Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/16251
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorPylypenko, Nadiia-
dc.contributor.authorYefanov, Volodymyr-
dc.contributor.authorKlochko, Tаtiana-
dc.contributor.authorПилипенко, Надія-
dc.contributor.authorЄфанов, Володимир-
dc.contributor.authorКлочко, Тетяна-
dc.date.accessioned2026-09-18T07:20:47Z-
dc.date.available2026-09-18T07:20:47Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationPylypenko N. Artificial intelligence in wartime Ukraine : business adoption, investment intentions, and labour-market expectations [Electronic resource] / N. Pylypenko, V. Yefanov, Т. Klochko // Baltic Journal of Economic Studies. – 2026. – Vol. 12, № 2. – Р. 333-345. – Режим доступу : https://doi.org/10.30525/2256-0742/2026-12-2-333-345. – Заголовок з екрану.uk_UA
dc.identifier.urihttps://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/16251-
dc.descriptionУ цьому дослідженні розглядаються фактори, що визначають, чи впроваджують підприємства штучний інтелект та чи готові вони до інвестицій, а також аналізуються очікування щодо ринку праці та зайнятості в Україні в умовах війни. Методологія. Дослідження базується на оригінальних даних опитування, зібраних у прифронтовому регіоні України під час війни. Вибірка складається з 300 респондентів із різних соціально-економічних верств населення. В емпіричному аналізі використовуються описова статистика, непараметричні тести, а також ординальні та бінарні логістичні регресійні моделі. У дослідженні також представлено оригінальний комплексний індекс готовності до ШІ (у діапазоні від 0 до 100), який оцінює готовність до впровадження ШІ шляхом інтеграції організаційних, поведінкових та інвестиційних вимірів. Усі статистичні аналізи проводилися за допомогою статистичного програмного забезпечення R. Результати. Отримані дані свідчать про те, що організаційна готовність відіграє ключову роль у визначенні поточного рівня впровадження ШІ та готовності підприємств інвестувати в ШІ. Очікуване підвищення ефективності завдяки ШІ значно збільшує інвестиційні наміри, тоді як попереднє впровадження ШІ має кумулятивний ефект на готовність до подальших інвестицій. Крім того, адаптивна здатність позитивно пов’язана з більш сприятливим сприйняттям ШІ у воєнний час. Страх втратити роботу через ШІ значно вищий серед працівників, які виконують завдання з високою часткою рутинних операцій, але цей ефект значно зменшується завдяки вищій освіті, що підтверджує пом’якшувальну роль людського капіталу. Сприйняття підвищення ефективності завдяки штучному інтелекту значно різниться залежно від соціальної групи: громадяни виявляють більший оптимізм, ніж представники бізнесу та працівники. Запропонований індекс готовності до впровадження ШІ виявляє суттєві відмінності у готовності до ШІ серед підприємств різного розміру, секторів та географічного охоплення. Практичне значення. Отримані результати мають важливе значення для прийняття бізнес-рішень та формування економічної політики в умовах війни. Результати показують, що впровадження штучного інтелекту в бізнесі визначається насамперед організаційним потенціалом, інституційною підтримкою та здатністю до адаптації, а не лише технологічною доступністю. Для компаній це підкреслює важливість системного підходу до використання штучного інтелекту у стратегічному плануванні. У прифронтових регіонах політика щодо людського капіталу — включаючи цифрову освіту, перекваліфікацію та регіональну співпрацю між підприємствами та навчальними закладами — є особливо актуальною, оскільки вона може сприяти економічній адаптації та пом’якшувати ризики, пов’язані з зайнятістю. Цінність/оригінальність. Ця стаття є внеском у сукупність досліджень щодо впровадження штучного інтелекту та сприйняття питань зайнятості в умовах війни. На відміну від попередніх емпіричних досліджень, які проводилися в умовах інституційної стабільності та передбачуваного ринкового середовища, це дослідження аналізує процес прийняття рішень щодо штучного інтелекту в прикордонному регіоні України, що знаходиться поблизу зони активних бойових дій. У даному випадку економічні очікування, інвестиційна поведінка та сприйняття ризиків, пов’язаних із зайнятістю, формуються під впливом постійних загроз безпеці. Оригінальність дослідження полягає в інтеграції детермінант впровадження штучного інтелекту (ШІ) на рівні підприємств з економічними очікуваннями на індивідуальному рівні та реакціями, пов'язаними з зайнятістю. Включаючи організаційну готовність, інвестиційні наміри та сприйняття ринку праці в єдину аналітичну систему, стаття розширює сферу застосування існуючих підходів до впровадження ШІ, враховуючи організаційні, економічні та соціально-поведінкові фактори в умовах війни.uk_UA
