Епізоотична ситуація, діагностика та заходи стримування африканської чуми свиней в Сумській області

Abstract

Дисертаційна робота присвячена дослідженню епізоотичної ситуації щодо африканської чуми свиней у Сумській області, розробці альтернативної системи моніторингу хвороби під час воєнного стану та вдосконаленню ветеринарно-санітарних заходів для свинарських підприємств та лісових господарств. При аналізі епізоотичної ситуації щодо АЧС в Україні виявлено тенденцію до поступового зменшення кількості спалахів. Однак африканська чума свиней і досі становить велику загрозу свинарській промисловості всього світу через свою розповсюдженість та високу летальність серед сприйнятливих тварин. У процесі аналізу статистики щодо розповсюдження хвороби було виділено ряд факторів, які заважають отриманню достовірних результатів епізоотичного моніторингу та значно посилюють інтенсивність поширення вірусу. Під час розгляду сезонності спалахів АЧС виявлено підвищення захворюваності серед свійських свиней у літні місяці (34,7% від усіх випадків АЧС у домашніх тварин). Зимове підвищення захворюваності диких кабанів пов’язали зі специфікою моніторингу хвороби серед вищезазначених тварин та активною фазою сезону полювання. Під час виконання наступного етапу роботи було проаналізовано роль дикого кабана у поширенні африканської чуми свиней територією України. Виявлено, що за останні роки Україна показала значні успіхи у боротьбі з африканською чумою свиней, досягнувши не тільки зменшення кількості спалахів хвороби, а і знизивши участь дикого кабана в епізоотичному процесі. Згідно з проведеним аналізом було встановлено, що порівняно з 2017 роком, коли відсоток захворюваності диких кабанів відносно загальної кількості зареєстрованих спалахів АЧС становив 23,3%, та 2018 роком, у якому це значення збільшилося до 26,9%, у 2019 році було зафіксовано вже 20,7% спалахів серед дикого поголів’я, а в 2020 році показник зменшився до 17,8%. Наступні роки знову спостерігалося поступове збільшення кількості спалахів серед дикого поголів’я відносно загальної кількості випадків АЧС (18,75% у 2021 році та 22,2% у 2022). Це, у сукупності зі зменшенням загальної кількості спалахів, свідчить про деякі покращення у системі попередження занесення вірусу АЧС на території господарств та приватного сектору, але в той самий час добре ілюструє продовження циркуляції вірусу серед дикого поголів’я. Шляхом аналізу кількості спалахів серед свійських тварин із урахуванням їх територіальності з’ясовано, що роль дикого кабана в епізоотичному процесі найкраще відображається у 2017 та 2018 роках, коли 10,9% (2017 р.) та 20,4% (2018 р.) спалахів африканської чуми серед свійських тварин відбувалися на території тих самих адміністративних районів, де протягом календарного року було зафіксовано позитивні на АЧС випадки серед диких свиней. Під час дослідження впливу африканської чуми свиней на розвиток галузі свинарства у Сумській області було проаналізовано статус біобезпеки свиногосподарств Сумщини та динаміку зміни об’єму поголів’я свиней. Встановлено, що на 2022 рік лише 52% господарств обладнані діючим санпропускником та 88% ¬– дезбар’єрами. Забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту залишається на досить високому рівні (95% господарств на 2022 рік), хоча система прання та дезінфекції спецодягу досі неналагоджена у 31% підприємств. Мала кількість ферм, які проводять термічну обробку кормів (21% господарств на 2022 рік), та відсутність огорожі у 22% вказують на недостатню обізнаність або халатність власників відносно питання захисту поголів’я від африканської чуми свиней. І лише 10,3% підприємств на 2023 рік за результатами аналізу повністю дотримуються одночасно усіх показників, викладених у звітності щодо статусу біологічної безпеки на свинокомплексах. Також з’ясовано, що статистичні дані щодо змін об’єму поголів’я свиней на території Сумської області добре ілюструють результати подібного нехтування правилами біобезпеки. За результатами аналізу кількість свиней усіх категорій господарств з 2013 по 2023 рік зменшилася на 56,5%, а реалізація на забій свиней у сільськогосподарських підприємствах – на 38,4%. При порівнянні способу утримання тварин з 2014 року спостерігається поступове зменшення кількості свиней, які утримуються у приватному секторі, тоді як більш захищені від занесення інфекції господарства зазнають менш значних коливань у об’ємі поголів’я. Отримані результати свідчать, що стан галузі свинарства Сумської області зазнає значного негативного впливу від циркуляції збудника африканської чуми свиней та потребує вдосконалення системи біозахисту не тільки великих підприємств, а й уразливих господарств приватного сектору. Під час аналізу результатів державного епізоотичного моніторингу було встановлено, що з 2012 року у Сумській області відбулося 26 спалахів АЧС, 50% з яких зафіксовано серед свиней приватного сектору, 27% – у межах господарств, а 15% випадків захворювання належать до диких кабанів, які були застрелені або знайдені загиблими на території області. Перший спалах (2014 рік) був зареєстрований серед поголів’я диких тварин, що доводить високу ймовірність занесення вірусу африканської чуми свиней з території Російської Федерації транскордонним шляхом. Відсоток захворюваності серед свійських свиней приватного сектору свідчить про низький рівень біологічної безпеки подібного способу утримання. У 2022 році вперше на території Сумщини було зареєстровано 2 спалахи АЧС з позначкою «інфікований об’єкт» (трупи сприятливих тварин було знайдено за межами господарств із відсутністю можливості встановити власника). З 2019 року по 2022 рік включно методом полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі в рамках державного моніторингу було досліджено 4842 проби від свійських свиней та 233 проби від диких кабанів. У пробах, надісланих