Вплив норм висіву на ріст та розвиток рослин сорго зернового в умовах Північно-Східного Лісостепу України

Abstract

Сорго є культурою з високою економічною цінністю, що використовується для харчових потреб, годівлі тварин та як товар для експорту. З сорго пов’язують можливі сценарії майбутнього аграрного виробництва в умовах кліматичних змін. Саме сорго, як стресогенно-стійка культура, може замінити традиційні зернові культури. Біологічні особливості сорго та перспективи вирощування культури в майбутньому привертають увагу багатьох дослідників в різних регіонах світу. Зважаючи на це, дослідження особливостей вирощування сорго в умовах Північно-східної України є на часі. Пошук оптимальної норми висіву та щільності рослин в агроценозі є основою отримання оптимального стеблестою, досягнення високої врожайності та високого прибутку. Для реалізації максимального потенціалу врожайності необхідна збалансована чисельність особин в популяції рослин, тобто певний рівень густоти посіву. На сьогодні проведено недостатню кількість переконливих досліджень для розуміння ефективності вирощування сучасних удосконалених сортів сорго щодо їх реагування на густоту стеблестою рослин для інтенсифікації виробництва зерна цієї культури. З цією метою в 2020–2022 рр. у Сумському НАУ було закладено досліди з вивчення оптимальних норм висіву сорго зернового та впливу густоти стеблестою (структури агропопуляції) на ріст та розвиток рослин в умовах Північно-Східного Лісостепу України. Вивчали вплив різних норм висіву на ріст та розвиток рослин сортів та гібридів сорго зернового (Янкі, Краєвид, Дніпровський 39, Самаран 6). Отримані дані показали, що зі збільшенням густоти стояння кількість листків на одній рослині істотно зменшувалася за всіма варіантами досліду в усіх сортозразків. Загущення стеблестою (норма висіву 490 тис.га) призводилo до збільшення висоти рослин, негативно впливало на площу листкової поверхні рослин (зменшується кількість листків та їх площа) та вміст пігментів (хлорофілу а та в) в листках. Оптимальною нормою висіву щодо формування вегетативних органів рослин та асиміляційної поверхні була 165 тис/га. Разом з тим, неоднозначна реакція сортозразків на певні варіанти норм висіву вказує на необхідність проведення додаткових досліджень.