Please use this identifier to cite or link to this item: https://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/8477
Title: Вміст легкогідролізованого азоту та структурність грунту за різних способів основного обробітку грунту
Other Titles: Содержание легкогидролизуемого азота и структурность почвы при использовании разных способов основной обработки почвы
Content of hydrolyzed nitrogen and soil structure under different methods of tillage
Authors: Захарченко, Еліна Анатоліївна
Дацько, Оксана Миколаївна
Захарченко, Элина Анатольевна
Дацько, Оксана Николаевна
Zakharchenko, Elina
Datsko Oksana, Oksana
Keywords: коефіцієнт структурності
структура грунту
легкогідролізований азот
коэффициент структурности
структура почвы
легкогидролизуемый азот
structural coefficient
soil structure
hydrolyzed nitrogen
Issue Date: 2018
Publisher: СНАУ
Citation: Захарченко Е. А. Вміст легкогідролізованого азоту та структурність грунту за різних способів основного обробітку грунту [Електронний ресурс] / Е. А. Захарченко, О. М. Дацько // Вісник Сумського національного аграрного університету : науковий журнал. – Сер. «Агрономія і біологія» / Сумський національний аграрний університет. – Суми : СНАУ, 2018. – Вип. 9 (36). – С. 119-124.
Abstract: Метою роботи було визначити вплив способів основного обробітку грунту при вирощуванні озимої пшениці на вміст легкогідролізованого азоту та структурно-агрегатний склад грунту. Дослідження були проведені в експериментальних полях у короткоротаційній сівозміні Сумського національного аграрного університету. Попередником пшениці була гречка. Грунт – чорнозем типовий малогумусний середньосуглинковий на лесі. З 2005 року використовуються чотири варіанти з обробітку грунту: оранка на глибину 25-27 см, плоскорізний обробіток на глибину 25-27 см, дискування на глибину 13-15 см, дискування на глибину 6-8 см. Структурний стан грунту на варіантах визначено найкращим на час збирання пшениці озимої, та, взагалом, на полі кубоподібний тип структури – грудочкувата. На час весняного кущення озимини в шарі 0-10 см найвищий коефіцієнт отримано на варіанті із мінімальним дискуванням – 2,83, плоскорізне рихлення та дискування на глибину 13-15 см мали майже однакові результати – 2,4-2,47, найменшим коефіцієнтом відрізнявся на цій глибині варіант із оранкою. На час збирання ж в верхньому шарі відбулися зміни і найкращий коефіцієнт отримано за плоскорізного обробітку грунту в шарі 0-10 см – 13,28. В шарі 10-20 см у фазу весняного кущення вище коефіцієнт був на варіанті із оранкою – 3,23, найменший – за плоскорізного обробітку. В кінці ж вегетації дані протилежні, саме на плоскорізному структура була краще. В шарі 20-30 см коефіцієнт структурності в максимумі отримано за плоскорізного обробітку, також ця тенденція залишилася і до кінця вегетації озимини. Вміст легкогідролізованого азоту по варіантах досліду в шарі 0-30 см варіаював в межах 7,35-10,4 мг/100 г грунту. Цей показник на варіанті із оранкою послідовно знижувався з глибиною, але на варіанті із плоскорізним обробітком – збільшувався. За дискування на глибину 13-15 см дані на глибині 10-20 і 20-30 см не відрізнялися. За мінімального дискування найкращий результат отримано на глибині 10-20 см. Целью работы было определить влияние способов основной обработки почвы при выращивании озимой пшеницы на содержание легкогидролизуемого азота и структурно-агрегатный состав почвы. Исследования были проведены в экспериментальных полях в короткоротационном севообороте Сумского национального аграрного университета. Предшественником пшеницы была гречка. Почва - чернозем типичный малогумусный среднесуглинистый на лессе. С 2005 года используются четыре варианта по обработке почвы: вспашка на глубину 25-27 см, плоскорезная обработка на глубину 25-27 см, дискование на глубину 13-15 см, дискование на глубину 6-8 см. Структурное состояние почвы на вариантах было лучшим в фазе полной спелости пшеницы озимой. На поле кубовидный тип структуры - комковатая. На