Бактеріальна біобезпека харчового яйця : удосконалення ветеринарно-санітарних заходів

Abstract

Концентрація величезної кількості птиці на обмеженій території закономірно призвела до виникнення нових взаємин між організмом птиці та мікроорганізмами. Висока щільність посадки птиці й конвеєрна система технології виробництва сприяє безперервному природному пасажу мікроорганізмів і посиленню їхніх вірулентних властивостей, причому і сапрофітні мікроорганізми набувають патогенних властивостей. Тому контроль за мікробною контамінацією довкілля в зоні мешкання птиці – найважливіше завдання ветеринарної санітарії. Особливо важливе значення в організації заходів по охороні здоровʼя птахів надається питанням ветеринарної санітарії, а також розробці нових високоефективних і екологічно чистих дезінфікуючих речовин. У звʼязку з цим розробка і впровадження нових екологічно чистих дезінфікуючих препаратів, що мають пролонговану бактерицидну дію та більшою мірою відповідають сучасним вимогам, є дуже актуальним завданням. Курячі яйця за поживністю і смаковою якістю мають провідні позиції серед продуктів харчування. Останнім часом у нашій країні спостерігається інтенсивний розвиток птахівничої галузі. Сьогодні багато країн визнають проблему якості одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності. Безпечність харчових продуктів пов’язана з наявністю небезпечних чинників у харчових продуктах на момент споживання. Стурбованість щодо безпечності та якості харчових продуктів відчувається значною мірою в усьому світі. Особливу біологічну небезпеку для здоров’я споживача несуть продукти тваринного походження, контаміновані такими мікроорганізмами як Salmonella spp., E. coli, S. aureus, P. neruginosa тощо. Хвороби харчового походження, викликані мікробіологічними факторами ризику, становлять значну і зростаючу проблему суспільної охорони здоров’я. Значним джерелом бактеріального обсіменіння харчових яєць у процесі їхнього виготовлення є низький санітарний стан приміщень, обладнання, апаратури, інвентарю та спецодягу робітників, який може бути забруднений мікрофлорою. Відповідно постала проблема визначення факторів, які впливають на санітарну якість та безпеку продуктів птахівництва; удосконалення системи ветеринарно-санітарного контролю та вивчення джерел бактеріального обсіменіння продуктів птахівництва. Одним з визначальних факторів, які впливають на біобезпеку харчового яйця, є автоматизація системи яйцезбору, сортування та пакування. В Україні є птахогосподарства, в яких впроваджено автоматизовані системи сортування та пакування харчового яйця без участі людини (Triotec, Big Dutchman, Stalkaat, Sime-Tek, EXN 3000 і ORACION 6000), але в багатьох господарствах на даний час залишається ручне сортування та пакування. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було теоретичне узагальнення й нове розв’язання наукового завдання з розробки інноваційних технологій профілактики бактеріальних хвороб птиці та отримання якісного та безпечного харчового яйця згідно принципів системи НАССР. Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі завдання: 1. Моніторинг ризику контамінації умовно-патогенною та патогенною мікрофлорою на всіх етапах виробництва курячого харчового яйця. 2. Проаналізувати систему критичних контрольних точок (ККТ) за принципом НАССР у яєчному виробництві в Україні та виявити слабкі ланки щодо бактеріальної біобезпеки виробництва курячого харчового яйця. 3. Визначити ефективність нового йодовмісного засобу для дезінфекції системи водопостачання в умовах птахопідприємства. 4. Дослідити антимікробну активність сполук групи 1,2,4 тріазолів як альтернативи антибіотикам щодо ізольованих штамів бактеріальних контамінантів у рамках боротьби з антибіотикорезистентністю умовно-патогенних та патогенних бактерій за виробництва харчового яйця. 5. Вивчити вплив засобів на основі органічних кислот на яєчну продуктивність, збереженість поголів’я та рівень бактеріальної контамінації курячого харчового яйця. 6. Визначити рівень бактеріальної контамінації курячого харчового яйця за автоматизованого та ручного сортування і пакування. 7. Провести визначення стрес-протекторних властивостей у сполуки групи 1,2,4 тріазолів на моделі гострого теплового та імобілізаційного стресу. 