Оцінка онтогенетичної та віталітетної структур популяцій Asarum europaeum L. у Ґеттінгенському лісі, Нижня Саксонія, Німеччина

Abstract

У статті викладено результати популяційних досліджень, проведених вперше у Ґеттінгенському лісі (Göttinger Wald), Нижня Саксонія, Німеччина, протягом 2021-2022 рр. Досліджено 5 популяцій Asarum europaeum L., які локалізовані на 5 ділянках, на яких зростають дерева різного віку в умовах наявного лісогосподарського користування та пралісі: ділянки №1 і №2 – молодий буковий ліс, де представлені дерева віком 40 та 70 років відповідно, на даних ділянках наявні лісогосподарські роботи; ділянки №3, №4 – праліс, 5 – старий буковий ліс, де присутній лісогосподарський менеджмент. Проведено оцінку онтогенетичної та віталітетної структур даних ценопопуляцій. Під час дослідження було використано наступні методи: метод геоботанічних описів, морфометричний аналіз, комплексний віталітетний аналіз, комплекс методів статистично-математичної обробки даних. За результатами морфометрії визначено характерні розмірні ознаки рослин A. europaeum у кожному з місцезростань. Показано, що неповночленність онтогенетичних спектрів популяцій A. europaeum є основною їх особливістю на ділянках, що відрізняються за характером антропогенного впливу. Узагальнюючі онтогенетичні індекси демонструють, що на всіх ділянках, крім ділянки №3, значення індексів генеративності перевищують індекси відновлюваності. Найвищі індекси відновлюваності встановлено на ділянці №3. Частка віргінільних рослин найбільша на ділянці старого лісу №3 – 31,82 %, молодих генеративних – на ділянці старого лісу №4 – 40,00 %. У ценопопуляцій, що зростають на ділянках із лісогосподарською активністю, спостерігається високий рівень генеративності. Для оцінки віталітету при роботі з факторним аналізом ключові морфопараметри для кожної з популяцій було визначено окремо. 67% особин популяцій A. europeaum належать до проміжного класу віталітету – b. Популяція, що локалізується у пралісі на ділянці №3, має високий рівень відновлюваності, а відносні частки рослин за класами віталітету розділилися порівну між трьома класами і становлять – 0,3333. На ділянці №1, найбільша частка рослин належить до с-класу віталітету і становить 0,5, тоді як на ділянці №4 та №5 домінує проміжний клас віталітету з показниками 0,6364 та 0,4545 відповідно. На підставі дослідження на прикладі A. еuropaeum можна зробити висновок, що лісогосподарські роботи значно порушують трав’яний ярус лісових екосистем, знижують якість популяцій видів, що його складають. За результатами дослідження відмічено потребу у подальшому вивченні популяцій для отримання повної оцінки наслідків лісогосподарського користування у Ґеттінгенському лісі.