Показники неспецифічної резистентности організму індиків під впливом абіотичних чинників

Abstract

В статті наведені результати досліджень, які свідчать про наявність вікової динаміки факторів неспецифічної резистентності в крові індиків. У індичат на 10-у добу життя спостерігається підвищення вмісту еритроцитів в крові на 6,90-2,58 %. На 30-ту добу зберігається підвищення кількості еритроцитів в крові птиці. Однак, це підвищення було найбільшими у індичат четвертої підгрупи (в 1,12-1,11 рази, р<0,005) у порівняння з даними першої доби. На 45-у добу життя птиці встановлено подальше підвищення кількості еритроцитів в крові дослідних індиків. У птиці першої групи, у порівнянні з показником 30-ої доби підвищення було в 1,10 рази, у індиків другої групи – в 1,12 рази, птиці третьої групі – в 1,09 рази, а у індиків четвертої групи в 1,12 рази (р<0,05). Результати досліджень свідчить про загальну динаміку зниження кількості еритроцитів в крові птиці на 60-75-у добу життя, Динаміка вмісту гемоглобіну в еритроцитах крові індиків відповідала динаміці вмісту еритроцитів в крові. У індиків активність Ф.ХІІ та ФАПК підвищувалась з першої до 45-ої доби. З 60-ої до 90-ої доби активність Ф ХІІ знизилась в 1,23 рази (р<0,01). Активність кислої та лужної фосфатази в крові індичат, залежно від віку та умов утримання мали свої відмінності. У індичат активність кислої фосфатази підвищилась незначно, а лужної фосфатази в 1,28 рази (р<0,01) до 45-ої доби життя. 60-а доба життя індиків першої групи за активністю кислої та лужної фосфатази виявилась критичною, активність даних ферментів у знизилась вірогідно. Корекція імунного статусу організму індиків абіотичними чинниками позитивно вплинула на динаміку факторів неспецифічної резистентності. В статье приведены результаты исследований, которые свидетельствуют о наличии возрастной динамики факторов неспецифической резистентности в крови индеек. В индюшат на десятый день жизни наблюдается повышение содержания эритроцитов в крови на 6,90-2,58 %. На 30-е сутки сохраняется повышение количества эритроцитов в крови птицы. Однако, это повышение было крупнейшими в индюшат четвертой подгруппы (в 1,12-1,11 раза, р<0,005) по сравне- нию с данными первых суток. На сорок пятой сутки жизни птицы установлено дальнейшее увеличение количества эритроцитов в крови опытных индюков. В птицы первой группы, по сравнению с показателем тридцатых суток повышение было в 1,10 раза, в индюков второй группы - в 1,12 раза, птицы третьей группе - в 1,09 раза, а у индюков четвертой группы в 1,12 раза (р<0,05). Результаты исследований свидетельствуют об общей динамике снижения количества эритроцитов в крови птицы шестидесятых -75-е сутки жизни, Динамика содержания гемоглобина в эритроцитах крови индеек отвечала динамике содержания эритроцитов в крови. В индюков активность Ф.ХИИ и ФАПК повышалась с первой до сорок пятого суток. С шестидесятых до девяностых суток активность ФХИИ снизилась в 1,23 раза (р<0,01). Активность кислой и щелочной фосфатазы в крови индюшат, в зависимости от возраста и условий содержания имели свои отличия. В индюшат активность кислой фосфатазы повысилась незначительно, а щелочной фосфатазы в 1,28 раза (р<0,01) до 45-х суток жизни. Шестидесятых сутки жизни индюков первой группы по активности кислой и щелочной фосфатазы оказалась критической, активность данных ферментов в снизилась достоверно. Коррекция иммунного статуса организма индюков абиотическими факторами положительно повлияла на динамику факторов неспецифической резистентности.