Особливості розвитку сої залежно від строків сівби в умовах північно-східного Лісостепу України

Abstract

Встановлення оптимальних строків сівби для сої має важливе значення, особливо для північних районів соєсіяння. Від строку сівби залежить дружність появи сходів, виживаність рослин протягом вегетації, що впливає на формування густоти посіву та площі листової поверхні, а в кінцевому результаті на урожайність сої. Основний критерій вибору строку сівби – це стійке прогрівання посівного шару ґрунту до +12–14 ˚С. Дослідження проводилися протягом 2022-2024 років в одному з сільськогосподарських підприємств Сумської області. Грунти дослідного поля - чорнозем типовий малогумусний, з вмістом гумусу в орному шарі – 3,4%. Досліди закладали за 4-разового повторення з систематизованим та стандартним розміщенням ділянок. Сівбу проводили в три строки: 1 строк –ІІІ декада квітня; 2 строк – І декада травня та 3 строк – ІІ декада червня. Висівали скоростиглий сорт Арніка з нормою 750 тис.шт/га на глибину 4-5 см та шириною міжряддя 15 см. Метою досліджень було вивчення процесів формування врожайності сої за різних строків сівби в умовах північно-східної частини Лісостепу України. Проведені нами фенологічні спостереження виявили різницю у тривалості міжфазних періодів сої залежно від строків сівби. За першого строку сівби сорт Арніка сходив за 13 діб, за другого строку - за 10 діб. Найшвидше сходи з’являлися за третього строку сівби – за 8 діб. Вегетаційний період сорту Арніка в умовах досліду в середньому становив 100 діб. Найдовший період вегетації був за сівби у ІІІ декаду квітня – 105 діб. Сівба в більш пізні строки сприяла скороченню періоду вегетації на 10 діб. Проведені нами дослідження показали, що за першого строку сівби польова схожість насіння становила 85,3%. Найвищий відсоток схожості був відмічений за сівби у І декаду травня – 87,7%, що пояснюється і достатньою кількістю вологи в грунті і більш високими температурами повітря у порівнянні з першим строком сівби. Сівба в більш пізні строки знижувала польову схожість на 3,5% у порівнянні з другим строком сівби. Висота рослин тісно корелювала з висотою прикріплення нижніх бобів і зменшувалася по мірі перенесення строків сівби на більш пізні. Так, найвища висота рослин (82,7 см) та висота прикріплення нижніх бобів (11,9 см) була за сівби у третю декаду квітня. Найбільш оптимальні умови для формування площі листової поверхні складалися за умов ранньої сівби (третя декада квітня). За цих умов площі листової поверхні становила 39,8 тис.м2 /га, що вище на 3,4 тис.м2 /га за сівби у ІІ декаду травня. Найбільша кількість бобів (20 шт) та найбільша кількість насінин з 1 рослини (42 шт) формувалася за сівби у першу декаду травня. Різниця між першим та третім строком сівби була не значною. Дослідження показали, що найбільша маса зерна з 1 рослини формується за сівби другого строку сівби - 6,72 г, що вище на 1,05 г за перший строк та 1,6 г за третій строк сівби. Найбільша маса 1000 шт насінин була відмічена за другого строку сівби – 160 г. Найвищу урожайність зерна отримано за сівби у першу декаду травня – 3,66 т/га. Сівба в більш ранні та пізніші строки привела до зниження врожайності на 0,71 т/га та 0,99 т/га відповідно.