Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/8558
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorШерстюк, Марина Юріївна-
dc.contributor.authorСкляр, Вікторія Григорівна-
dc.contributor.authorСкляр, Юрій Леонідович-
dc.contributor.authorСонгтао, Хе-
dc.contributor.authorШерстюк, М. Ю.-
dc.contributor.authorСкляр, В. Г.-
dc.contributor.authorСкляр, Ю. Л.-
dc.contributor.authorСонгтао, Хе-
dc.contributor.authorSherstiuk, M. Yu.-
dc.contributor.authorSkliar, V. G.-
dc.contributor.authorSkliar, Yu. L.-
dc.contributor.authorSongtao, He-
dc.date.accessioned2021-03-11T11:58:36Z-
dc.date.available2021-03-11T11:58:36Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationКомплексний популяційний аналіз як напрямок сучасних біолого-екологічних досліджень [Електронний ресурс] / М. Ю. Шерстюк, В. Г. Скляр, Ю. Л. Скляр, Х. Сонгтао // Вісник Сумського національного аграрного університету : науковий журнал. – Сер. «Агрономія і біологія» / Сумський національний аграрний університет. – Суми : СНАУ, 2019. – Вип. 3 (37). – С. 61-67.uk_UA
dc.identifier.urihttp://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/8558-
dc.descriptionSome historical aspects of the formation of population ecology and biology as a separate scientific field are highlighted. It is noted that at the present stage, an integrated approach of studying populations is increasingly used. The work provides information on the main components of complex population studies implemented at the scientific school of plant population ecology created at Sumy National Agrarian University by Prof. Yu.A. Zlobin. The main achievements of the representatives of this school are shown, and it is also noted that, on the basis of their scientific achievements, the number of studied objects is gradually expanding. An example of this is the use of integrated population analysis for the study of protected autochthonous dendrosozophytes of Ukrainian Polissia whose representative, in particular, is Oxycoccus palustris Pers. Using the example of this species, the basic aspects of the application of complex population analysis are described, including determining the size of the population field, population density, size and morphological characteristics of individuals that form the populations, as well as the ontogenetic, size, and vital structure of populations. Based on such studies, swamp and forest-swamp phytocenoses were differentiated according to the degree of favorableness for the existence and functioning of O. palustris populations. At the same time, populations that can be considered as objects of regulated procurement of plant materials of O. palustris were identified. The conditions of the oligotrophic swamp and the grouping of Sphagnetum (cuspidati) eriophorosum (vaginati) are proved to be the most favorable for the formation of Oxycoccus palustris coenopopulations with high population density, vitality, diversity of size structure and balanced structure Populations from this grouping can be considered as centers of regulated harvesting of plant products and plant materials of the investigated species. Compared to swamp, forest-swamp phytocoenoses were less favorable for the formation and existence of coenopopulations of O. palustris, although they also revealed coenopopulations with a complex of high population characteristics Based on the results of studies and elucidation of the characteristics of populations, the original coenopopulation principle of constructing phytocenocompositions from species of natural flora was also proposed and tested. Its essence is that in the selection of certain species in the composition of phytocenocompositions it is necessary to rely on the indicators of phytocenoses, in which its populations have signs of ability for stable and long-term existence in the composition of plant groups The determinants features in this complex are the area of the population field, population density and characteristics of the structure, especially ontogenetic and vitality. According to the first feature of these traits, it is necessary that the populations belong to the group of young, transient or maturing and not to be aging or old, and according to the second – to represent the category of prosperous.uk_UA
