Удосконалення промислової технології виробництва свинини за рахунок інноваційних технологічних рішень

Abstract

У дисертаційній роботі представлено комплексне дослідження удосконалення промислових технологій виробництва свинини шляхом упровадження інноваційних рішень, спрямованих на підвищення продуктивності, поліпшення відтворювальних показників свиноматок, збільшення інтенсивності росту та збереженості поросят, оптимізацію структури раціонів і підвищення економічної ефективності виробництва. Основними напрямами досліджень були ˗ використання підвищеного рівня клітковини у раціонах поросних і підсисних свиноматок; застосування внутрішньоматкового (постцервікального) осіменіння; упровадження кліматичних боксів у станках для опоросу; використання інноваційних залізовмісних препаратів; підгодівля поросят рідкими замінниками свинячого молока в підсисний період і на етапі дорощування. Дослідження проводилися в умовах промислового свинокомплексу на контрольних і дослідних групах свиноматок та поросят, сформованих за принципом аналогів. Біометричний аналіз дозволив оцінити вплив інноваційних технологій на відтворювальні показники свиноматок, перебіг опоросу, багатоплідність, масу гнізда при народженні, збереженість поросят до відлучення та на дорощуванні, інтенсивність росту, конверсію корму, структуру витрат, собівартість і рентабельність виробництва. Встановлено, що підвищення рівня клітковини у раціонах поросних і підсисних свиноматок на 1 % сприяє поліпшенню перебігу опоросу, зменшенню частки ускладнених опоросів на 18–25 %, підвищенню багатоплідності на 4,0–6,2 % та збільшенню сумарної маси гнізда порсят при народженні. При цьому жива маса одного поросяти залишалася стабільною, що свідчить про відсутність негативного впливу клітковинної добавки на внутрішньоутробний розвиток приплоду. Економічний ефект застосування добавки JELUVET® забезпечував додатковий прибуток у розмірі 622,07 грн на одну свиноматку за рахунок збільшення кількості та якості відлучених поросят. Застосування внутрішньоматкового постцервікального осіменіння у ремонтних свинок підвищувало заплідненість на 3,5–5,8 %, а у основних свиноматок забезпечувало репродуктивні показники, не нижчі за традиційний метод, за одночасного скорочення часу, витраченого на осіменіння, на 25–30 %. Порядковий номер репродуктивного циклу достовірно впливав на загальну кількість поросят при народженні (1,50 %), багатоплідність (5,51 %), кількість мертвонароджених і відлучених поросят (14,47 %), тоді як метод осіменіння та його взаємодія з порядковим номером опоросу не мали вірогідного впливу на показники продуктивності. Використання інноваційних кліматичних боксів у станках для опоросу забезпечувало стабільніший мікроклімат у критичних зонах перебування поросят і свиноматок. У перші два тижні життя поросят температура повітря та підігрівальних елементів у дослідних станках була більш стабільною, що сприяло підвищенню збереженості поросят на 7,69 %, збільшенню кількості поросят у гнізді при відлученні на 10,2 % і маси гнізда – на 10,9 %. Застосування залізовмісного препарату Uniferon 200 забезпечувало ефективне попередження залізодефіцитної анемії у поросят, підвищуючи вміст гемоглобіну на 22–30 % до 28-ї доби життя та знижуючи падіж у підсисний період на 1,5–2,5 %. Порівняльний аналіз із препаратом Феровіт 200 засвідчив більш стабільне та поступове зростання рівня гемоглобіну за використання Uniferon 200, що зменшувало ранню смертність поросят унаслідок гіпотрофії та асфіксії. Використання рідкого замінника молока Optikee Milk з 4-ї доби життя поросят підвищувало їх збереженість до відлучення на 7,5 %, чисельність у гнізді – на 7,0 %, інтенсивність росту – на 16,7 %, масу поросяти при відлученні – на 11,8 % та масу гнізда – на 19,6 %. Одночасно зменшувалася частка гнізд із проявами діареї на 15,1 %, витрати на утримання свиноматки – на 6,51 %, витрати на 1 кг приросту – на 3,99 %, що забезпечувало підвищення рентабельності вирощування одного поросяти на 2,05 %. Разом з тим зростали витрати на профілактику шлунково-кишкових захворювань, що зумовлювало підвищення операційної собівартості 1 кг живої маси при відлученні на 1,11 % порівняно з традиційною сухою підгодівлею. На етапі дорощування використання рідкого замінника молока забезпечувало підвищення інтенсивності росту підсвинків на 27,4 %, збільшення їх живої маси при переведенні на відгодівлю на 21,1 %, поліпшення конверсії корму на 10,3 %, зниження вартості кормів на 1 кг приросту на 3,0 % і загальної собівартості приросту – на 3,1 %, що сприяло підвищенню дохідності та рентабельності вирощування. Доведено, що ефективність дорощування залежить від поєднання стартової маси поросят і структури годівлі. Для кондиційних тварин доцільним є скорочення періоду використання замінників молока з раннім переходом на стартерні корми, тоді як для поросят із пониженою стартовою масою оптимальним є поступовий перехід із подовженим використанням престартерів. Оптимізація структури раціонів на етапі відгодівлі, зокрема зменшення частки гроверних комбікормів на 6,0–9,5 % і збільшення використання фінішерних кормів на 8,4–12,1 %, сприяла зниженню загальної вартості кормів на 4,6 %, поліпшенню кормової ефективності та скороченню тривалості відгодівлі на 3,5–6,0 %. Узагальнено встановлено, що застосування замінника свинячого молока забезпечує підвищення загального прибутку від реалізації відгодівельного молодняку на 12,5–17,9 % і рентабельності виробництва свинини на 6,0–9,5 %, що підтверджує економічну доцільність упровадження запропонованих технологічних рішень у практику промислового свинарства. У дисертаційній роботі вперше в умовах промислових господарств України науково обґрунтовано комплексне застосування внутрішньоматкового осіменіння, оптимізованої годівлі свиноматок із підвищеним умістом клітковини, кліматичних боксів, інноваційних залізовмісних препаратів і рідкого замінника свинячого молока як єдиної технологічної системи підвищення продуктивності та економічної ефективності виробництва свинини. Результати досліджень можуть бути використані у виробничій практиці свинарських підприємств різних форм власності, у навчальному процесі закладів вищої освіти та при розробленні галузевих рекомендацій.