Віталітетна структура популяцій Trifolium medium L. та Trifolium montanum L. в умовах лучно-степових фітоценозів природного заповідника «Михайлівська цілина»

Abstract

Степові екосистеми на території України нині мають фрагментарний характер, значною мірою трансфор мовані в ході антропогенної діяльності і відрізняються порушенням режиму користування на територіях об’єктів природно-заповідного фонду, що робить охорону та збереження біорізноманіття степу, зокрема, видів рослин, які формують унікальний степовий фітоценоз, важливим напрямом досліджень. Бобові рослини відіграють важливу роль у лучно-степових фітоценозах, забезпечуючи їх стабільність, продуктивність та біорізноманіття. Попу ляційні дослідження дають змогу оцінити стан та структуру популяцій типових степових видів та на основі результатів розробити план заходів з їх охорони та відтворення. В статті наведено результати віталітетного аналізу шести популяцій Trifolium medium L. та трьох популя цій Trifolium montanum L., які зростають в умовах лучно-степових фітоценозів природного заповідника «Михайлів ська цілина». Віталітетний аналіз проводився за загальноприйнятою методикою Ю.А. Злобіна. В ході віталітетного аналізу встановлено, що за віталітетним типом серед шести популяцій T. medium чотири належали до депресивних (значення індексу Q в діапазон від 0, 0435 до 0, 1250), а дві популяції були врів новаженими (значення індексу Q в діапазон від 0, 2500 до 0, 3250). Жодна з шести популяцій виду T. medium не належала до процвітаючих. Серед трьох популяцій T. montanum дві за віталітетним типом належали до депре сивних (значення індексу Q в діапазон від 0,0625 до 0,0938), одна популяція була врівноваженою (значення індексу Q – 0,3126). Популяцій даного виду процвітаючого типу виявлено не було. Встановлено залежність між режимом користування території та індексом якості популяцій T. medium та T. montanum. Відмічено, що популяції в умовах сінокісного режиму мали вищий індекс якості, порівняно з попу ляціями, що зростали на ділянках без сінокосіння, де популяції у своєму складі мали значну частку особин нижчого класу віталітету (c) та нижчий показник індексу якості. Відсутність популяцій процвітаючого типу свідчить про відхилення від оптимальних умов зростання досліджуваних видів на території природного заповідника «Михай лівська цілина». Сінокосіння як складова ефективного менеджменту заповідних степових територій, може сприяти збере женню певних видів рослин, зокрема бобових. При цьому даний процес має бути виваженим, науково-обґрунтова ним та реалізованим, враховуючи особливості конкретної території та її видове різноманіття.