання генотипів свиней ірландського та данського походження. Об’єктом дослідження були технологічні процеси відтворення, вирощування, та відгодівлі свиней ірландського та данського походження, а його предметом – мікроклімат у свинарських приміщеннях, відтворні, відгодівельні та м’ясо-сальні якості свиней й морфологічний склад їхніх туш та економічна ефективність використання запропонованих техніко-технологічних і об’ємно-планувальних рішень. Для виконання поставлених завдань проведено чотири серії науково-господарських дослідів. У першій серії досліджень, яка складалась з трьох дослідів, вивчалась залежність параметрів мікроклімату від різних систем його створення в приміщеннях для опоросу та їх вплив на продуктивні якості свиноматок данського походження за традиційної тривалості лактації. У другій серії досліджень, яка складалась з двох дослідів, вивчався вплив системи вентилювання приміщень для опоросу на параметри мікроклімату та продуктивні якості різновікових свиноматок ірландського походження за скороченого терміну підсисного періоду. В третій серії досліджень вивчалась вікова динаміка відтворних якостей свиноматок та інтенсивність росту поросят данської селекції за чистопородного їх розведення, промислового та зворотного схрещування впродовж чотирьох календарних пір року. В четвертій серії досліджень визначали інтенсивність росту свиней данського та ірландського походження за різних способів їхньої годівлі й вплив інтенсивності росту і передзабійної живої маси на відгодівельні і забійні їхні якості та м’ясо-сальні характеристики туш. За результатами досліджень була розрахована економічна ефективність досліджуваних техніко-технологічних рішень під час опоросу та на відгодівлі. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що уперше проведена комплексна порівняльна оцінка впливу факторів генетичного походження свиней та їхніх породних поєднань, віку свиноматок та сезонів року на їхні відтворювальні показники, продуктивні та якісні композиції туш, проведена порівняльна оцінка залежності забійних якостей свиней й м’ясо-сальних композицій їхніх туш у тварин різного генетичного походження за сухого та рідкого способу годівлі. Набуло подальшого вивчення – вплив різних техніко-технологічних і об’ємно-планувальних рішень систем створення мікроклімату на відтворювальні якості свиней данського та ірландського походження в умовах Степу України, вплив віку свиноматок різного генетичного походження на їхні продуктивні показники впродовж різних пір року, залежність продуктивності свиноматок данської селекції від методів їхнього розведення. Розширено знання стосовно впливу інтенсивності росту свиней за сухого та рідкого способу їхньої годівлі на відгодівельні якості та композицію їх туш, стосовно залежності відтворювальних якостей свиноматок та інтенсивності росту поросят данського та ірландського походження від методу їхнього розведення та віку свиноматок, стосовно впливу різних систем вентилювання та сезонних факторів на параметри мікроклімату в приміщенні для утримання підсисних свиноматок з поросятами на показники відтворювальних якостей свиноматок та інтенсивність росту їхнього приплоду. За результатами проведених наукових експериментів виявлено, що за традиційної тривалості підсисного періоду як геотермальна, так і класична вентиляції негативного тиску забезпечують рекомендовані ВНТП-АПК-02.05. Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми) параметри мікроклімату в приміщеннях для утримання підсисних свиноматок за винятком літньої пори року. Влітку за класичної системи вентиляції встановлено перевищення температури повітря в зоні життєдіяльності свиноматки. Геотермальна система вентиляції типу «Екзатоп» забезпечує більш сталі впродовж року показники температури та вологості повітря й температуру лігва поросят і свиноматки порівняно з класичною клапанною системою. Водночас вона створює гірші показники загазованості повітря. Геотермальна система вентиляція сприяє більш сталим показникам мікроклімату в приміщеннях впродовж року порівняно з класичною. Встановлено суттєве перевищення на 6,83–8,37% маси одного поросяти та на 6,26–8,37% маси гнізда поросят при відлучені, а також комплексного оціночного індексу на 0,80–1,59% у свиноматок данського походження за традиційної тривалості підсисного періоду, які утримувались під час підсисного періоду у приміщеннях вентиляцією типу «Екзатоп» порівняно з класичною вентиляцією. Не встановлено закономірностей за загальною кількістю народжених поросят, багатоплідністю, великоплідністтю, масою гнізда поросят при народжені та кількістю поросят при відлученні у свиноматок. Водночас на відтворювальні показники свиноматок мали вплив як пора року, так і система вентилювання приміщення. Кращими вони виявились у зимово-весняний період року, гіршими – в літньо-осінній. Більшою силою впливу відрізнявся фактор пори року, який вірогідно