Особливості будови деяких органів середньої кишки свиней

Abstract

В статті було розглянуто морфологічна та анатомічна будова органів середньої кишки свиней. У дослідженні були використані загальновідомі комплексні класичні морфологічні та анатомічні методи експериментальних досліджень. Визначені видові анатомічні особливості будови слизової оболонки похідних органів середньої кишки у свиней білої української породи. Органи середньої кишки у свиней розташовуються в черевній порожнині, яка кістково обмежена дорсально останніми грудними та поперековими хребцями. З боків черевна порожнина обмежена останніми парами несправжніх ребер та м’язами черева. Топографічно органи середньої кишки свиней розташовані в краніальній, середній та частково каудальній ділянці черевної порожнини тварини. Органи середньої кишки побудовані по типу трубчастих та паренхіматозних. Тонкий кишечник складається з трьох оболонок. Слизова оболонка має ворсинки, у свиней ворсинки неоднакової форми й розміру і в основі з’єднані в складки і збільшують поверхню всмоктування до 20 разів, ворсинки короткі і досягають в довжину до 0,35 мм. До застінних залоз середньої кишки свиней відносять печінку та підшлункову залозу. Печінка це великий паренхіматозний орган свиней в якому постійно утворюється жовч, окрім цього виконує багато інших важливих функцій. Печінка у свиней є депо крові, органом терморегуляції, знезаражує отруйні речовини, які заносяться до неї ворітною веною з кишок, депо глікогену, приймає участь в обміні білків. Маса печінки свиней до 2500 г. Побудована вона за типом паренхіматозного органу, тобто має строму та паренхіму. Печінка має свою специфічну будову у свиней, чітко видно малюнок паренхіми під капсулою, притаманний безпосередньо печінці свині, що відіграє суттєву роль при візуальному огляді органу, при визначенні видової приналежності. Це компактний орган розміщений в черевній порожнині правому підребер’ї в межах 14 ребра, частково заходить в ліве підребер’я в межах 10 ребра і доторкується до черевної стінки в ділянці мечеподібного відростка. Залоза має дещо сплющену форму, випуклою поверхнею прилягає до діафрагми, відображаючи її купол, протилежна поверхня більш плоскіша направлена каудально до нутрощів. Результатами проведених досліджень встановлено, що зазначені ограни похідних середньої кишки травної системи свиней, а саме печінки, будова її паренхіми та строми, має суттєві анатомічні та морфологічні відмінності, що слід враховувати при препаруванні та виготовленні вологих анатомічних препаратів та для забезпечення населення доброякісним у ветеринарно-санітарному відношенні м’ясом. Специфічність будови печінки свині має високу актуальність для вивчення анатомії, для хірургічних втручань, необхідно знати анатомічну варіабельність печінкових артерій та вен, жовчних протоків. для визначення різних методів лікування захворювань органів похідних середньої кишки свиней. Знання всіх цих анатомічних елементів у свиней є необхідним і корисним для навчання лікарів ветеринарної медицини, а в подальшому і різних наукових напрямків досліджень науковців в цій галузі.