Прояв середньої маси товарних бульб у міжвидових гібридів картоплі, їх беккросів залежно від місця та років випробування

Abstract

Успіхи у селекції картоплі у напрямі створення сортів з великою середньою масою товарних бульб залежать від якості вихідного матеріалу, бажано з поєднанням високого прояву ознаки та стабільності її вираження незалежно від зовнішніх умов. Дослідження виконані в 2015–2017 роках в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва (УДСР) та Сумського національного аграрного університету (СНАУ) згідно загально прийнятих методів у картоплярстві. Вихідним матеріалом були різні за методами створення, походженням, ступенем беккросування складні міжвидові гібриди за участю мексиканських диких видів. Виявлений значний потенціал окремих беккросів за проявом ознаки, що до 1,8 разів більше, ніж у кращих сортів-стандартів. Водночас, реалізувався він, залежно від зовнішніх умов, далеко не повною мірою. Лише у найбільш сприятливому за метеорологічним комплексом 2017 році в умовах СНАУ частка гібридів, що мали середню масу однієї товарної бульби більше 100 г становила 75,8 %, а в УДСР це було у 2,3 рази менше. Про сприятливі умови періоду вегетації картоплі в 2017 році також свідчить частка гібридів з максимальним проявом досліджуваної ознаки. У СНАУ вона становила 28,3 %, а УДСР – 25,3 %. Про мінливість вираження показника за місцем випробування свідчать величини його коефіцієнта варіації. В умовах СНАУ і УДСР частка гібридів із значенням коефіцієнта варіації 10 % і менше становила 9,1 %. Водночас, в окремих гібридів величина показника виявилась дуже високою – 50‒70 %. Виділені гібриди, у яких у кожному з років різниця прояву ознаки залежно від місця випробування не перевищувала 10–11 г, а саме: 90.673/30, 08.194/23 і 08.194/25, а в гібрида 08.194/122 це спостерігалось впродовж 2015 і 2016 років. Виявлена різна реакція сестринських форм на вплив зовнішнього комплексу. Серед гібридів 88.1450с2 і 88.1450с3 тільки в останнього в умовах СНАУ метеорологічні умови майже не впливали на прояв ознаки – коефіцієнт варіації становив 8 %. З різницею в 1 г виявилась середня маса товарних бульб у цього гібрида в СНАУ і УДСР в 2015 році. В результаті дослідження вдалось виділити гібриди із стабільним вираженням показника незалежно від метеорологічних умов (08.194/25), за випробування впродовж трьох років у СНАУ (88.1450с3), УДС (08.194/33,08.194/119) та місця виконання експерименту (90.673/30, 08.194/23 і 08.194/25). Вони рекомендуються для використання в селекційному процесі для створення адаптивних сортів з високою середньою масою товарних бульб. Успехи селекции картофеля в направлении создания сортов с большой средней массой товарных клубней зависят от качества исходного материала, в первую очередь от сочетания высокого проявления признака и стабильности его выражения, независимо от внешних условий. Исследования выполнены в 2015–2017 годах в условиях Устимовской опытной станции растениеводства (УОСР) и Сумского национального аграрного университета (СНАУ) в соответствии с общепринятыми методами в картофелеводстве. В качестве исходного материала использованы различные по происхождению, методам создания, степени беккроссирования сложные межвидовые гибриды с участием мексиканских диких видов. Обнаружен значительный потенциал отдельных беккроссов по проявлению признака, что в 1,8 раз больше, чем у лучших сортов-стандартов. В то же время, реализовался он в зависимости от внешних условий далеко не полностью. Лишь в наиболее благоприятном по метеорологическому комплексу 2017 году в условиях СНАУ часть гибридов, которые имели среднюю массу одного товарного клубня более 100 г, составляла 75,8 %, в то время как в УОСР это было в 2,3 раза меньше. О благоприятных условиях периода вегетации картофеля в 2017 году свидетельствует также часть гибридов с максимальным проявлением исследуемого признака. В СНАУ она составляла 28,3 %, а в условиях УОСР – 25,3 %. Об изменчивости выражения показателя в зависимости от места испытания свидетельствуют величины его коэффициентов вариации. В условиях СНАУ и УОСР часть гибридов со значением коэффициента вариации 10 % и меньше составляла 9,1 %. В то же время, у отдельных гибридов величина показателя оказалась очень высокой – 50–70 %. Выделены гибриды, у которых проявление признака в зависимости от места испытания не превышала 10–11 г, а именно: 90.673 / 30 08.194 / 23 и 08.194 / 25, а у гибрида 08.194/122 это наблюдалось в течение 2015 и 2016 годов. Выявлена разная реакция сестринских форм на воздействие внешнего комплекса. Среди гибридов 88.1450с2 и 88.1450с3 только у последнего в условиях СНАУ метеорологические условия почти не влияли на проявление признака – коэффициент вариации составил 8 %. С разницей в 1 г оказалась разница средней массы товарных клубней у этого гибрида в СНАУ и УОСР в 2015 году. В результате исследования удалось выделить гибриды со стабильным выражением показателя независимо от метеорологических условий (08.194/25), при испытании в течение трех лет в СНАУ (88.1450с3), УОСР (08.194/33,08.194/119) и места проведения эксперимента (90.673/30, 08.194/23 и 08.194/25). Они рекомендуются для использования в селекционном процессе для создания сортов с высокой адаптивностью.