Історичні передумови можливості розпорядження, володіння та користування землями в Україні в умовах повного обігу, деякі аспекти публічного адміністрування

Abstract

Україна, будучи аграрною країною, займає високі позиції у всьому світі серед експортерів сільськогосподарської продукції, що в тому числі знайшло свого наглядного відображення в умовах воєнного стану в державі та, відповідно, обмежених можливостей експорту аграрної продукції. У свою чергу даний потенціал держави існує завдячуючи українським земельним ресурсам, які є особливо цінними як на локальному, так і на міжнародному рівнях. Для якісного правового регулювання сфери земельних відносин необхідним завжди є посилення державного контролю, дієве адміністрування у сфері користування земельних ресурсів, підвищення рівня правової освіти й культури населення тощо. За часи розвитку нашої держави земельні відносини піддавалися значним реформам, різним формам управління та адміністрування, та пройшли не легкий шлях щодо вдосконалення рівного стану форм власності на землі, що відповідно впливало як на об’єкт земельних правовідносин – земельний ресурс, так і на суб’єктний склад – тих осіб хто землями володів, користувався та розпоряджався, а також здійснював управління ними. Станом на сьогодні, в державі відкрився довгоочікуваний ринок земель сільськогосподарського призначення, хоча передували запуску даного ринку суперечки у суспільстві, страхи і побоювання аграріїв, стриманий оптимізм деяких державних службовців та експертів. Законодавство на сьогодні дозволяє власникам сільськогосподарських земель продавати свої ділянки (паї), а бажаючим - купувати землю, на умовах передбачених чинним законодавством. Та ті історичні етапи можливості володіння, користування та розпорядження землями, які довелося українському народу пережити, дають чітке уявлення про сутність та значущість можливості вільного користування земельними ресурсами, а також надають можливість здійснювати оцінку та дослідження публічного адміністрування у даній сфері. Безумовно, для успішного функціонування земельного ринку необхідним чинником виступає чітке нормативно-правове визначення права власності на земельні ділянки та чітке встановлення етапів реалізації прав суб’єктів обігу землі. Запуск повного обігу земель є значним поштовхом до вдосконалення соціально-економічних, політичних та аграрних сфер функціонування держави. Зокрема, це можливість зацікавленості інвесторів у створенні та сприянні розвитку різноманітних соціальних потреб задля українського населення. Саме тому на кожному етапі розвитку та здійснення земельних відносин, має бути дієве публічне адміністрування в сфері обігу земель, що дозволить вірно здійснити всі відповідальні процеси, дотримуватися процесу та контролювати виконання усіх функцій і засобів адміністрування.