время весеннего кущения озимых в слое 0-10 см высокий коэффициент структурности (определен путем деления процента агрегатов с размером 10-0,25 на сумму агрегатов размером больше 10 мм и меньше 0,25 мм) получен на варианте с минимальным дискованием - 2,83; плоскорезное рыхление и дискование на глубину 13-15 см имели почти одинаковые результаты - 2,4-2,47, наименьшим коэффициентом отличался на этой глубине вариант с вспашкой. В конце вегетации в верхнем слое произошли изменения и наилучший коэффициент получен при плоскорезной обработке почвы в слое 0-10 см - 13,28. В слое 10-20 см в фазу весеннего кущения выше коэффициент был на варианте с пахотой - 3,23, наименьший - по плоскорезной обработке. В конце вегетации данные противоположные, именно по плоскорезу структура была лучше. В слое 20-30 см коэффициент структурности в максимуме получен при использовании плоскореза на глубину 25-27 см, также эта тенденция осталась и до конца вегетации озимых. Содержание легкогидролизованного азота по вариантам опыта в слое 0-30 см колебалось в пределах 7,35-10,4 мг/100 г почвы. Этот показатель на варианте с пахотой последовательно снижался с глубиной, но в варианте с плоскорезной обработкой - увеличивался. По дискованию на глубину 13-15 см данные на глубине 10-20 и 20-30 см не отличались. При минимальном дисковании выше содержание азота было на глубине 10-20 см.
Description: The aim of the work was to determine the effect of the methods of basic tillage in growing winter wheat on the content of hydrolyzed nitrogen and the structural and aggregative composition of the soil. Studies were conducted in experimental fields in the short-crop rotation of the Sumy National Agrarian University. The previous crop of wheat was buckwheat. The soil is a typical low-black chernozem loamy on the loess. Since 2005, four tillage options have been used: plowing to a depth of 25-27 cm, sweep plowingto a depth of 25-27 cm, disc harrow to a depth of 13-15 cm, disc harrow to a depth of 6-8 cm. The soil structure at the variants was the best in the phase of full ripeness of winter wheat. On the field it was determined the granular structure. At the time of spring tillering of winter wheat, it was accounted a high structural ratio (determined by dividing the percentage of aggregates with a size of 10-0.25 mm by the amount of units with a size more than 10 mm and less than 0.25 mm). So, structure coefficient for 0-10 cm layer was set 2, 83 at the variant with a minimum disking; sweep plowing and disk harrow to a depth 13–15 cm had almost identical results - 2.4–2.47; the lowest structure coefficient was set at plowing (conventional) trial. At the end of the growing season, changes occurred in the upper layers and the highest coefficient was obtained at sweep plowing in a layer of 0-10 cm - 13.28. In the layer of 10-20 cm in the phase of spring tillering, the higher coefficient was on the variant with plowing - 3.23, the lowest –sweep plowing. At the end of the growing season, these data are different, the soil structure was better using sweep plowing. In a layer of 20–30 cm, the maximal coefficient of soil structurality was obtained using sweep plowing at depth 25–27 cm; there has also been continued until the end of the winter growing season. The content of hydrolyzed nitrogen varied from 7.35 to 10.4 mg / 100 g of soil according to the experimental variants in a layer of 0–30 cm. This indicator on the variant with plowing consistently decreased with depth, but increased under using of sweep plowing. For disk harrow 13–15 cm, the data at a depth o 10–20 and 20–30 cm has not been set. With a minimum disking higher nitrogen content was at a depth 10-20 cm.
URI: http://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/8477
Appears in Collections:Науковий журнал "Вісник СНАУ"

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Дацько, Захарченко Е.А. 2018 (pdf.io).pdf396,21 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.