Органи публічної влади України в умовах розбудови інформаційного суспільства : методологія дослідження

Abstract

Відповідно до Стратегії розвитку інформаційного суспільства, органи публічної влади України (насамперед органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування) мають спрямовувати свою діяльність на досягнення головних цілей Стратегії: 1) підвищення якості та доступності адміністративних послуг для громадян і бізнесу; 2) розвиток електронної економіки; 3) розбудова електронного урядування; 4) спрощення процедури доступу громадян до інформації та знань за допомогою інформаційно-телекомунікаційних технологій. У наступних нормативно-правових актах України (зокрема, Концепції розвитку електронного урядування в Україні, Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки) було конкретизовано місце та роль зазначених органів публічної влади України у реалізації національної політики розбудови інформаційного суспільства. З огляду на постановку Урядом України нових креативних завдань перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування України, які потребують нестандартних рішень, нових ініціатив, впровадження ефективного ресурсного менеджменту з використанням Інтернету речей, «розумних мереж», володіння цифровою компетенцією та навичками, виникає необхідність у залученні науковців до розробки ефективних організаційноправових механізмів реалізації положень Стратегії та концепцій. Прямування цивілізованих країн світу до інформаційного суспільства, заснованого на знанні, постає орієнтиром для юридичної спільноти України щодо формування якісних нових наукових знань та їх упровадження у практичну діяльність органів публічної влади України як відповідальних суб’єктів розбудови суспільства знання. У зв’язку з цим у статті акцентовано увагу на необхідності вироблення методології наукового дослідження правового статусу окремих органів публічної влади України задля ефективної реалізації їх основних завдань та функцій в умовах інформаційного суспільства, заснованого на знанні. З’ясовано, що методологія наукових досліджень багатьма юристами в Україні визначається у контексті інструментарію, тобто як сукупність засобів та методів наукового дослідження. Водночас встановлено, що натепер в Україні відсутні комплексні наукові дослідження, присвячені аналізу та осмисленню правового статусу органів публічної влади України у нових умовах розбудови інформаційного суспільства. Це зумовило здійснення автором відповідного кроку у напрямі розв’язання зазначеної проблеми. Визначення мети цього наукового дослідження здійснено з урахуванням необхідності формування оновленого розуміння методології наукових юридичних досліджень, а також потреби у належному виконанні органами публічної влади України стратегічних завдань розбудови інформаційного суспільства за допомогою обґрунтованого визначення та законодавчого закріплення їх правового статусу. Аналіз положень національного законодавства щодо розбудови інформаційного суспільства дав змогу переконатися у визначальній ролі органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування України (як різновидів органів публічної влади України) у реалізації національної політики щодо розбудови інформаційного суспільства. Встановлення основних функцій зазначених органів (управлінської, публічно-сервісної, інформаційної) зумовило висування попередньої гіпотези щодо існування у них адміністративно-правового та інформаційно-правового статусів. Базуючись на результатах раніше проведених авторських досліджень щодо методології науки «адміністративне право» та науки «інформаційне право», запропоновано у цій статті сформувати методологію наукового дослідження правового статусу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування України як суб’єктів адміністративного права та суб’єктів адміністративного та інформаційного права. Акцентовано увагу на тому, що предметом цієї методології є організація наукового дослідження правового статусу зазначених органів публічної влади в Україні. У статті запропоновано конструктивне використання наявного підходу щодо формування схеми методології наукового дослідження. Встановлено, що особливості нашої сфери дослідження не впливають на перелік елементів схеми, це «характеристика наукової діяльності», «логічна структура відповідної наукової діяльності», «часова структура наукової діяльності». З’ясовано, що особливості схеми методології наукового дослідження правового статусу органів публічної влади України зумовлені існуванням різних змістовних характеристик елементів схеми, наприклад, об’єкта, предмета, засобів, методів. Акцентовано увагу на активізації використання методу моделювання, який є способом конструювання нового наукового знання, зокрема, щодо правового статусу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах інформаційного суспільства. Зважаючи на ефективність проєктної форми організації наукового дослідження правового статусу зазначених органів публічної влади України в умовах розбудови інформаційного суспільства, досліджено окремі стадії та етапи першої фази наукового дослідження. Це дало змогу виявити наукове протиріччя, а також сформулювати проблему: у системі наукових знань про окремі види органів публічної влади України (органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування) не враховано появу нового наукового (юридичного) знання, що зумовлене сучасною об’єктивною реальністю – розбудовою інформаційного суспільства. На концептуальній стадії наукового дослідження визначено основні засади, якими запропоновано керуватися під час розробки плану реалізації гіпотези-моделі та перевірки гіпотези. Визначено напрями подальших досліджень часової структури наукової діяльності щодо правового статусу органів публічної влади України в умовах інформаційного суспільства, яка є невід’ємною складовою частиною схеми методології зазначеного наукового дослідження. Это позволило выявить научное противоречие, а также сформулировать проблему: в системе научных знаний об отдельных видах органов публичной власти Украины (органы исполнительной власти и органы местного самоуправления) не учтено появление нового научного (юридического) знания, обусловлено современной объективной реальностью - развитием информационного общества. На концептуальной стадии научного исследования определены основные принципы, которыми предлагается руководствоваться при разработке плана реализации гипотезы-модели и проверки гипотезы. Определены направления дальнейших исследований временной структуры научной деятельности относительно правового статуса органов публичной власти Украины в условиях информационного общества, которая является неотъемлемой составной частью схемы методологии указанного научного исследования.