Вивчення флористичного різноманіття зернових агрофітоценозів в умовах Лівобережного Лісостепу України

Abstract

Дипломна робота викладена на 53 сторінках комп’ютерного тексту. Проілюстрована 12 таблицями та 11 рисунками. Складається зі вступу, 4 розділів, висновків і пропозицій, списку літератури, додатків. Мета роботи: визначити флористичний склад агроценозів району дослідження, провести екологічний аналіз сегетальної флори, визначити показник трапляння найбільш розповсюджених видів, дослідити ростові показники Chenopodium album L. - виду з максимальним траплянням в різних агрофітоценотичних умовах. В роботі застосовували аналітичні, геоботанічні, морфометричні, математично-статистичні методи дослідження. В процесі виконання роботи проведено еколого-флористичний аналіз зернових агрофітоценозів ТОВ "Агротрейд-Сумщина" Сумського району Сумської області. Основними засмічувачами досліджуваних агрофітоценозів виступають 152 види сегетальних рослин з 38 родин. Переважають представники родин Asteraceae (15,4%), Brassicaceae (13,1%), Poaceae (10,1%)., Fabaсеae (9,7%), Lamiaceae (7,5%). Екологічний аналіз сегетальної флори в районі дослідження виявив, що в посівах культурних рослин терофітів 65,5%, гемікриптофітів - 29,5%, криптофітів - 3,1%, хамефітів - 1,9%. За екологічними групами щодо умов зволоження серед бур’янів зернових агрофітоценозів переважають мезоксерофіти - 56,5% та мезофіти – 28,4%, найменше представлені гігромезофіти – 1,0%. За способом дисперсії насіння в умовах дослідження переважають бур’яни антропохори (34,0%), анемохори (28,0%). ендозоохори (22,5%). За частотою трапляння в посівах культурних рослин переважають сегетальні дикорослі види: Ch. album, S. glauca, А. retroflexus. Культурні рослини мають різний еколого-ценотичний тиск на морфологічний розвиток сегетальних видів, що довели на прикладі Ch. album. В роботі показано, що залежно від агрофітоценотичних умов зростання, в рослин цього виду відбувається статистично достовірна зміна морфологічних параметрів. Максимальні показники росту та репродукції вид показав в агрофітоценозах просапних культур - кукурудзи та сої, мінімальні - в посівах гречки та ріпака ярого. Peзультaти роботи мoжуть бути викopиcтaнi у виpoбництвi пpи cклaдaннi пpoтибуp’янoвих ciвoзмiн для eфeктивнoго peгулювaння чисельності малорічних бур’янів.. Дoвeдeнo aктуaльнicть включeння тaких культуp, як гpeчкa та ріпак ярий дo ciвoзмiн для пpигнiчeння poзвитку лободи білої екологічно безпечним мeтoдoм.