Удосконалення профілактики маститів в умовах промислових комплексів

Abstract

У дисертаційній роботі на основі досліджень обґрунтовані методи профілактики маститів корів. Розроблені та впроваджені у виробництво новітні лікувальні препарати Йодомаст та Сульфацеф. Розроблена схема профілактики та лікування маститів корів. При аналізі структури ринку протимаститних препаратів для інтрацистернального введення встановлено, що вітчизняне виробництво складає 54,35 %, а іноземне – 45,65 %, що свідчить про суттєву присутність вітчизняних виробників на ринку протимаститних препаратів. Інтрацистернальні препарати мають в переважній кількості комбінований склад – 80,4 %, однокомпонентні препарати мають незначний відсоток серед загальної кількості протимаститних препаратів 19,6 %. Серед них провідну позицію займають препарати, діючою речовиною яких є антибіотики пеніцилінового ряду (клоксацилін, амоксицилін, ампіцилін, бензилпеніцилін). Аналіз ринку відносно пропозицій протимаститних засобів за окремою діючою речовиною свідчить про велику частку препаратів на основі клоксациліну – напівсинтетичного антибіотику з групи пеніцилінів, 29,2 %. У дещо меншій кількості представлені препарати, у складі яких є бензилпеніцилін – 22,9 %. Дослідженнями доведено, що корови після сухостою реагували на отелення, як на стрес, і відповідно відбувалося зниження лактації. Сумарний відсоток корів з патологією молочної залози суттєво різнився за сезонами року. Найбільш високим він був взимку – 14,37 %; дещо нижчим – влітку та в осінній період (відповідно 12,16 та 10,32 %), і найнижчим (6,41 %) – у весняні місяці. Найвищий відсоток патологій молочної залози лактуючих корів, окрім першого місяця лактації (14,9 %), ще відзначали на четвертий і п’ятий місяці лактації (відповідно 13,7 та 11,4 %). Показник «% маститу вперше» системно зростав з першого по п’ятий місяці – від 14,9 до 36,9 %. Водночас, повторні захворювання, на рівні понад 90 %, відмічали безперервно з шостого по одинадцятий місяці після початку лактації включно. Щодо загальної кількості хворих тварин, максимальний відсоток маститу спостерігали у молодих корів з першої по третю лактації (відповідно 18,0; 26,4 та 20,7 %). При цьому у категорії «% маститу вперше» відбувалося наростання цього показника від корів-первісток (25,6 %) до корів третьої лактації (41,0 %). Починаючи з четвертої – до восьмої лактацій, цей показник плавно знижувався. Клінічну форму маститу найбільш часто діагностували в зимові місяці (92,1 %). Його відсоток помітно знижувався навесні (до 72,2 %) та дещо знову зростав влітку (до 83,1 %). З настанням осені відбувалося значне зменшення цієї форми патології (до 49,9 %), а відповідно зростала (до 45,6-52,4 %) доля субклінічних маститів. Аналіз порівнянь частоти враження кожної долі вим’я свідчить про те, що більшість цих патологій (57,1 %) припала на дві його задні долі. При розрахунку середньо смертельної дози протимаститного препарату Йодомасту отриманий результат – 1670 мг/кг ваги, препарат Сульфацеф – 1610 мг/кг ваги. Згідно з Санітарно-гігієнічними нормами та СОУ 85.2-37-736:2011 за класом токсичності два протимаститні препарати при введенні в шлунок білим щурам належить до третього класу небезпечності (помірно небезпечні сполуки). У результаті досліджень концентрації циркулюючих імунних комплексів у крові корів, хворих на мастит, в сироватці крові було встановлено, що їхня кількість в більш ніж 20 разів перевищує показники у здорових тварин. Це вказує на пригнічення захисних сил організму тварин, хворих на мастит. Препарат Йодомаст стимулює захисні сили організму та сприяє їхньому відновленню. Препарати стимулюють збільшення показників БАСК на 11,98 % та ЛАСК на 10,23 % і підвищують їх до показників, характерних для неуражених тварин. Таким чином вірогідної різниці між ними немає. При дослідженні біохімічних показників крові, показників імунітету, лейкограми корів, можемо стверджувати, що препарат Йодомаст показав себе як ефективний лікувальний засіб для лікування корів під час сухостійного періоду. Дослідженнями встановлено, що застосування препарату Сульфацеф мало лікувальну ефективність при застосуванні тваринам, хворим на мастит, в лактаційний період. Використання препарату Сульфацеф сприяло вірогідному збільшенню кількості білка групі на 15,82 г/л; кількість альбумінів вірогідно зросла в першій дослідній групі на 8,27 г/л. Також препарат Сульфацеф впливав на кількість сечовини, тобто її кількість знижувалася на 1,22 ммоль/л; а також знижувався показник азот сечовини на 12,43 мг/дл. Як було встановлено проведеними дослідженнями, переважну кількість виділених збудників складали S. aureus (22 %), S. agalactiae (18 %), E. coli (16 %), S. epidermidis (15 %) та S. uberis (14 %). За результатами проведених досліджень було виявлено, що високу чутливість виділена мікрофлора проявляла до засобу на основі повідон-йоду та цефквіну сульфату. Найбільш резистентні були бактерії роду Mycoplasma spp. та дріжджові грибки роду Candida. Лікування хворих на мастит корів засобом на основі цефквіну сульфату (Сульфацеф) інтрацистернально в уражену чверть вимені по 8 г зі шприця-туба кожні дванадцять годин триразово мало позитивний ефект. Через тиждень відбулось відновлення продуктивності та якості молока до ґатунку «перший». Корови дослідної групи, яким для консервації вимені був застосований засіб на основі повідон-йоду (Йодомаст), після отелення мали здорове вим’я і якість молока, яке відповідало ґатунку «екстра» – 30 %, «вищий» – 60 %, «перший» – 10 %. Економічний ефект на одну гривню витрат при проведенні лікувальних заходів, направлених на лікування корів з маститами в сухостійний період, становив 3,81 грн, а в лактаційний становив 7,34 грн на гривню витрат. Відповідно на основі матеріалів дисертації були розроблені науково-методичні рекомендації «Розробка ефективних методів лікування дійних корів за клінічного та субклінічного маститу». Суми. 24 с. (затверджені Вченою радою СНАУ, протокол № 12 від 25.04.2022 року). Також розроблені препарати Сульфацеф та Йодомаст було запропановано використовувати у виробничих умовах для лікування та профілактики маститів корів в умовах промислових комплексів. Матеріали дисертаційної роботи рекомендовано використовувати при вивченні курсів «Ветеринарне акушерство» для магістрів факультету ветеринарної медицини Сумського НАУ.