Вплив мінерального удобрення на розвиток та продуктивність сорго зернового в умовах північно-східного Лісостепу України

Abstract

Сорго зернове є цінною та перспективною культурою, яку можна вирощувати в широкому діапазоні агрокліматичних умов. Обмежуючим фактором розширення посівних площ за межі традиційних зон вирощування є сума ефективних температур впродовж вегетації, а також недосконалість технологій вирощування культури. Удосконалення окремих елементів технологій з урахуванням генетично-біологічних особливостей сучасних сортів та гібридів сприятиме вирішенню проблеми та реалізації продуктивного потенціалу рослин. Незважаючи на відносну невибагливість до родючості ґрунту і здатність добувати елементи живлення, сорго зернове позитивно реагує на внесення мінеральних добрив. Нині існує багато думок щодо норм і строків внесення добрив. Правильний, науково обґрунтований вибір рівня мінерального живлення, спосіб сівби і норми висіву є одним із основних чинників отримання сталих врожаїв зерна сорго залежно від морфобіологічних особливостей сорту або гібриду та ґрунтовокліматичних умов зони вирощування. Дослідження були спрямовані на вивчення особливостей формування структури врожаю сорго зернового залежно від удобрення та сортових особливостей в зоні північно-східного Лісостепу України. Вивчення впливу удобрення (N35P35K35 та N70P70K70) на формування врожаю сорго (гідрид Янкі, сорти Краєвид, Самаран 6, Дніпровський 39) проводили в умовах навчально-наукового полігону кафедри агротехнологій та ґрунтознавства Сумського національного аграрного університету (2020–2023). Внесення мінеральних добрив вливає на формування зернової продуктивності сорго, на врожайність сортів та гібридів сорго зернового, а також на тривалість вегетації. За всіма варіантами врожайність зерна сорго, отримана за внесення N70P70K70, була вищою, ніж у фоновому варіанті без застосування підживлення. Під час наших досліджень було відмічено позитивний вплив мінеральних добрив на якість насіння сорго. На підставі аналізу маси 1000 насінин видно, що внесення добрив підвищувало масу 1000 насінин порівняно до фону. Довжина суцвіття під впливом добрив не змінювалася. Загальна тривалість вегетації збільшувалася у всіх сортів, порівняно до вирощування на природному фоні. Найбільш чутливою до впливу добрив виявилася фаза «цвітіння-стиглість», дозрівання рослин при застосуванні норми добрив N70P70K70 наставало на 8-10 днів пізніше. Спостерігали тенденцію до підвищення продуктивної кущистості зі збільшенням норми мінерального живлення.