Розробка терапевтичного протоколу за лікування дрібних домашніх тварин, хворих на кишковий ієрсиніоз

Abstract

Метою досліджень було на підставі вивчення клінічних особливостей прояву кишкового ієрсиніозу розробити науково- обґрунтований протокол лікування собак і котів за гострого перебігу кишкового ієрсиніозу та визначити його терапевтичну ефективність . В роботі представлені матеріали щодо огляду наукових джерел стосовно терапевтичних підходів за лікування тварин хворих накишковий ієрсиніоз, який є підґрунтям для створення власного терапевтичного протоколу за лікування хворих собак і котів. Означені основні напрямки терапії та реабілітації в залежності від перебігу хвороби та можливих ускладнень хвороботворного процесу. Показана терапевтична ефективність, запропонованих на підставі вивчення патогенезу хвороби, сучасної чутливості збудника до антибіотиків, протоколу лікування та реабілітації собак і котів, уражених Yersinia enterocolitica. Так при застосуванні терапевтичного протоколу у хворих собак відзначали зменшення клінічних ознак, притаманних захворюванню у першій групі на 4,6 добу, а в другій групі на 5,3. Середня тривалість лікування, при цьому становила 12 днів( до припинення виділення збудника). А загальний відсоток одужання собак становив 85,7. Ефективність запропонованого протоколу лікування була перевірена на 32 тваринах, з підтвердженим діагнозом «кишковий ієрсиніоз». Тварини були умовно розподілені на дві групи дослідну та контрольну. Для лікування тварин першої групи користувались запропонованим протоколом, а тваринам з другої групи призначали лікування за загальноприйнятим емпіричним протоколом, який використовується за ШКТ інфекцій. Оцінку терапевтичної ефективності визначали за зникненням клінічних ознак, притаманних даній хворобі, та завдяки перевірці виділення збудника в навколишнє середовище. Лікувальна схема за гострого перебігу кишкового ієрсиніозу котів показала не значно менший відсоток одужання (78%) ніж у собак. Проте повне зникнення клінічних ознак у котів в першій групі встановлювалось на 5 добу лікування, а в другій групі на 7добу, що свідчить про повільнішу відповідь на терапію. Та все ж узагальнюючи отримані дані можна зробити висновок, що ефективність запропонованих терапевтичних схем є досить високою. Впроваджені протоколи лікування здатні забезпечити зниження рівня елімінації збудника з організму хворих та недопустити інфікування господарів тварин.