вплинув на масу одного поросяти та масу гнізда при відлучені, збереженість поросят до відлучення та багатоплідність. Водночас система вентилювання приміщень мала нижчу силу впливу на ці показники, а на багатоплідність вона взагалі його не мала. За комплексом відтворювальних ознак, розрахованими як оціночний індекс, кращі показники були у свиноматок взимку 49,25–50,03, при цьому навесні вони склали 49,23–49,77, влітку – 47,85–48,23 а восени – 46,41–46,90 бала. Достовірної різниці між показниками абсолютних, середньодобових та відносних приростів поросят данського походження за традиційної тривалості їхнього підсисного періоду, які утримувались за різних системи підтримання мікроклімату, впродовж року не встановлено. Це пов’язано із слабким впливом фактору типу вентиляції на інтенсивність росту в межах 7,71–10,20%. Тоді як за обох систем вентилювання свинарників вона зростала в зимово-весняний період та знижувалась в літньо-осінній, що зумовлено достовірним сильним впливом фактору пори року на абсолютний, середньодобовий та відносний прирости, які її характеризують, в межах від 21,83 до 23,54%. За скороченої тривалості підсисного періоду як класична вентиляція клапанного типу, так і дослідна вентиляція геотермального типу забезпечили параметри мікроклімату, які відповідають нормам ВНТП-АПК-02.05. Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми) при утриманні свиней в приміщеннях для опоросу, за винятком температурного режиму в літню та осінню пору, де зафіксовано, за традиційної системи повітрообміну, перевищення температури над нормами на 3,90 °С та 1,60 °С відповідно. Геотермальна вентиляція забезпечує більш сталий повітрообмін, нормалізуючи температурний режим і рух повітря в приміщенні для опоросу, та відповідно забезпечує нормальний рівень вологості впродовж всіх сезонів року. Клапанна система вентиляції краще виводить загазоване повітря з приміщення, мінімізуючи негативний вплив шкідливих газів на відтворювальні якості свиноматок та інтенсивність росту поросят. Встановлено, що свині ірландського походження за скороченої тривалості підсисного періоду, при їх утриманні у приміщеннях для опоросу за використання геотермальної системи створення мікроклімату переважали аналогів, які утримувались у цей час в приміщеннях обладнаних класичною системою створення мікроклімату клапанного типу за показником кількості поросят при відлученні на 0,70 гол. або 5,58% (p<0,001), збереженості поросят – на 4,49% (p<0,05) та маси гнізда поросят при відлученні – на 2,91 кг або 4,23% (p<0,05). Доведено достовірний вплив фактору типу системи створення мікроклімату на кількість поросят при відлученні (2,01%), на збереженість поросят (2,03%) та на масу гнізда поросят при відлученні (2,01%). На інші показники продуктивних якостей свиноматок та інтенсивності росту поросят вказаний фактор статистично вірогідного впливу не мав. За чистопородного методу розведення свиней породи ландрас данського походження та їх схрещування з кнурами іншої материнської лінії – великої білої породи тієї ж селекції – встановлено залежність багатоплідності свиноматок від методу розведення. Найвищою вона виявилась у свиноматок F1, тоді як у тварин отриманих від зворотного схрещування Fr вона була на 5,2%, а порівняно з чистопородними свиноматками – на 6,2% нижчою. Селекційний індекс відтворювальних якостей був вищим у тварин отриманих шляхом зворотного схрещування на 4,0% порівняно з аналогами від прямого схрещування та вищим на 4,5% в порівнянні з чистопородними свиноматками. Доведено, що відтворювальні якості, як чистопородних, так і помісних свиноматок зростали з другого до п’ятого опоросу, після чого знижувались до сьомого. Встановлено, що метод розведення при утриманні свиноматок майже не впливав на відтворювальні якості свиноматок, тоді як номер опоросу тварин достовірно впливав на показник багатоплідності – на 4,06% та на показник збереженості – на 3,40%. Взаємодія цих двох факторів мала достовірний вплив на показники маси гнізда поросят при відлученні – на 6,36%, маси 1 голови при відлученні – на 5,68%, абсолютного приросту – на 3,60% та середньодобового приросту поросят – на 3,48% в підсисний період. Встановлено, що свині данського походження мали вірогідно вищі показники абсолютного на 8,3 кг або 8,5%, середньодобового на 87,1 г або 9,4% та відносного приросту на 4,0% та достовірно на 5,6 днів або 3,8% швидше досягали живої маси в 100 кг при відгодівлі рідкими кормами порівняно з аналогами, що споживали сухий корм. Не знайдено вірогідної різниці між свинями за різних типів годівлі. Водночас свині ірландського походження під час відгодівлі рідкими кормами перевищували аналогів, що споживали сухі корми за абсолютним приростом на 8,3 кг або 8,5%, середньодобовим приростом на 78,8 г або 8,5% та відносним приростом на 3,2%. Ірландські свині, що споживали рідкі кормосуміші, досягали на кінець відгодівлі вищої