Управління еколого-економічним потенціалом міських агломерацій у контексті сталого розвитку

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено теоретико-методичні та практичні засади управління еколого-економічним потенціалом міських агломерацій у контексті сталого розвитку. Розкрито сутність міської агломерації як об’єкта еколого-економічного та земельно-просторового управління, визначено роль земельних ресурсів як базової складової еколого-економічного потенціалу агломераційних територій. Особливу увагу приділено аналізу сталого розвитку міських агломерацій у системі управління землекористуванням. У роботі розглянуто сучасний стан використання земельних ресурсів та еколого-економічного потенціалу Сумської міської територіальної громади як основи формування міської агломерації. Проаналізовано економічний потенціал, інфраструктурний розвиток, природно-ресурсні умови, зелену інфраструктуру та основні проблеми просторового розвитку громади. У процесі дослідження здійснено комплексну оцінку еколого-економічного потенціалу Сумської міської територіальної громади, визначено сильні та слабкі сторони, можливості й загрози її розвитку. Обґрунтовано необхідність удосконалення системи землеустрою як важливого інструменту управління сталим розвитком міських агломерацій. Запропоновано напрями вдосконалення землеустрою агломераційних територій, оптимізації земельного фонду, розвитку просторового планування, збереження зелених зон, ревіталізації неефективно використовуваних територій та інтеграції землеустрою, містобудівної документації і стратегічного планування сталого розвитку. Результати дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування під час розроблення комплексних планів просторового розвитку територій громад, програм сталого розвитку, охорони довкілля та раціонального використання земельних ресурсів.