dc.description.abstractThis study examines the factors that determine whether firms adopt AI and are ready to invest, and explores labour-market and employment-related expectations in wartime Ukraine. Methodology. The study is based on original survey data collected in a frontline region of Ukraine during wartime. The sample comprises 300 respondents from various socio-economic backgrounds. The empirical analysis uses descriptive statistics, nonparametric tests and ordinal and binary logistic regression models. The study also presents an original composite AI-readiness index (ranging from 0 to 100) which assesses preparedness for AI adoption by integrating organisational, behavioural and investment-related dimensions. All statistical analyses were conducted using R statistical software. Results. The findings suggest that organisational readiness plays a key role in determining current AI adoption and firms’ willingness to invest in AI. Expected efficiency gains from AI greatly increase investment intentions, while prior AI adoption has a cumulative effect on further investment readiness. Furthermore, adaptive capacity is positively associated with more favourable perceptions of AI in wartime. The fear of losing one's job to AI is significantly higher among employees engaged in routine-intensive tasks, but this effect is significantly reduced by higher education, which confirms the moderating role of human capital. Perceived AI-driven efficiency gains vary considerably across social groups, with citizens being more optimistic than business representatives and workers. The proposed AI-readiness index reveals significant differences in AI readiness among firms of different sizes, sectors, and geographic scopes. Practical implications. The results are relevant to business decision-making and economic policy in wartime. The findings show that the adoption of artificial intelligence in business is primarily determined by organisational capacity, institutional support and adaptive capability rather than technological accessibility alone. For firms, this highlights the importance of taking a systemic approach to the use of artificial intelligence in strategic planning. In frontline regions, human capital policy – including digital education, reskilling and regional co-operation between enterprises and educational institutions – is particularly relevant, as it can support economic adaptation and mitigate employment-related risks. Value/Originality. This article makes a contribution to the body of research on the adoption of artificial intelligence and employment-related perceptions under wartime conditions. Unlike previous empirical studies, which were conducted in contexts of institutional stability and predictable market environments, this study examines decision-making related to artificial intelligence in a border region of Ukraine that is close to active hostilities. Here, economic expectations, investment behaviour and perceptions of employment risks are all shaped by ongoing security threats. The study's originality lies in its integration of firm-level determinants of artificial intelligence (AI) adoption with individual-level economic expectations and employment-related responses. By incorporating organisational readiness, investment intentions and labour-market perceptions into a single analytical framework, the article broadens the scope of existing AI adoption approaches by considering organisational, economic and socio-behavioural factors in a wartime context.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.subjectartificial intelligenceuk_UA
dc.subjectAI adoptionuk_UA
dc.subjectAI readinessuk_UA
dc.subjectштучний інтелектuk_UA
dc.subjectвпровадження ШІuk_UA
dc.subjectготовність до ШІuk_UA
dc.titleArtificial intelligence in wartime Ukraine : business adoption, investment intentions, and labour-market expectationsuk_UA
dc.title.alternativeШтучний інтелект в Україні в умовах війни : впровадження в бізнесі, інвестиційні наміри та очікування на ринку праціuk_UA
dc.typeOtheruk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті, тези доповідей



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.