Оцінка стану агроландшафтів із застосуванням вегетаційного індексу NDVI на основі супутникових даних

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено теоретичні та практичні аспекти оцінки стану агроландшафтів із застосуванням вегетаційного індексу NDVI на основі супутникових даних. Обґрунтовано значення дистанційного зондування Землі, супутникового моніторингу та геоінформаційних технологій для отримання актуальної, об’єктивної та просторово деталізованої інформації про стан рослинного покриву й вегетаційну активність агроландшафтів. У роботі проаналізовано поняття, структуру та особливості функціонування агроландшафтів; розкрито основні природні, господарські та екологічні чинники формування і зміни їхнього стану; охарактеризовано вегетаційний індекс NDVI як інструмент оцінки стану рослинного покриву. Окрему увагу приділено можливостям використання супутникових знімків Sentinel-2, сервісу Copernicus Browser, спектральних каналів B04 і B08 та програмного середовища QGIS для розрахунку NDVI і просторового аналізу агроландшафтів. На основі супутникових даних Sentinel-2 L2A проведено оцінку вегетаційної активності агроландшафтів фрагмента прикордонної частини Сумської області за 2021 та 2025 роки. У роботі побудовано карти NDVI, сформовано растрові гістограми, визначено статистичні показники індексу та здійснено порівняння довоєнного і сучасного стану рослинного покриву. Встановлено, що досліджувана територія характеризується переважанням середніх і високих значень NDVI, водночас зміни між 2021 і 2025 роками мають просторово неоднорідний характер і потребують обережної інтерпретації з урахуванням природних, господарських та безпекових чинників. Розглянуто напрями використання результатів NDVI-аналізу для моніторингу агроландшафтів і раціонального землекористування. Визначено, що супутникові дані можуть застосовуватися для попереднього виявлення територій із різною вегетаційною активністю, визначення проблемних ділянок, планування подальших землевпорядних, агроекологічних або ґрунтових обстежень, а також для інформаційної підтримки управлінських рішень щодо використання земель. Практичне значення роботи полягає у можливості використання її результатів для дистанційної оцінки стану агроландшафтів, підготовки картографічних матеріалів, порівняння змін рослинного покриву у різні часові періоди, виявлення територій, що потребують додаткового обстеження, а також для обґрунтування напрямів моніторингу, відновлення та раціонального використання земель прикордонних територій.