Окремі аспекти зустрічного забезпечення в цивільному судочинстві

Abstract

У даній статті досліджується правова природа зустрічного забезпечення в цивільному судочинстві, а також сутність, ознаки та значення даного субінституту як інституту заходу забезпечення позову. Авторами охарактеризовано процесуальний порядок застосування зустрічного забезпечення в цивільному судочинстві, встановлено випадки застосування цього субінституту за ініціативою суду та за ініціативою відповідача, проаналізовано практику Верховного Суду з окресленого питання. Визначено, що клопотання про застосування зустрічного забезпечення повинно відповідати загальним вимогам, які встановлюються процесуальним законом до письмових заяв, клопотань та заперечень, а також визначені наслідки недотримання таких процесуальних вимог. Проаналізовано субінститут зустрічного забезпечення у взаємозв’язку з інститутом забезпечення позову, у зв’язку з чим визначені практичні проблеми, що виникають при застосуванні зустрічного забезпечення в цивільному судочинстві. Автори вважають, що зустрічне забезпечення необхідно розглядати в розрізі процесуального засобу, який забезпечує рівні процесуальні права учасникам справи, тому даний субінститут потрібно застосовувати виключно у передбачених процесуальним законом випадках, а сам процесуальний закон повинен відповідати духу верховенства права. У статті запропоновані зміни до Цивільного процесуального законодавства, зокрема: встановити судовий збір за подання клопотання про застосування зустрічного забезпечення; визначити процесуальні вимоги до клопотання про застосування зустрічного забезпечення, а також процесуальні наслідки недотримання таких вимог; деталізувати порядок розгляду клопотання про застосування зустрічного забезпечення; надати право заявнику, якому суд відмовив у задоволенні клопотання про застосування зустрічного забезпечення, оскаржувати відповідну ухвалу окремо від рішення суду. На думку авторів, субінститут зустрічного забезпечення є вдалою та необхідною новелою Цивільного процесуального кодексу України, який потребує подальшого дослідження та вдосконалення.