dc.description.abstractВисвітлено деякі історичні аспекти становлення популяційної екології та біології як окремого наукового напрямку. Відзначено, що ознакою сьогодення є запровадження при вивченні популяцій комплексного аналізу. Надана інформація про основні складові комплексних популяційних досліджень, які реалізуються у науковій школі популяційної екології рослин, створеної у Сумському національному аграрному університеті професором Ю. А. Злобіним. Показані основні напрацювання представників цієї школи, а також відзначено те, що на основі їх наукових надбань відбувається поступове розширення кола досліджуваних об’єктів. Прикладом цього є застосування комплексного популяційного аналізу для вивчення заповідних автохтонних дендросозофітів Українського Полісся представником яких, зокрема, є Oxycoccus palustris Pers. На прикладі цього виду деталізовано базові аспекти застосування комплексного популяційного аналізу, який включає визначення розміру популяційного поля, значень популяційної щільності, розмірних та морфологічних ознак особин, що формують популяції, а також онтогенетичної, розмірної та віталітетної структур популяцій. На основі результатів проведених досліджень та з’ясування ознак популяцій також запропоновано та апробовано оригінальний ценопопуляційний принцип побудови фітоценокомпозицій із видів природної флори. Описаны некоторые исторические аспекты становления популяционной экологии и биологии как отдельного научного направления. Отмечено, что отличительной особенностью современности является использование при изучении популяций комплексного анализа. Дается информация об основных составляющих комплексных популяционных исследований, которые реализуются в научной школе популяционной экологии растений, созданной в Сумском национальном аграрном университете профессором Ю. А. Злобиным. Показаны основные наработки представителей этой школы, а также отмечено, что на базе результатов их научной работы происходит постепенное расширение круга исследуемых объектов. Пимером этого является использование комплексного популяционного анализа для изучения заповедных автохтонных дедросозофитов Украинского Полесья, представителем которого, в частности, является Oxycoccus palustris Pers. На примере этого вида детализированы базовые аспекты применения комплексного популяционного анализа, который включает определение размера попуялционного поля, значений популяционной плотности, размерных и морфологических признаков особей, которые формируют популяции, а также онтогенетической, размерной и виталитетной структур популяций. Благодаря отмеченному подходу исследуемые болотные и лесоболотные фитоценозы были дифференцированы в зависимости от того, на сколько они благоприятны для существования и функционирования популяций O. palustris. Доказано, что условия олиготрофного болота и сообщества Sphagnetum (cuspidatі) eriophorosum (vaginati) наиболее благоприятны для формирования ценопопуляций O. palustris, которые имеют высокую популяционную плотность, жизненность, разнообразие размерной структуры и сбалансированную онтогенетическую структуру. Популяции этого сообщества могут рассматриваться как центры регламентированной заготовки растительной продукции, сырья исследуемого вида. По сравнению с болотными, лесоболотные фитоценозы оказались менее благоприятными для формирования и существования ценопопуляций O. palustris, хотя и в них обнаружены ценопопуляции, которые имеют комплекс высоких популяционных характеристик. На основе результатов проведенных ислледований также предложен и апробирован оригинальный ценопопуляционный принцип построения фитоценокомпозиций из видов природной флоры. Его суть состоит в том, что при подборе определенных видов как элементов фитоценокомпозиций необходимо учитывать показатели фитоценозов, в которых его популяции имеют признаки возможности относительно устойчивого и длительного существования в составе растительных сообществ. В числе этих признаков определяющими являются показатели площади популяционного поля, популяционной плотности и характеристик популяционных структур, в первую очередь, онтогенетической и виталитетной. В первом случае необходимо, чтобы ценопопуляции относились к группе молодых, переходных или созревающих и не были стареющими, во втором – представляли категорию процветающих.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherСНАУuk_UA
dc.subjectонтогенетична структураuk_UA
dc.subjectрозмірна структураuk_UA
dc.subjectвіталітетна структураuk_UA
dc.subjectонтогенетическая структураuk_UA
dc.subjectразмерная структураuk_UA
dc.subjectвиталитетная структураuk_UA
dc.subjectontogenetic structureuk_UA
dc.subjectdimensional structureuk_UA
dc.subjectvitality structureuk_UA
dc.titleКомплексний популяційний аналіз як напрямок сучасних біолого-екологічних дослідженьuk_UA
dc.title.alternativeКомплексный популяционный анализ как направление современных биолого-экологических исследованийuk_UA
dc.title.alternativeIntegrated population analysis as a direction of the modern biological and ecological researchesuk_UA
dc.typeOtheruk_UA
Розташовується у зібраннях:Науковий журнал "Вісник СНАУ"

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
10.pdf760,69 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.