Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/11925
Назва: | Розробка технології вирощування товарних та насіннєвих посівів кіноа в умовах північно-східного Лісостепу України |
Інші назви: | Development of technology for growing commercial and seed crops of quinoa in the conditions of the North-Eastern Forest-Steppe of Ukraine |
Автори: | Троценко, Надія Володимирівна Trotsenko, Nadiya |
Ключові слова: | кіноа урожайність продуктивність пластичність загущення посіву листкова поверхня агроценоз мінеральні добрива quinoa productivity yield capacity plasticity thickening of sowing leaf surface agrocenosis mineral fertilizers |
Дата публікації: | 2024 |
Видавництво: | СНАУ |
Бібліографічний опис: | Троценко Н. В. Розробка технології вирощування товарних та насіннєвих посівів кіноа в умовах північно-східного Лісостепу України [Електронний ресурс] : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю : 201 «Агрономія» / Н. В. Троценко. – Суми : Сумський національний аграрний університет, 2024. – 201 с. |
Короткий огляд (реферат): | Стійкою тенденцію останніх десятиліть є диференціація продовольчого ринку за рахунок формування специфічних груп товарів. В сучасних умовах «відбір» на здатність до заповнення новостворених ніш проходять як традиційні культури (за рахунок іх сортової диференціації), так і група малопоширених та маргінальних культур, цінні властивості яких не було використано раніше. Необхідними характеристиками для відбору є наявність історичного етапу доместикації, достатній генетичний потенціал та базові основи механізованої технології вирощування. Однією з перспективних для включення до системи світового виробництва продуктів специфічних напрямів харчування є лобода кіноа Chenopodium Quinoa Willd. Кіноа - культура археофіт, що сформувалася на Американському континенті, однак наразі активно поширюється в країнах зі сформованим ринком органічного сільськогосподарського виробництва, насамперед у країнах ЄС та Китаї. В Україні процес поширення кіноа стримується відсутністю адаптованих сортів, ефективних технологій вирощування їх товарних та насіннєвих посівів. Метою досліджень було підвищення ефективності рослинницької галузі України за рахунок інтродукції культури кіноа в зоні північно-східного Лісостепу України. Дослідження проводили у 2021-2023 роках у рамках державних наукових тем Сумського НАУ: • Створення вихідного матеріалу сортів кіноа (Chenopodium quinoa Will.), адаптованих до умов північно-східного Лісостепу та Полісся України (0118U004748, 2018–2022 рр.); • Оптимізація технології вирощування кіноа (Chenopodium quinoa Will.) в умовах північно-східного Лісостепу та Полісся України (0116U004747, 2016–2020 рр.). Протягом періоду досліджень було виконано два польових досліди. Двофакторний – з оцінювання параметрів вегетативного та генеративного розвитку рослин кіноа залежно від норми добрив та норми висіву насіння. Однофакторний – з оцінювання ефективності передзбиральної обробки насіннєвих посівів кіноа. Дослідження проводили для сорту Квартет. За результатам виконання польових дослідів було математично оброблено та систематизовано матеріал щодо особливостей росту, розвитку та формування врожайності посівів кіноа. Проведено оцінювання ефективності десикації та сеникації посівів та впливу цих заходів на врожайність та посівні якості насіння культури. Визначено параметри польової схожості та зрідженості посівів: за роки досліджень діапазон значень польової схожості склав від 79 до 89%, з середнім значенням 85,4%, зрідженість сходів та ювенільних рослин була 13,2%, змінюючись від 5,3 до 25,4%. Найвищий рівень виживаності рослин відмічено на ділянках із нормою висіву 1,2 та 1,6 млн./га. Розраховано поправковий коефіцієнт норм висіву насіння на кінцеву густоту, який склав 0,73+0,2. Зі збільшенням норми добрив значення коефіцієнта зростало. Встановлено, що тривалість вегетаційного періоду залежала від впливу удобрення та норм висіву: за умов мінімальних норм добрив (N16P16K16 кг/га) та мінімальної норми висіву насіння (0,8 млн/га) в досліді тривалість періоду «сходи-збирання» склала 117 днів. Збільшення норм висіву призводило до скорочення періоду до 115 днів. Покрокове підвищення норм добрив супроводжувалося пропорційним