Согласно Стратегии развития информационного общества, органы публичной власти Украины (прежде всего органы исполнительной власти и органы местного самоуправления) должны направлять свою деятельность на достижение главных целей Стратегии: 1) повышение качества и доступности административных услуг для граждан и бизнеса; 2) развитие электронной экономики; 3) развитие электронного управления; 4) упрощение процедуры доступа граждан к информации и знаниям с помощью информационно-телекоммуникационных технологий. В следующих нормативно-правовых актах Украины (в частности, Концепции развития электронного управления в Украине, Концепции развития цифровой экономики и общества Украины на 2018-2020 годы) было конкретизировано место и роль указанных органов публичной власти Украины в реализации национальной политики развития информационного общества. Учитывая постановку Правительством Украины новых креативных задач перед органами исполнительной власти и органами местного самоуправления Украины, требующих нестандартных решений, новых инициатив, внедрение эффективного ресурсного менеджмента с использованием Интернета вещей, «умных сетей», владение цифровой компетенцией и навыками, возникает необходимость в привлечении ученых к разработке эффективных организационно-правовых механизмов реализации положений Стратегии и концепций. Движение цивилизованных стран мира к информационному обществу, основанному на знании, появляется ориентиром для юридического сообщества Украины по формированию качественно новых научных знаний и их внедрения в практическую деятельность органов публичной власти Украины как ответственных субъектов развития общества знания. В связи с этим в статье акцентировано внимание на необходимости выработки методологии научного исследования правового статуса отдельных органов публичной власти Украины для эффективной реализации их основных задач и функций в условиях информационного общества, основанного на знании. Выяснено, что методология научных исследований многими юристами в Украине определяется в контексте инструментария, то есть как совокупность средств и методов научного исследования. В то же время установлено, что на данный момент в Украине отсутствуют комплексные научные исследования, посвященные анализу и осмыслению правового статуса органов публичной власти Украины в новых условиях развития информационного общества. Это обусловило осуществление автором ответного шага в направлении решения указанной проблемы. Определение цели этого научного исследования осуществлено с учетом необходимости формирования обновленного понимания методологии научных юридических исследований, а также потребности в надлежащем исполнении органами публичной власти Украины стратегических задач развития информационного общества посредством обоснованного определения и законодательного закрепления их правового статуса. Анализ положений национального законодательства по развитию информационного общества позволил убедиться в определяющей роли органов исполнительной власти и органов местного самоуправления Украины (как разновидностей органов публичной власти Украины) в реализации национальной политики по развитию информационного общества. Установление основных функций указанных органов (управленческой, публично-сервисной, информационной) обусловило выдвижение предварительной гипотезы о существовании в них административно-правового и информационно-правового статуса. Основываясь на результатах ранее проведенных авторских исследований по методологии науки «административное право» и науки «информационное право», предложено в этой статье сформировать методологию научного исследования правового статуса органов исполнительной власти и органов местного самоуправления Украины как субъектов административного права и субъектов административного и информационного права. Акцентировано внимание на том, что предметом этой методологии является организация научного исследования правового статуса указанных органов публичной власти в Украине. В статье предложен конструктивное использование имеющегося подхода по формированию схемы методологии научного исследования. Установлено, что особенности нашей сферы исследования не влияют на перечень элементов схемы, это «характеристика научной деятельности», «логическая структура соответствующей научной деятельности», «временная структура научной деятельности». Установлено, что особенности схемы методологии научного исследования правового статуса органов публичной власти Украины обусловлены существованием различных содержательных характеристик элементов схемы, например, объекта, предмета, средств, методов. Акцентировано внимание на активизации использования метода моделирования, который является способом конструирования нового научного знания, в частности, правового статуса органов исполнительной власти и органов местного самоуправления в условиях информационного общества. Учитывая эффективность проектных формы организации научного исследования правового статуса указанных органов публичной власти Украины в условиях развития информационного общества, исследованы отдельные стадии и этапы первой фазы научного исследования.