8. Розробити виробничу схеми керування ризиками бактеріальної біобезпеки харчового яйця. Наукова новизна одержаних результатів. Представлено нове розв’язання наукового завдання з розробки інноваційних технологій профілактики бактеріальних хвороб птиці та отримання якісного та безпечного харчового яйця згідно принципів системи НАССР. Вперше в Україні систематизовано та встановлено критичні контрольні точки (ККТ) за принципом системи НАССР у яєчному виробництві, розроблено виробничу схему керування ризиками бактеріологічної біобезпеки харчового яйця. Уперше розроблено та експериментально підтверджено ефективність нового дезінфекційного засобу «Комбійод» на основі повідон-йоду, що проявляє бактерицидну дію та є рекомендованим для дезінфекції системи водопостачання птахофабрики у концентрації у 0,2 % за експозиції 2 години. Уперше досліджено нові синтезовані сполуки S-похідні біс-1,2,4-тріазолу (2а, 4а, 5b, 6а, 10а), що проявляють бактерицидну дію в концентрації 10 мг/мл відносно Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Salmonella pullorum, Salmonella typhimurium, Salmonella enteritidis, Escherichia coli O2, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella pneumoniae, Clostridium perfringens. Експериментально підверджено, що автоматичне сортування та пакування яйця є одним із значущих факторів бактеріальної біобезпеки харчового яйця, забезпечує кращі мікробіологічні показники безпечності яйця курячого харчового та обгрунтовує необхідність повного переходу до автоматизації виробничих процесів за виробництва харчового яйця в Україні. Наукова новизна засвідчена позитивним рішенням УКРНОІВІ про державну реєстрацію корисної моделі для отримання патенту України. Фотіна Т. І., Березовський А. В., Назаренко С. М., Ващик Є. В., Демяненко Д. В. Спосіб дезінфекції системи водопостачання для напування тварин та птиці. Рішення про державну реєстрацію корисної моделі. Висновок про відповідність заявки на корисну модель формальним вимогам. Реєстраційний номер заявки u 2022 04458 від 07.04.23. Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених дисертаційних досліджень є складовими настанови щодо використання та нормативно-технічної документаці з офіційної реєстрації та впровадження до серійного виробництва в НФВ «Бровафарма» засобів «Комбійод». Розроблено та запропоновано у птахівничих господарствах виробничу схему керування ризиками бактеріальної біобезпеки харчового яйця в умовах птахофабрик закритого типу з використанням запропонованих дезінфекційного, протимікробного, стреспротективного засобів. Результати досліджень використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі студентів за спеціальністю 211 «Ветеринарна медицина» факультетів ветеринарної медицини Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького, Сумського національного аграрного університету й Дніпровського державного аграрно-економічного університету. Результати власних досліджень. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове розв’язання наукового завдання з розробки інноваційних технологій профілактики бактеріальних хвороб птиці та отримання якісного та безпечного харчового яйця згідно принципів системи НАССР. Проведено моніторинг ризику бактеріальної контамінації на всіх етапах виробництва курячого харчового яйця, вивчено антимікробну активність дезінфектантів, фармакологічну дію засобів на основі органічних кислот, сполук групи 1,2,4 тріазолів, встановлено критичні контрольні точки (ККТ) за принципом системи НАССР у яєчному виробництві, розроблено виробничу схему керування ризиками бактеріологічної біобезпеки харчового яйця. Моніторинг ризику бактеріальної контамінації протягом технологічного процесу указує на присутність бактеріологічних ризиків на всіх етапах виробництва курячого харчового яйця: виявлено спектр бактеріальної контамінації, що був представлений умовно-патогенною мікрофлорою: E. coli, P. аeruginosa, Enterobacter spp., Enterococcus spp., C. jejuni, Streptococcus spp., S. aureus. Бактерій роду Salmonella, які представляють найбільшу небезпеку для споживача та поголівʼя птиці, виділено не було. Новий засіб «Комбійод» на основі повідон-йоду виробництва ТОВ «БРОВАФАРМА» (Україна) проявляє бактерицидну дію та є ефективним для дезінфекції системи водопостачання птахофабрики у концентрації у 0,2 % за експозиції 2 години. Синтезовані нові сполуки S-похідні біс-1,2,4-тріазолу (2а, 4а, 5b, 6а, 10а) проявляють бактерицидну дію в концентрації 10 мг/см3 відносно Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Salmonella pullorum, Salmonella typhimurium, Salmonella enteritidis, Escherichia coli O2, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella pneumoniae, Clostridium perfringens. Застосування кормової добавки «БАКЦИНОЛ» методом випоювання з питною видою курсом 5 діб сприяло відновленню збереженості промислового стада в середньому на 1,1%, підвищенню інтенсивності яйценосності на 1,6 %, зростанню споживання кормів на 1,3 г/гол, зменшенню