Вплив мікроелементного гомеостазу та супоросності на оксигеновий та кислотно-лужний баланс організму свиноматок і новонароджених поросят

Abstract

Результати проведених досліджень свідчать, що супоросність свиноматок супроводжується інтенсивним використанням макро – мікроелементів, особливо під час першого виношування плодів. Вміст Кальцію, Фосфору, Калію у крові свиноматок першої су поросності знижувався за період су поросності відповідно в 1,09-1,08 рази та на 6,06 %. Співвідношення вмісту Кальцію до Фосфору у тварин контрольної та дослідної групи під час першої супоросності не відрізнявся і становив 1,18–1,19. В крові свиноматок другої та третьої дослідної групи також встановили зниження вмісту досліджуваних макро – мікроелементів. Однак, вміст Кальцію в крові тварин другої та третьої дослідної групи виявився в 1,12-1,13 рази (р<0,05) більше даного показника крові свиноматок першої дослідної групи. У дослідних тварин другої групи співвідношення Кальцію до Фосфору становив 1,42, а у тварин першої дослідної групи лише 1,19. Така характеристика макро – мікроелементного складу крові тварин дослідних груп вплинула на активність ферментів. Активність карбоангідрази, яка впливає на оксигенізацію еритроцитів крові, в крові дослідних тварин була на рівні 0,017±0,001 ум. од – 0,021±0,002 ум. од, що в 3,53-2,81 рази (р<0,001) менше, даного показника тварин контрольної групи. Все це вплинуло на оксигеновий гомеостаз та показники кислотно-лужного балансу організму су поросних свиноматок. Зниження рН крові поросят, які отримані від тварин першої дослідної групи супроводжувалося збільшенням в крові вмісту іонів водню в 1,44–1,76 рази (р<0,01). Парціальний тиск оксигену (РО2 ) у крові новонароджених поросят другої дослідної групи виявився в 1,28–1,36 рази більше, а РСО2 в 1,40–1,64 рази менше, ніж у поросят, які отримані від свиноматок першої групи (р<0,01). Сатурація крові новонароджених поросят отриманих від тварин другої дослідної групи виявилась в 1,18–1,26 рази більше (р<0,05), ніж у поросят, які отримані від свиноматок третьої групи та в в 1,24–1,36 рази більше (р<0,05), ніж у поросят, які отримані від свиноматок першої групи. У поросят, які народилися у тварин першої та третьої групи показник забезпеченості організму оксигеном був в 1,28–1,162 рази менше (р<0,05). Ацідотичний зсув свід чить про посилення в тканинах організму поросят гліколізу при нестачі Оксигену, супроводжується вірогідним зниженням в крові вмісту бікарбонатів, залишку основ у крові і міжклітинної рідини.