Ефективність дорощування гібридних поросят різної маси за корекції системи годівлі

Abstract

Вивчалась продуктивність поросят на дорощувані залежно від способу зміни раціонів під час дорощування. Встановлено, що поросята яким здійснювалась диференційована годівля окремої групи залежно від фактичної маси, мали під кінець дорощування – на 1,19% менший падіж, на 0,17% меншу частку санітарного браку на 1,37% кращу збереженість. Виявили на 6,3% вищі середньодобові прирости на 2,2% відносні прирости, що спричинило покращення на 6,3% абсолютних приростів та на 4,9% маси тварин по завершенню дорощування. Визначено, що поросята яким коригування раціонів здійснювалось відповідно до середньої маси тварин в станку мали нижче на 10,70% середньодобове споживання першого найбільш дорогого корму, на 3,8% більше споживання другого престартерного комбікорму та на 16,3% найбільш дешевого стартового корму. За рахунок цього вони спожили за період дорощування на 13,3% менше першого престартеру, на 6,0% більше другого престартеру, і на 8,1% найбільш дешевого стартового корму порівняно з тваринами яким коригування раціону проводилось відповідно до середньої маси тварин по групі. В цілому поросята дослідної групи за період дорощування спожили на 2,9% більше кормів всіх рецептур, порівняно з аналогами контрольної групи. Доведена менша на 13,3% вартість спожитого першого престартерного комбікорму, не дивлячись на вищу на 6,0% вартість другого престартерного комбікорму і на 8,1% вартість стартерного корму яка спричи нила зниження вартості всіх рецептур кормів на 0,8% у тварин яким зміну раціону проводили відповідно маси тварин у групі. Менша вартість першого престатреру посприяла зниженню на 0,8% кормової собівартості приросту, паралельно зі збільшенням на 4,9% маси поросят по завершенні дорощування та зниження на 6,1% собівартості одного кілограма приросту у тварин яким раціон корегували залежно від маси тварин в станку. Завдяки вищій інтенсивності росту і як результат більшій живі масі по закінченню дорощування вартість одного підсвинку на кінець дорощування у них виявилась на 4,9% вищою порівняно з аналогами яким раціон корегували залежно від середньої маси тварин в станку, що паралельно зі зниженням її собівартість посприяло підвищенню на 21,80% прибутку від вирощування однієї голови та покращенню на 18,06% рентабельності самого процесу дорощування.