Сучасний стан та перспективи розвитку інформаційних банківських правовідносин в Україні

Abstract

У статті на підставі проведеного дослідження з’ясовано, що проблемою сучасного законодавства, що регулює відносини у сфері банківської діяльності є відсутність системності у визначенні поняття банківської таємниці та відсутність законодавчого визначення поняття банківської інформації, її чіткої класифікації та встановлення правового режиму кожного відокремленого виду банківської інформації. Звернено увагу на необхідність вироблення єдиного підходу в уточненні права на банківську інформацію і особливо банківську таємницю як особливого комплексного інституту, підстав та порядку обмеження права на банківську таємницю, охорони та захисту цього права при здійсненні повноважень власниками та користувачами банківської таємниці, особливо в сучасних умовах розвитку світового ринку фінансових послуг з характерною для нього транснаціональною фінансовою злочинністю. Підкреслено, що проблемою на погляд автора, є проблеми правового регулювання інформаційно-банківських відносин. Зазначено, що правове регулювання інформаційних відносин у банківській сфері потрібно здійснювати у двох напрямах: тактичному та стратегічному. При цьому, вирішення першого завдання передбачає внесення змін до чинного інформаційного та банківського законодавства України, в т.ч. щодо гармонізації національного і європейського права. Вирішення стратегічного завдання передбачає вироблення сучасної інформаційної ідеології, формування сучасної інформаційної політики у банківській сфері з урахуванням не лише вітчизняних, а й світових тенденцій. Проведене дослідження проблемних питань банківської таємниці та банківської інформації дозволяє зробити наступні висновки. По-перше, при вдосконаленні правового регулювання правовідносин, пов’язаних з банківською таємницею необхідно враховувати три аспекти. законом має бути визначено вичерпний перелік відомостей та інформації, що становлять банківську таємницю та технічних засобів її захисту; , оскільки банківська таємниця є одним із елементів правового режиму, то має бути визначене обмежене коло осіб, докладно врегульовані процедури збереження, використання та захисту відомостей (інформації), що становлять банківську таємницю, а також питання застосування спеціальних технічних засобів захисту; забезпечення дотримання вимог щодо банківської таємниці повинно знаходитися в площині системи правових засобів, які встановлюються законодавством з метою належного захисту прав клієнтів. По-друге. банківська інформація – це будь-які відомості, безпосередньо або опосередковано пов’язані із банком, банківською діяльністю та банківською системою, які необхідні при прийнятті відповідного рішення банком або клієнтом. У вузькому розумінні, банківську інформацію можна розглядати як відомості про банк та його діяльність. По-третє, Гармонізація систем національного і європейського права не може здійснюватися механічним перенесенням норм та стандартів у національну систему права, в ході інтеграційних процесів потрібно враховувати національні особливості. Потрібно враховувати таку особливість банківської діяльності, а в першу чергу це стосується банківської інформації та інформаційних процесів, як прагнення до уніфікації та стандартизації. Серед основних чинників гармонізації банківського законодавства повинна стати уніфікація банківської термінології, без якої неможливо досягти відповідності та узгодженості у правовій сфері. В статье на основании проведенного исследования установлено, что проблемой современного законодательства, регулирующего отношения в сфере банковской деятельности является отсутствие системности в определении понятия банковской тайны и отсутствие законодательного определения понятия банковской информации, ее четкой классификации и установления правового режима каждого выделенного вида банковской информации . Обращено внимание на необходимость выработки единого подхода в уточнении права на банковскую информацию и особенно банковскую тайну как особого комплексного института, оснований и порядка ограничения права на банковскую тайну, охраны и защиты этого права при осуществлении полномочий собственниками и пользователями банковской тайны, особенно в современных условиях развития мирового рынка финансовых услуг с характерной для него транснациональной финансовой преступностью. Подчеркнуто, что проблемой на взгляд автора, есть проблемы правового регулирования информационно-банковских отношений. Указано, что правовое регулирование информационных отношений в банковской сфере нужно осуществлять в двух направлениях: тактическом и стратегическом. При этом, решение первой задачи предусматривает внесение изменений в действующее информационного и банковского законодательства Украины, в т.ч. по гармонизации национального и европейского права. Решение стратегической задачи предполагает выработку современной информационной идеологии, формирование современной информационной политики в банковской сфере с учетом не только отечественных, но и мировых тенденций. Проведенное исследование проблемных вопросов банковской тайны и банковской информации позволяет сделать следующие выводы. Во-первых, при совершенствовании правового регулирования правоотношений, связанных с банковской тайной необходимо учитывать три аспекта. законом должен быть определен исчерпывающий перечень сведений и информации, составляющих банковскую тайну и технических средств ее защиты; , Поскольку банковская тайна является одним из элементов правового режима, то должно быть определено ограниченный круг лиц, подробно урегулированы процедуры сохранения, использования и защиты сведений (информации), составляющих банковскую тайну, а также вопросы применения специальных технических средств защиты; обеспечение соблюдения требований по банковской тайны должно находиться в плоскости системы правовых средств, которые устанавливаются законодательством с целью надлежащей защиты прав клиентов. Во-вторых. банковская информация - это любые сведения, прямо или косвенно связанные с банком, деятельностью и банковской системой, которые необходимы при принятии соответствующего решения банком или клиентом. В узком смысле, банковскую информацию можно рассматривать как сведения о банке и его деятельности. В-третьих, Гармонизация систем национального и европейского права не может осуществляться механическим переносом норм и стандартов в национальную систему права, в ходе интеграционных процессов нужно учитывать национальные особенности. Нужно учитывать такую особенность банковской деятельности, а в первую очередь это касается банковской информации и информационных процессов, как стремление к унификации и стандартизации. Среди основных факторов гармонизации банковского законодательства должна стать унификация банковской терминологии, без которой невозможно достичь соответствия и согласованности в правовой сфере.