зростанням тривалості догенеративного й генеративного періодів розвитку, а також фази технологічної стиглості на +3, +3 та +4 дні відповідно. Основним фактором, що зумовлював зміну висоти рослин, була як кількість особин в посіві, так і норми внесення мінеральних добрив. Встановлено, що зі зростанням норм висіву насіння висота рослин кіноа зменшувалася з 118,4 до 104,8 см. Збільшення норм добрив забезпечувало протилежний ефект із діапазоном зміни показника від 96,3 до 119,7 см. Найбільший приріст значення (+18,1 см) відмічено на варіанті з підживленням аміачною селітрою, тоді як збільшення дози основного добрива забезпечувало менш помітний ефект. Найвищими були рослини на варіанті з нормою висіву 0,8-1,2 млн. шт./га (при внесенні норми добрив N48P48K48+ N30). Визначено динаміку зміни коефіцієнта листкової поверхні посіву. Значення коефіцієнта встановлено на рівні 3,9 – 4,2 м2/м2 на ділянках, сформованих нормою висіву 1.6 млн/га та використання норми добрив N32P32K32+ N30. Стабілізація значень показника відбувається за рахунок відмирання нижніх ярусів листків. Встановлено істотно суттєве зростання показників концентрації хлорофілу при збільшенні норм мінеральних добрив із 1,65 мг/г (на контролі) до 1,89; 2,04 та 2,14 мг/г на варіантах із внесенням: N16P16K16 + N30, N32P32K32 + N30 та N48P48K48+ N30 д. р. кг/га, відповідно. Відмічено тренд до збільшення частки тіньовитривалого хлорофілу “b” зі зростанням норм добрив та норм висіву насіння в діапазоні від 32,6% до 40,6%. Встановлено, що протягом вегетації посів кіноа формує в середньому 6,73 т/га повітряно-сухої надземної фітомаси з діапазоном показника від 3,04 до 9,43 т/га. Зі збільшенням норм добрив та норм висіву насіння значення показника збільшувалися. Відмічено стабілізацію обсягів накопичення фітомаси на рівні 8,5-9,4 т/га при нормах висіву 1,2 млн/га та максимальних нормах добрив у досліді. Встановлено, що показник продуктивності рослин змінювався в діапазоні від 1,8 до 3,64 при середньому значенні 2,17. Річний діапазон коливання середнього значення продуктивності склав 2,07-2,27 г. Вплив фактора норми висіву на зміну показників урожайності був 46,6%, норми добрив – 42,0%, спільна дія факторів – 1,5%. Найвищу врожайність ‒ 2,58-2,86 т/га ‒ було відмічено на ділянках із внесенням норми добрив N32P32K32+ N30 за норм висіву насіння 1,2-1,6 млн/га. Частка впливу фактора добрив на зміну показника врожайності склала 71,6%, норми висіву насіння – 16,6%., погодних умов – 6,6%. Зі збільшенням норм внесення добрив та використанні вищих норм висіву насіння річні варіювання показника врожайності зменшувалися. Експериментально підтверджено технологічну доцільність сеникації та десикації насіннєвих посівів. Виявлено статистично достовірний ефект зниження вологості насіння з 15,48% на контролі до 9,61 % за рахунок передзбиральної обробки посіву препаратом Гліфовіт Екстра (2,5 кг/га), до 10,73%, Реглоном Супер (2,5 л/га) до 9,1% аміачною селітрою (50,0 кг/га). Останній варіант обробки забезпечував вищі показники маси 1000 насінин, та збільшення частка насіннєвої фракції до 65,3%. Було проведено економічне оцінювання отриманих результатів. Рентабельність вирощування кіноа при досягненні базового рівня врожайності 2,58 т/га склала 304,5%, прибуток – 108,76 тис/га. Збільшення врожайності, при використанні норми добрив N48P48K48+ N30 може супроводжуватися зростанням показників рентабельності та прибутку до 315,0% та 121,57 тис/га відповідно. Для забезпечення ефективності процесів поширення культури кіноа, підвищення економічної ефективності рослинницької галузі України пропонуємо: • фермерським господарствам зони північно-східного Лісостепу України. Застосовувати параметри базової технології вирощування, що передбачають сівбу суцільним способом нормою 1,2 млн/га з внесенням основного добрива N32P32K32 та підживлення N30 у фазі шести справжніх листків. Проводити передзбиральну сеникацію насіннєвих посівів 16 % розчином аміачної селітри; • селекційним установам: використовувати сорти лободи кіноа Квартет та Комиза, як вихідну форму для адресного створення генотипів, орієнтованих на умови північно-східного Лісостепу України; • вищим навчальним закладам із підготовкою фахівців в галузі знань 20 – Аграрні науки та продовольство активізувати селекційні та технологічні дослідження з культурою кіноа, сприяти популяризації вітчизняних сортів та базової технології вирощування. |
