Концептуальні основи сталого та збалансованого використання земельних ресурсів

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено теоретико-методологічні засади сталого та збалансованого використання земельних ресурсів. Розкрито значення земельних ресурсів як базової складової природно-ресурсного потенціалу держави, що виконує економічні, екологічні, соціальні, просторові та правові функції. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування ефективних підходів до сталого та збалансованого використання земельних ресурсів в умовах посилення екологічних, економічних, соціальних і безпекових викликів. У роботі проаналізовано сучасний стан земельного фонду України, визначено основні проблеми його використання, зокрема деградацію ґрунтів, ерозійні процеси, забруднення земель, надмірну розораність територій, фрагментацію землекористування та втрату екологічної стійкості агроландшафтів. Розглянуто вплив воєнних дій на стан земельних ресурсів та систему землекористування. Визначено, що мінне забруднення, механічне руйнування ґрунтового покриву, пошкодження меліоративних систем, забруднення земель залишками вибухових речовин створюють довгострокові екологічні, економічні та безпекові ризики. У роботі обґрунтовано необхідність переходу до інтегрованої моделі управління земельними ресурсами, яка поєднує землеустрій, державний земельний кадастр, просторове планування, моніторинг земель, цифрові технології та еколого-економічні механізми регулювання. Запропоновано концептуальні підходи до забезпечення сталого й збалансованого використання земельних ресурсів з урахуванням сучасних трансформацій, потреб територіальних громад і завдань післявоєнного відновлення.