Вплив системи удобрення на продуктивність сортів сої в умовах північно-східного Лісостепу України

Abstract

Соя є основною зернобобовою культурою за показниками площ посіву та валових зборів. Питання підвищення продуктивності та врожайності сої є досить актуальним в сучасних умовах зміни клімату. Одним із засобів реалізації потенційної врожайності є раціональне живлення рослин в процесі росту і розвитку для подальшого формування оптимальних елементів структури врожаю. В статті наведено результати трирічних досліджень, щодо визначення впливу сортових особливостей та вплив різних норм мінеральних добрив на біометричні показники структури врожаю сої в умовах північно-східного Лісостепу України. Об’єкт дослідження – процес формування продуктивності сої залежно від сортових особливостей та різних норм добрив. Предмет дослідження – сорти сої (Ліссабон, Кіото, Діадема Поділля) та різні норми добрив (контроль, розрахункова та рекомендована норма). Дослідження проводились в умовах навчально-науково-виробничого комплексу (ННВК) Сумського національного аграрного університету в 2019–2021 рр. За зволоженням 2019 та 2020 роки – сухі (ГТК=0,5–0,8). 2021 рік – нормальний (ГТК 1,2). Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем типовий глибоко середньогумусовий крупнопилувато-середньосуглинковий на лесових породах. За результатами проведених досліджень встановлено, що істотно вищий показник кількості плодів мав сорт Кіото – 22,77 шт. Сорт Ліссабон сформував кількість плодів – 20,61 шт. Найменша кількість бобів була у сорту Діадема Поділля – 19,53 шт. В середньому по досліду внесення добрив збільшувало кількість плодів на 6,55 шт. за рекомендованої на 7,8 шт. та за розрахункової норми в порівнянні з контролем. За результатами досліджень в середньому за 2019–2021 рр. найвищу масу зерна з однієї рослини (індивідуальну продуктивність) було зафіксовано на варіанті із розрахунковою нормою добрив у сорту Ліссабон – 7,52 г; у сорту Кіото – 7,32 г; у сорту Діадема Поділля – 6,97 г. За результатами дисперсійного аналізу виявлено, що найбільший вплив 89,0 % мав фактор В «норми мінеральних добрив». Частка впливу фактора А «сорти» та взаємодія факторів А та В була на рівні 5,0%.