згідно з планом моніторингу АЧС, ДНК вірусу виявлено не було. Однак 8 проб, які було надіслано з позначкою «підозра», містили ДНК збудника африканської чуми свиней. Результати епізоотичного моніторингу АЧС у Сумській області за допомогою ПЛР-РЧ у 2019 – 2022 роках свідчать про продовження циркуляції вірусу серед поголівʼя свиней. Утримання тварин з дотриманням усіх правил біобезпеки, запобігання їхнього контакту з дикими кабанами та швидке реагування на спалахи захворювання значно знизить ризик подальшого поширення АЧС по території Сумської області. Наступним етапом роботи було проведення аналізу епізоотичної ситуації щодо африканської чуми свиней на території Сумської області з врахуванням наслідків воєнних дій. У процесі аналізу способів поширення вірусу було виявлено вплив збройної агресії Російської Федерації на основні фактори ризику розповсюдження хвороби. Серед особливо небезпечних факторів поширення вірусу було виділено диких кабанів, кількість яких в межах області за останній рік збільшилась на 19,3% та не регулюється мисливцями через заборону полювання. З’ясовано, що бойові дії, обстріли та рух воєнної техніки через території неблагополучних на АЧС регіонів безпосередньо впливають на міграційні процеси потривожених диких тварин, які здатні швидко розповсюджувати вірус на великі відстані, поширювати його в межах популяції та передавати свійському поголів’ю свиней. Важливим антропогенним фактором поширення хвороби відмічено хаотичне засмічення територій базування військових залишками необроблених харчових продуктів, які можуть містити життєздатний вірус та разом із іншими фомітами контамінувати навколишнє середовище. Із врахуванням реалій сьогодення на прикордонних територіях було доведено необхідність вдосконалення державних протиепізоотичних заходів та методів моніторингу інфекційних хвороб. Для контролю циркуляції вірусу АЧС серед дикого поголів’я Сумської області в умовах заборони моніторингового відстрілу методом ПЛР у реальному часі було проведено дослідження 25 проб змивів, залишків вживаного корму та фекалій з територій кормових майданчиків трьох лісових господарств та 3 проби фекалій від кабанів, які утримуються у неволі. У 100% проб ДНК вірусу африканської чуми свиней виявлено не було, що означає негативний результат. Однак ймовірна відсутність хвороби в межах досліджуваних лісогосподарств не врятувала область від трьох спалахів АЧС серед свійських тварин протягом 2022 року, що є значним погіршенням епізоотичної ситуації у порівнянні з вільним від позитивних випадків 2021 роком. А отже доведено, що епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней в Сумській області залишається неблагополучною та потребує значної уваги через низку небезпечних та нетипових для мирного часу факторів, які можуть значно впливати на поширення багатьох інфекційних хвороб. Наступним етапом роботи було оновлення системи ветеринарно-санітарних заходів із урахуванням вищезазначених факторів ризику. З цією метою було розглянуто ряд дезінфікуючих засобів різного хімічного складу та форми випуску. Окрім недопущення занесення збудників інфекційних хвороб на територію господарств, метою наших досліджень також було збільшення терміну експлуатації будівельних конструкцій свинарської промисловості. З цією метою було проведено дослідження, об’єктом якого стала закономірність зміни біогенного руйнівного впливу мікроорганізмів на бетонні конструктивні елементи тваринницьких приміщень за рахунок використання дезінфектанту «Дезсан» на основі альдегіду та поверхнево-активної речовини. Дезінфікуючі засоби на основі глутарового альдегіду можуть використовуватися у боротьбі зі збудником АЧС, а отже досліджуваний деззасіб здатен задовольнити одразу декілька потреб. У процессі роботи встановили склад мікрофлори свинарника та визначили рекомендовану для обробки концентрацію дезінфектанту на основі глутарового альдегіду та дидецилдиметиламонію хлориду. Методом TPD MS було доведено зменшення інтенсивності виділення двоокису вуглецю (СО2) у зразках бетону під час нагрівання зразку до 900 °С, порівняно до контрольного неушкодженого корозією зразка. Електронна мікроскопія зразків бетону демонструвала наявність деструктивних змін та колоній мікроміцетів. За результатами експерименту встановили, що обробка бетону дезінфектантом у концентрації 3% знищує мікроорганізми Aspergillus fumigatus та Penicillium oxalicum, гальмує процес біологічної корозії бетону та зміцнює структуру бетону. Результати проведеного експерименту можна застосовувати для гальмування корозії бетону та подовження терміну експлуатації будівельних конструкцій виконаних з бетону за рахунок використання дезінфектанту на основі альдегіду та дидецилдиметиламонію хлориду у концентрації 3% . З метою захисту свиногосподарств від інфекційних хвороб було розглянуто дезінфекційні засоби «Суходез», «Дезсан» та «Бі-дез», віруліцидні властивості яких було доведено дослідженнями ряду науковців. Експериментально (іn vitro) нами також було визначено, що розчини дезінфектантів «Дезсан» у концентрації 0,5% та «Бі-дез» у концентрації 3% мали виражені віруліцидні властивості по відношенню до РНК- та ДНК-вмісних вірусів, що спричиняють хвороби свиней. За результатами досліджень розроблено і впроваджено оновлену систему ветеринарно-санітарних та моніторингових заходів, яка включає: • проведення регулярного знешкодження залишків харчових продуктів у місцях базування військових; • карантинування тварин, що контактували із військовослужбовцями або місцями переміщення військової та цивільної техніки; • застосування деззасобів «Суходез», «Дезсан» та «Бі-дез» у зазначених в інструкціях дозах з метою обробки будівельних конструкцій, доріг, місць утримання тварин та інвентарю; • проведення моніторингових досліджень дикого поголів’я на АЧС шляхом відбору проб неінвазивним методом.