інтенсивності та частоти проявів патологічних процесів: гепатодистрофії – на 3,95 %, сальпінгіти – 1,05 %, оварііти – 1,55 %, катаральних ентеритів – на 3,5 %, вісцеральної форми подагри − 1,05 %; зміни рН води в кислий бік на 1,55, зміни рН травного тракту птиці в кислий бік – на 1,9; зменшенню МАФАнМ – на 0,85 х10 КУО в 1,0 г. У контрольних групах суттєвої зміни показників не встановлено (0,1-0,2%). Спектр бактеріальної мікрофлори шкаралупи харчового яйця різних торгових марок виробників із ручним сортуванням та пакуванням з торгової мережі Сумської області представлений переважно мікроорганізмами: Streptococcus spp. – 12% від числа досліджених проб, E. faecalis – 34 %, P. аeruginosa – 11 % та спорових бактерій роду Bacillus (B. subtilis) – 43 %. З поверхні яйця за автоматичного сортування та пакування ізольовано тільки B. subtilis. Встановлення показника МАФАнМ в продукції підприємств з автоматизованим сортуванням та пакуванням на 34 % стало нижчим у порівнянні до такого за умов ручного сортування та пакування, що підтверджується, що автоматичне сортування та пакування яйця є одним з значущих факторів бактеріальної біобезпеки харчового яйця, забезпечує кращі мікробіологічні показники безпечності яйця курячого харчового та обгрунтовує необхідність повного переходу до автоматизації виробничих процесів за виробництва харчового яйця в Україні. Введення сполуки «АСП-34» спряє підвищенню показнику однорідності в стаді за живою вагою на 1,2 % у порівнянні до такого за введення референс засобу «Цианофор», на 3,7 % – відносно групи позитивного контролю та на 3,4 % – групи негативного контролю. Застосування дослідної сполуки «АСП-34» сприяє нормалізації коефіцієнту конверсії корму: сприяє зниженню конверсії корму на 6,00% порівняно до референтного засобу «Цианофор», що, відповідно, зменшує витрати на виробництво та підвищує економічну ефективність. Дія сполуки «АСП-34» на організм птиці в дозі 100 мг/кг сприяє покращенню показників яєчної продуктивності: встановлено підвищення індексу продуктивності на 5,10 % порівняно до групи негативного контролю, на 8,84 % до групи позитивного контролю та на 3,38 % – до групи з референтним зразком, підвищення показнику інтенсивності яйценосності на 4,3% відносно групи негативного контролю, на 7,2% – позитивного контролю та на 2,9 % – у порівнянні до групи з референтним зразком. Введення дослідної сполуки «АСП-34» сприяє покращенню стану шкаралупи яєць. Товщина шкаралупи збільшилась в дослідній групі за введення сполуки «АСП-34» на 14,3 % відповідно до групи негативного контролю, на 6,7 % – до групи референс зразку та на 10,3 % – до групи позитивного контролю; кількість пошкоджених (розбитих, розчавлених) яєць зменшилась на 3,56% відповідно до групи негативного контролю, на 2,22 % – до групи з референс зразком та на 2,04 % – до групи позитивного контролю. Результати дослідження демонструють наявність вірогідних стреспротекторних властивостей у речовині «АСП-34» на моделі гострого теплового та іммобілізаційного стресу у курей: відзначено вірогідне зменшення маркерів перикисного окиснення ліпідів в сироватці та печінці птиці, що вказує на наявність опосередкованих антиоксидантних та мембранопротекторних властивостей засобу. Введення на тлі теплового та іммобілізаційного стресу сполуки «АСП-34» виразно зменшує прояв патологічних змін у цитоархітектонікі органу у вигляді руйнації балкового рисунку, гідропічно-ліпідній дистрофії гепатоцитів, порушень мікроциркуляції, сприяє відновленню печінкової паренхіми, тобто оказує гепатопротективну дію. За виразністю протекторного впливу на гістологічний стан печінкової паренхіми на даній експериментальній моделі досліджена сполука «АСП-34» не поступається референс-препарату «Цианофор». Введення «АСП-34» знижує ступінь стресорного пошкодження печінки наприкінці стадії тривоги стрес-реакції. На підставі створеного списку ККТ розроблено виробничу схему керування ризиками бактеріологічної біобезпеки харчового яйця за принципами HACCP, що передбачає процедури моніторингу даних технологічних параметрів на предмет перевищення критичних меж встановлених небезпек, попереджувальні та корегувальні дії. ККТ включають технологічні етапи: посадка та утримання добового молодняку, контроль дорощування ремонтного молодняку та переведення на промислове відділення, стан здоровʼя промислового стада (дезінфекція приміщень, санація системи водопостачання, контроль виробництва кормів, гігієна обслуговуючого персоналу); виробництво яйця на промисловому відділенні (автоматичне сортування та пакування яйця), цех сертифікації яйця, вихідний контроль готової продукції.