Опис: | A stable trend of recent decades is the differentiation of the food market due to the formation of specific goods groups. Nowdays both traditional crops (due to their varietal differentiation) and a group of rare and marginal crops, the valuable properties of which have not been used before, undergo "selection" for the ability to fill newly created niches. Quinoa is one of the promising crops for inclusion in the world production system of products of specific areas of nutrition. Chenopodium quinoa Willd. is an archaeophyte crop originated on the American continent, but it is currently actively spreading in countries with a developed market for organic agricultural production, primarily in the EU and China. In Ukraine, the process of introduction and distribution of quinoa is hindered by the lack of adapted varieties and effective technologies for growing both commercial and seed crops. The purpose of the research was to increase the efficiency of the crop industry of Ukraine due to the introduction of quinoa crop in the North-Eastern Forest-Steppe zone of Ukraine. The research was conducted in 2021-2023 within the framework of state scientific topics of the Sumy NAU: • Creation of source material of quinoa varieties (Chenopodium quinoa Will.), adapted to the conditions of the North-Eastern Forest-Steppe and Polissia of Ukraine (0118U004748, 2018–2022); • Optimizing the technology of growing quinoa (Chenopodium quinoa Will.) in the conditions of the North-Eastern Forest-Steppe and Polissia of Ukraine, (0116U004747, 2016–2020). During the research period, two field experiments were carried out. A two factor experiment - on the evaluation of the parameters of the vegetative and generative development of quinoa plants depending on the fertilizer and sowing rate. A one-factor experiment - on the evaluation of the effectiveness of pre-harvest processing of quinoa seed crops. The study was conducted for the Quartet variety According to the results of the field experiments, the material was mathematically processed and systematized regarding the features of growth, development and yield formation of quinoa crops. An evaluation of the effectiveness of сrop desiccation and synecation and the impact of these measures on the yield and sowing quality of seeds was carried out. The parameters of field germination and crop thinning were determined: over the years of research, the value range of field germination was from 79 to 89%, with an average one of 85.4%; the thinning of seedlings and juvenile plants was 13.2%, varying from 5.3 to 25.4 %. The highest level of plant survival was observed in areas with a seeding rate of 1.2 and 1.6 million /ha. The correction coefficient of sowing rate for the final density was calculated, which was 0.73+0.2. With an increase in the rate of fertilizers, its value increased. It was established that the duration of the growing season depended on the influence of fertilizer and sowing rates: under the conditions of minimum fertilizer rates (N16P16K16 kg/ha) and minimum sowing rate (0.8 million/ha) in the experiment, the duration of the "seedling-harvest" period was 117 days. An increase in sowing rates led to period shortening to 115 days. The gradual increase in fertilizer rates was accompanied by a proportional increase in the duration of the pre-generative and generative periods of development, as well as the phase of technological maturity by +3, +3 and +4 days, respectively. The main factors causing the change in plant height was both the number of individuals in the crop and the rate of application of mineral fertilizers. It was found that with the growth of sowing rates, the height of quinoa plants decreased from 118.4 to 104.8 cm. The increase in fertilizer rates provided the opposite effect with a range of changes in the indicator from 96.3 to 119.7 cm. The greatest increase in value (+18.1 cm) was noted on the variant with ammonium nitrate fertilization, while increasing the dose of the main fertilizer provided a less noticeable effect. The highest