Інноваційні технології для вирішення проблем АПК і землезбереження

Abstract

У кваліфікаційній роботі обґрунтовано значення інноваційних технологій як ключового інструменту підвищення стійкості агропромислового комплексу та збереження земельних ресурсів у регіональних умовах Сумської області. Розкрито теоретико-методологічні засади землезбереження в системі сталого агровиробництва та охарактеризовано сучасні виклики для АПК, зокрема деградацію ґрунтів і кліматичні ризики, що посилюють потребу в технологічній модернізації агровиробництва. Аналітична частина роботи спрямована на оцінювання сучасного стану використання земель та інноваційних рішень у Сумській області, а також на визначення чинників, що стримують темпи впровадження технологій на рівні підприємств (інвестиційні можливості, інноваційна спроможність, потреба в цифровому моніторингу та управлінні). Акцентовано, що в умовах високої частки сільськогосподарських угідь і впливу воєнних подій регіон потребує науково обґрунтованих рішень для переходу до екологічно орієнтованих моделей агровиробництва. У роботі систематизовано та обґрунтовано ефективність таких інноваційних підходів, як органічне землеробство, системи No-Till і Strip-Till, елементи точного землеробства, біотехнологічні рішення та цифровий моніторинг. Показано, що їх застосування сприяє зменшенню ерозійних процесів, підвищенню вмісту органічної речовини в ґрунті, оптимізації використання добрив і засобів захисту рослин та формуванню стійкіших агроландшафтів. Практичний результат роботи полягає в розробленні рекомендацій щодо пріоритезації інновацій для землезбереження та підвищення ефективності виробництва з урахуванням локальних ризиків і ресурсних обмежень. Запропоновано методику оцінювання еколого-економічної ефективності впровадження інновацій, що поєднує інвестиційно-фінансовий, еколого-економічний та інтегральний індикаторний підходи й передбачає порівняння базового та інноваційного сценаріїв (економічні результати, зміни стану ґрунтів, запобігання екологічним збиткам і соціальні ефекти).