на 8,8 кг (р<0,001) та маси в 100 кг на 7,8 днів раніше, ніж за використання сухого корму. Також не встановлено вірогідної різниці за оплатою корму приростами. Встановлено що свині, які досягали на 170 день відгодівлі маси 120 кг достовірно переважали аналогів, які мали на цю дату масу 110 кг за абсолютним і відносним показником вмісту м’яса як в розрізі третин туші: шийно-лопаткової – на 16,06% та 1,10%, спино-поперекової – на 17,37% та 1,50%, тазо-стегнової – на 8,02%, так і в загальному на 13,44% та на 3,72% відповідно. Однак, не було встановлено достовірної різниці за показниками вмісту сала та кісток між тваринами з різною інтенсивністю росту. Водночас у свиней, з вищою інтенсивністю росту, встановлено достовірно вищі значення вмісту сала та кісток на 13,16% та 23,39% для спино-поперекової третини та вмісту кісток і частки сала на 14,81% та 7,81% для тазо-стегнової третини туші відповідно. Встановлено вірогідний вплив фактора передзабійної маси викликаною різною інтенсивністю росту на частку м’яса в окремих частинах туші: 61,96% для шийно-лопаткової третини, 62,21% для спинно-поперекової третини та 96,57% для тазової- стегнової третини. Частка жиру та частка кісток під дією фактора передзабійної маси залежно від частини туші свиней коливалася від 85,66% до 98,28% та від 94,29% до 99,99% відповідно. Достовірний обернений зв’язок між вмістом м’яса та вмістом жиру в шийно-лопатковій третині туші був помірним у тварин, вирощених за 170 діб до 120 кг, і високим у аналогів масою 110 кг. У спинно-поперековій третині туші свиней обох вагових кондицій вірогідного зв’язку між вмістом м’яса та жиру не встановлено. У тазо-стегновій третині туші кореляція між вмістом м’язової тканини та вмістом жирової тканини була значною, але слабкою у свиней масою 120 кг, і її наявність не підтверджена в аналогів. Виявлено, що у тварин, з вищою інтенсивністю росту (120 кг на кінець відгодівлі), зміни м’ясності, зумовлені зміною вмісту жирової тканини, були на рівні 46,96% у тазо-стегновій третині та на рівні 8,70% у шийно-лопатковій третині туші. Тоді як у тварин з нижчою інтенсивністю росту (110 кг на кінець відгодівлі) лише для шийно-лопаткової третини туші сформувалася взаємозалежність зміни вмісту м’яса та вмісту жиру на рівні 49,44%. Доведено, що у свиней за вищої інтенсивності їх росту при кожному додатковому збільшенні жиру на 1,0 кг вміст м’яса пропорційно знижувався на 0,43 кг у шийно-лопатковій третині та на 0,39 кг у тазо-стегновій третині туші. Тоді як за нижчої інтенсивності росту кожен додатковий 1 кг сала не дозволяв наростити 0,72 кг м'яса в шийно-лопатковій третині туші. Встановлено, що туші свиней за нижчої інтенсивності росту більш чутливі (44,99%) до змін м’ясо-сального співвідношення в шийно-лопатковій третині, що дозволяє більш цілеспрямовано формувати характеристики напівфабрикатів при подальшій відгодівлі. При вищій інтенсивності росту чутливість шийно-лопаткової третини туші знижується (8,7%), але в тазо-стегновій третині туші підвищується сила м’ясо-сальних взаємозалежностей (46,96). Доведено, що при підвищенні передзабійної живої маси свиней з 110 до 120 кг підвищилась забійна маса на 4,95%, товщина шпику понад 6-7 грудним хребцем на 15,71%, товщина шпику в крижах на 13,14%, товщина шпику в холці на 12,21%, довжина туші на 3,99%, довжина беконної половинки на 3,28%, площа найдовшого м’яза спини на 9,64%, забійний вихід на 3,40%, вихід м’яса на 3,72%. Встановлено, що передзабійна маса тісно позитивно корелює з забійною масою (r=0,95; p<0,001), масою охолодженої туші (r=0,95; p<0,001), довжиною туші (r=0,76; p<0,001), довжиною беконної половинки (r=0,74; p<0,001). Середню силу зв’язку встановлено з товщиною шпику над 6-7 грудним хребцем – (r=0,49; p<0,001), товщиною шпику в холці – (r=0,49; p<0,001), площею найдовшого м’яза спини – (r=0,47; p<0,001), втратами маси туші під час охолодження – (r=0,37; p<0,001). Слабкий позитивний зв’язок встановлено з товщиною шпику в крижах (r=0,23; p<0,001), з забійним виходом (r=-0,16; p<0,001) та вмістом м’яса в туші (r=-0,08; p<0,001). На основі на отриманих результатів були зроблені та впроваджені пропозиції з виробництва ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» Глобинського району Полтавської області (додаток А). Крім того напрацьовані висновки, дані та матеріали використовуються в навчальному процесі Сумського національного аграрного університету (додаток Б). Апробація результатів досліджень здійснена шляхом участі в роботі на 9 міжнародних та 2 всеукраїнських науково-практичних конференціях. Основні положення та результати проведених досліджень опубліковано у 32 наукових працях, із них 10 статей у виданнях інших держав, які індексуються в наукометричній базі Web of Science/Scopus, 11 статях – у наукових фахових виданнях України та 11 публікацій у матеріалах міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій.