Вплив порушень функції нирок на розвиток диспепсії у телят

Abstract

Стаття присвячена поглибленому аналізу патогенетичних механізмів розвитку диспепсії у новонароджених телят із акцентом на роль функціональних і структурних змін у нирках. Незважаючи на наявність сучасних підходів до лікування цієї патології, ефективність терапії часто залишається недостатньою, що зумовлює необхідність вивчення глибинних механізмів захворювання. Проведені дослідження показали, що у телят із диспепсією спостерігається достовірне зниження рівня глюкози в крові, гомогенатах нирок і поява глюкозурії, що вказує на порушення реабсорбційної здатності нирок. У крові таких тварин також підвищується рівень сечовини та креатиніну, що є маркерами ниркової недостатності. Гістологічні дослідження ниркової тканини виявили ознаки тромбозу капілярів, венозної гіперемії, дистрофії епітелію канальців і лізису клубочкових структур. Встанов лено, що порушення білкового і азотного обміну пов’язані як із пригніченням біосинтезу білків через енергетичне голодування, так і з їх втратою через уражену ниркову фільтраційну бар’єрну функцію. Отримані результати вказують на наявність гепаторенального синдрому, де одночасне ураження нирок і печінки посилює тяжкість метаболічних порушень та інтоксикації організму. Дослідження виконані з використанням комплексного підходу, що включав біохімічний аналіз крові, сечі, тканин нирок та печінки, а також патогістологічну оцінку. Отже, порушення функціонального стану нирок відіграє ключову роль у патогенезі диспепсії телят і потребує першочергової уваги при виборі лікувальних стратегій. Застосування методів ранньої діагностики ниркової недостатності дозволяє обґрунтувати корекційні заходи і зменшити рівень летальності новонароджених тварин. Застосування комплексного методу досліджень із використанням аналізів крові, сечі та гемогенатів тканин, отриманих зажиттєво методом біопсії, дає можливість об’єктивно оцінити характер змін в організмі новонароджених телят при диспепсії. В оцінці статусу організму телят при диспепсії й у виборі стратегії лікування особливу увагу необхідно приділяти стану нирок та печінки у цих тварин.