Окремі аспекти запровадження цифрових технологій в системі судочинства України

Abstract

Стаття присвячена дослідженню проблемних питань пов’язаних із запровадженням елементів цифрових технологій у сфері цивільного судочинства України. Авторами аналізуються новели вітчизняного процесуального законодавства запроваджені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року в частині утворення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також визначення самостійного статусу електронних доказів.Розглядаючи питання функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, авторами звертається увага на відкликання Державною судовою адміністрацією України раніше опублікованого повідомлення про початок її роботи. Вказане, незважаючи на функціонування у тестовому режимі підсистеми «Електронний суд», що надає можливість позивачам подавати позовні заяви у електронній формі, є підставою для залишення судами таких заяв без руху, про що свідчать наведені авторами матеріали судової практики. Звертається увага також на необхідність вдосконалення систем захисту інформації, що пов’язано з випадками виявлення шкідливого програмного забезпечення на обладнанні Державної судової адміністрації України. Досліджуючи використання при розгляді справи електронних доказів автори наголошують на наявності проблемних питань дослідження та фіксації, з дотриманням вимог допустимості доказів, інформації з мережі Інтернет. Також вказується на проблемні аспекти збереження такої інформації та відповідальності за її умисне знищення. В цій частині наголошується на необхідності подальшого вивчення прогресивного світового досвіду використання електронних доказів та подальшого вдосконалення вітчизняного законодавства на цій основі. Статья посвящена исследованию проблемных вопросов, связанных с введением элементов цифровых технологий в сфере гражданского судопроизводства Украины. Авторами анализируются новеллы отечественного процессуального законодательства введены Законом Украины «О внесении изменений в Хозяйственный процессуальный кодекс Украины, Гражданский процессуальный кодекс Украины, Кодекс административного судопроизводства Украины и другие законодательные акты» от 03.10.2017 года в части образования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы, а также определение самостоятельного статуса электронных доказательств. Рассматривая вопросы функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы, авторами обращается внимание на отзыв Государственной судебной администрацией Украины ранее опубликованного сообщения о начале ее работы. Указанное, несмотря на функционирование в тестовом режиме подсистемы «Электронный суд», что дает возможность истцам подавать исковые заявления в электронной форме, является основанием для оставления судами таких заявлений без движения, о чем свидетельствуют приведенные авторами материалы судебной практики. Обращается внимание также на необходимость совершенствования систем защиты информации, что связано со случаями обнаружения вредоносного программного обеспечения на оборудовании Государственной судебной администрации Украины. Исследуя использования при рассмотрении дела электронных доказательств авторы отмечают наличии проблемных вопросов исследования и фиксации, с соблюдением требований допустимости доказательств, информации из сети Интернет. Также указывается на проблемные аспекты сохранения такой информации и ответственности за ее умышленное уничтожение. В этой части отмечается необходимость дальнейшего изучения прогрессивного мирового опыта использования электронных доказательств и дальнейшего совершенствования отечественного законодательства на этой основе.