Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15394| Назва: | Розвиток публічного управління в освіті через модель прогромадського університету (на прикладі Сумський національний аграрний університет) |
| Інші назви: | Development of public administration in education through the model of a civic university (case study of Sumy National Agrarian University) |
| Автори: | Редько, Анастасія Миколаївна Redko, Anastasia |
| Ключові слова: | публічне управління прогромадський університет громадська участь public administration civic university civic participation |
| Дата публікації: | 2026 |
| Видавництво: | СНАУ |
| Бібліографічний опис: | Факультет економіки та менеджменту ; наук. керівник С. М. Лукаш |
| Короткий огляд (реферат): | У кваліфікаційній роботі здійснено комплексне дослідження теоретичних засад, інституційних механізмів та практичних інструментів розвитку публічного управління у сфері вищої освіти через впровадження моделі прогромадського університету в умовах євроінтеграції, цифровізації та післявоєнного відновлення України. Аналіз чинної нормативно-правової бази та інституційної архітектури управління вищою освітою засвідчив, що система перебуває на етапі переходу від адміністративно-централізованої моделі до governance-підходу, однак механізми громадської участі залишаються переважно консультаційними та недостатньо інституціоналізованими. Встановлено, що в умовах розширення автономії закладів вищої освіти зростає потреба у впровадженні інструментів відкритості, підзвітності та співрішення із залученням стейкхолдерів, проте відсутня системна модель вимірювання соціального впливу університетів та їх внеску у розвиток громад. У першому розділі «Теоретико-методологічні засади публічного управління в освіті» розкрито еволюцію підходів від державного адміністрування до моделі публічного управління, обґрунтовано сутність прогромадського університету як інституції третьої місії, що інтегрує освітню, наукову та суспільну функції. Охарактеризовано принципи відкритості, прозорості, підзвітності та партнерства у системі управління освітою. У другому розділі «Аналіз сучасного стану публічного управління в освіті через призму громадської участі» здійснено дослідження policy cycle у сфері вищої освіти, проаналізовано нормативно-правові та інституційні засади автономії університетів, механізми залучення стейкхолдерів, практики взаємодії з громадами та органами публічної влади. Розроблено систему індикаторів оцінювання ефективності громадської участі (прозорість, довіра, соціальний ефект, відповідність Цілям сталого розвитку) та запропоновано інтегральний індекс прогромадського розвитку університету. У третьому розділі «Напрями розвитку публічного управління в освіті на основі моделі прогромадського університету» розроблено концептуальну модель «Прогромадський університет як елемент публічного управління», сформовано дорожню карту її впровадження (2026-2030 роки) та обґрунтовано комплекс інструментів підвищення прозорості й підзвітності (цифрові платформи, відкриті бюджети, соціальна та екологічна звітність, KPI-моніторинг). Запропоновано рекомендації щодо розвитку публічного управління в освіті в умовах сталого розвитку та післявоєнного відновлення регіону, визначено роль університетів як центрів соціальної згуртованості та інновацій. Практичне значення роботи полягає у формуванні науково обґрунтованих рекомендацій щодо модернізації системи управління закладами вищої освіти, підвищення рівня громадської участі, зміцнення довіри стейкхолдерів та інтеграції принципів сталого розвитку в управлінську діяльність університетів. |
| Опис: | The qualification work carried out a comprehensive study of the theoretical foundations, institutional mechanisms and practical tools for the development of public administration in the field of higher education through the implementation of the model of a public university in the conditions of European integration, digitalisation and post-war reconstruction of Ukraine. Analysis of the current regulatory framework and institutional architecture of higher education management showed that the system is in the transition stage from an administrative-centralised model to a governance approach; however, the mechanisms of public participation remain mainly consultative and insufficiently institutionalised. It has been established that, in the context of expanding the autonomy of higher education institutions, there is a growing need to implement tools for openness, accountability, and co-determination with stakeholder involvement, yet there is no systematic model for measuring universities' social impact and their contribution to community development. The first section, “Theoretical and methodological principles of public administration in education,” reveals the evolution of approaches from state administration to the public administration model, justifying the essence of the civic university as an institution of the third mission, integrating educational, scientific, and social functions. The principles of openness, transparency, accountability, and partnership in the education management system are characterised. The second section, “Analysis of the current state of public administration in education through the prism of public participation,” conducts a policy cycle study in the field of higher education, analyses the regulatory, legal, and institutional principles of university autonomy, mechanisms for engaging stakeholders, and practices of interacting with communities and public authorities. A system of indicators for assessing the effectiveness of public participation (transparency, trust, social impact, compliance with the Sustainable Development Goals) has been developed, and an integrated index of pro-social development of the university has been proposed. In the third section, “Directions for the development of public administration in education based on the civic university model”, a conceptual model “Civic university as an element of public administration” has been developed, a roadmap for its implementation has been formed (2026-2030) and a set of tools for increasing transparency and accountability (digital platforms, open budgets, social and environmental reporting, KPI monitoring) has been substantiated. Recommendations have been proposed for the development of public administration in education in the context of sustainable development and post-war reconstruction of the region, and the role of universities as centres of social cohesion and innovation has been defined. The practical significance of the work lies in the formulation of scientifically based recommendations for modernising the management systems of higher education institutions, increasing public participation, strengthening stakeholder trust, and integrating the principles of sustainable development into university management activities. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15394 |
| Розташовується у зібраннях: | Економіки та менеджменту |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Диплом_Редько Анатастасія+.pdf Restricted Access | 1,29 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.