Досвід створення та вирощування штучних лісових культур сосни звичайної різних типів змішування в умовах філії «Свеське лісове господарство»

Abstract

У дипломній роботі розглянуто особливості формування, росту та продуктивності штучних лісових культур сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) різних типів змішування в умовах дерново-підзолистих ґрунтів філії «Свеське лісове господарство», що належить до Поліської природно-лісистої зони північного сходу України. Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення стійкості та продуктивності соснових насаджень в умовах кліматичних змін і зростання антропогенного навантаження, а також переходом від переважання монокультур до формування змішаних деревостанів, здатних забезпечувати вищу екологічну й господарську ефективність. Метою роботи є оцінити вплив різних типів змішування сосни звичайної з супутніми деревними породами (березою повислою, модриною європейською, дубом звичайним та ялиною європейською) на таксаційні показники, стан, збереженість та продуктивність лісових культур у типових умовах філії «Свеське лісове господарство» й обґрунтувати оптимальні варіанти породного складу для лісовідновних заходів. Об’єктом дослідження є штучні лісові культури сосни звичайної, створені ручним способом під «меч Колесова», предметом – таксаційні характеристики, санітарний стан, збереженість та запас деревини чистих і змішаних культур різних типів складу (10Сз; 9Сз1Бп, 8Сз2Бп, 7Сз3Бп; 9Сз1Мдє, 8Сз2Мдє; 8Сз2Дз; 9Сз1Ялє, 8Сз2Ялє). 5 Дослідження виконано на системі пробних площ, закладених у Дружбівському, Прудищанському, Свеському, Олинському та Чуйківському лісництвах. Застосовано стандартні лісівничо-таксаційні методики: повний перелік дерев за породами та категоріями стану, вимірювання діаметрів на висоті 1,3 м і висот модельних дерев, визначення густоти, повноти, бонітету й збереженості культур. Оцінювали санітарний стан насаджень, фіксували наявність сухостою, всихаючих дерев, механічних пошкоджень та ознак ураження шкідниками і хворобами. Камеральну обробку даних здійснювали із використанням Microsoft Excel, запас деревини розраховували за типовими таксаційними таблицями, проводили порівняння змішаних варіантів із контрольними чистими культурами сосни. У результаті встановлено, що збереженість лісових культур сосни звичайної загалом є високою, але істотно залежить від типу змішування. Найвищі показники приживлення зафіксовано в чистих соснових культурах (90–92 %) та у змішаних культурах із ялиною європейською (87–90 %), де присутність тіньовитривалої супутньої породи сприяє формуванню сприятливого мікроклімату й зниженню рівня пошкодження хвої шкідниками. У культурах із березою повислою збереженість знижується до 80–85 % унаслідок її швидкого початкового росту та конкурентного впливу на сосну. Змішані насадження з модриною та дубом забезпечують стабільну збереженість на рівні 85–88 %, демонструючи достатню екологічну сумісність порід. Оцінка запасу деревини показала, що найвищі показники продуктивності мають змішані культури сосни звичайної з модриною європейською: у варіантах 9Сз1Мдє та 8Сз2Мдє запас перевищує чисті соснові насадження на 12–15 %. Сосново-ялинові насадження забезпечують підвищення запасу на 5–7 % завдяки рівномірнішій вертикальній структурі та оптимальній зімкнутості крон. Змішування сосни з дубом і березою забезпечує помірне зростання продуктивності (на 5–10 %), але потребує ретельного регулювання міжпородної конкуренції через систему своєчасних 6 освітлень і прочищень. Загалом доведено, що введення до складу культур 10 20 % супутніх порід, насамперед модрини європейської та ялини європейської, є оптимальним для умов дерново-підзолистих ґрунтів філії «Свеське лісове господарство» та забезпечує найкраще поєднання збереженості, стійкості й приросту запасу порівняно з чистими культурами сосни. Отримані результати мають практичне значення для вдосконалення системи лісовідновлення в Поліській природно-лісистій зоні, планування складу штучних лісових культур та розроблення рекомендацій щодо оптимальних схем змішування сосни звичайної з супутніми породами. Матеріали роботи можуть бути використані у виробничій діяльності філії «Свеське лісове господарство» та в освітньому процесі Сумського національного аграрного університету під час викладання дисциплін лісівничого циклу й виконання студентських наукових і кваліфікаційних робіт.