planta were on the variant with a sowing rate of 0.8- 1.2 million/ha (with N48P48K48+ N30 fertilizer rate). The changes dynamics in the leaf area coefficient of сrop was determined. The coefficient value was set at the level of 3.9 - 4.2 m2 /m2 in areas formed by the sowing rate of 1.6 ml/ha and the use of fertilizer rates of N32P32K32+ N30. Stabilization of the indicator values occurs due to the death of the lower tiers of leaves. A significantly significant increase in chlorophyll concentration indicators was established when the mineral fertilizer rates were increased from 1.65 mg/g (on control) to 1.89; 2.04 and 2.14 mg/g on variants with application of: N16P16K16 + N30, N32P32K32 + N30 and N48P48K48+ N30 kg/ha, respectively. A trend towards an increase in the share of shade-tolerant chlorophyll "b" was noted with an growth in fertilizer and sowing rates in the range from 32.6% to 40.6%. It was established that during the growing season, the quinoa crop forms an average of 6.73 t/ha of above-ground phytomass with a indicator range from 3.04 to 9.43 t/ha. With the increase in fertilizer and sowing rates, the indicator value the increased. Stabilization of phytomass accumulation volumes at the level of 8.5- 9.4 t/ha was noted at sowing rate of 1.2 million /ha and maximum fertilizer rates in the experiment. It was established the values of the plant productivity index varied in the range from 1.8 to 3.64 (with an average means of 2.17). Fluctuations in the annual range of the indicator average value was 2.07−2.27 g. The influence of sowing rate factor on the change in yield indicators was 46.6%, the fertilizer rate - was 42.0%, and the combined effect of both factors was 1.5%. The highest yield of 2.58-2.86 t/ha was noted on the plots with the application of N32P32K32+ N30 fertilizer at sowing rate of 1.2-1.6 million/ha. The share of the fertilizer factor influence on the change of yield was 71.6%, the sowing rate was 16.6%, weather conditions - 6.6%. With the increase in fertilizer rate application and the use of higher sowing rates, annual variations in the yield index decreased. The technological expediency of synecation and desiccation of seed crops was experimentally confirmed. A statistically significant effect of reducing seed moisture from 15.48% in the control to 9.61% due to pre-harvest treatment of sowing with Glyfovit Extra (2.5 kg/ha), to 10.73%, Reglon Super (2.5 l/ ha) up to 9.1%, ammonium nitrate (50.0 kg/ha) was determined. The last variant of treatment provided higher indicator of 1000 seed weight and an increase in the share of the seed fraction to 65.3%. An economic evaluation of the experimental results was carried out. The profitability of quinoa cultivation with basic yield level of 2.58 t/ha was reached 304.5%, profit was 108.76 thousand/ha. An increase in yield with using N48P48K48+ N30 fertilizer rate can be accompanied by growth in profitability and profit indicators up to 315.0% and 121.57 thousand/ha, respectively In order to ensure the effectiveness of quinoa distribution and increase the economic efficiency of the crop industry of Ukraine, we offer: • farms in North-Eastern Forest Steppe of Ukraine: apply the parameters of the basic cultivation technology, which provide for a continuous way of sowing at the rate of 1.2 million/ha with the application of N32P32K32 (as main fertilizer) and N30 (as top dressing) in six leaves phase. Carry out pre-harvest synecation of seed crops with 16% solution of ammonium nitrate; • breeding centres: use Quartet and Komiza quinoa varieties as a source forms for targeted creation of genotypes oriented to the conditions of the North Eastern Forest Steppe of Ukraine; • higher educational institutions with training of specialists in the field of knowledge 20 – Agrarian sciences and food: activate breeding and technological research with quinoa crop, promote the popularization of domestic varieties and basic cultivation technology. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/11925 |
Розташовується у зібраннях: | Дисертації та автореферати |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
N.TROTSENKO_dis.pdf | 5,4 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.