Техніко-економічна оцінка способів удобрення кукурудзи в умовах північного сходу України

Abstract

Серед зернових культур сучасного аграрного виробництва України ключовою є кукурудза. Завдяки своєму універсальному призначенню, як-то використання на харчові цілі, для годівлі сільськогосподарських тварин та технічної переробки, вона знаходиться на другому місці після пшениці за розмірами посівних площ та на першому місці за обсягами виробництва та врожайністю. Серед існуючих технологічних заходів вирощування сільськогосподарських культур в цілому, так і кукурудзи зокрема, найбільш дієвим є мінеральні добрива, перш за все азотні. Проте, у структурі витрат за вирощування, мінеральні добрива займають найбільшу дольову участь і в той же час їх виробництво є найбільш енергоємним та потребує знаних енергетичних витрат. У зв’язку з цим, пошук найбільш оптимального способу удобрення кукурудзи в контексті високої економічної та енергетичної ефективності є актуальним питанням. Мета і завдання дослідження – провести енергетичну та економічну оцінку способів удобрення кукурудзи в умовах північного сходу України та виявити найбільш конкурентоспроможні варіанти досліду. Основний метод досліджень – польовий. Закладання і проведення досліду відбувалося на полях Писарівського відділення Сумського регіонального управління СТОВ «Дружба-Нова» Сумської області. Схема досліду передбачала вивчення впливу внесення різних норм та форм азотних добрив на урожайність зерна кукурудзи. Серед варіантів удобрення середньораннього гібриду кукурудзи ДКС 3730 найкращим виявилося внесення 150 кг/га д.р. азоту на фосфорно-калійному фоні (Р60К60). При цьому рівень рентабельності становив 61,3%, а величина умовно-чистого прибутку 15510 грн/га. На зазначеному варіанті досліду відмічено також найвище значення показника енергетичної ефективності – 6,47. Встановлено, що комплексний коефіцієнт конкурентоспроможності найвищим був на варіанті, де кукурудза удобрювалася азотом в нормі 150 кг/га д.р. у формі безводного аміаку на фосфорно-калійному фоні – 1,10. Це вказує на перевагу зазначеного способу удобрення кукурудзи над контрольним варіантом за сукупністю показників енергетичної та економічної оцінки. Варіанти із внесенням карбаміду та КАС-32 за сукупністю показників економічної та енергетичної оцінки виявилися менш ефективними порівняно із безводним аміаком