Моделі формування продуктивності соняшнику та їх ефективність в умовах північно-східного Лісостепу України

Abstract

Товарні посіви соняшника представлені в усіх областях України, у т. ч. у зоні північного Лісостепу та Полісся, яка суттєво відрізняється за ґрунтовими умовами від регіонів традиційного поширення культури. Такий стан потребує теоретичного узагальнення та експериментальних досліджень із розробки моделі сорту соняшнику з високим рівнем адаптованості до нових умов вегетації. У загальному плані оцінку рівня адаптованості генотипів до умов зони забезпечують демонстраційні полігони. Найбільш повно асортимент вітчизняних та зарубіжних гібридів соняшнику, орієнтованих на зону північно-східного Лісостепу та Полісся, представлений на демонстраційному полігоні Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України (Інституту СГПС НАН України). Дослідження проводили у рамках програми з розробки моделі сорту для умов північно-східного Лісостепу та Полісся України, номер державної реєстрації 0116U001506, що виконувалася у 2016–2020 рр. в Інституті СГПС НААН України та Сумському національному аграрному університеті. У дослідженнях щорічно тестували 28–56 гібридів різних установ оригінаторів. Проаналізовано загальну динаміку посівних площ, урожайності та валового виробництва соняшнику в Сумській області у 2016‒2020 роках. Встановлено, що вищі, порівняно із середніми у державі, показники урожайності культури обумовили підвищення темпів щорічного збільшення посівних площ із 2‒5 % у 2010 до 11 та 16 % у 2019 і 2020 роках. Наразі частка соняшнику в структурі орних земель області складає 25,4 % при 19,7 % у середньому в Україні. Збереження такої динаміки у найближчій перспективі може стати основним обмежуючим фактором зростання урожайності. За результатами аналізу погодних умов, показників вегетативного та генеративного розвитку гібридів на демонстраційному полігоні розраховано 2-х рівневий алгоритм реалізації генеративного потенціалу. Він визначається тривалістю вегетаційного періоду та належністю гібридів до груп залежно від моделі формування урожайності. Встановлено, що у роки наближені до середньобагаторічних, різниця в один день вегетації пропорційна урожайності ‒ 34 кг/га у більш посушливі та жаркі роки значення збільшується до 50 кг/га. Здатність гібридів забезпечувати розрахункові показники середньої урожайності (за 3 і більше років) визначено як базовий рівень їх адаптованості до умов зони. Визначені мінімальні значення показників із високим рівнем кореляції з параметрами продуктивності рослин. За результатами аналізу значень показників, їх стабільності у різних погодних умовах встановлено різницю в алгоритмах формування урожайності. Проаналізовано параметри груп моделі, формування продуктивності яких забезпечували вищий від базового рівень адаптованості гібридів до умов зони. Встановлено, що модель із задовільним рівнем адаптованості реалізується за рахунок незначного перевищення значень базових показників, що визначають розвиток листкового апарату рослин та структуру їх продуктивності. Моделі із вищим рівнем адаптованості характеризуються суттєвим перевищенням базових значень за кількома або більшістю показників. Товарные посевы подсолнечника представлены во всех областях Украины, в т. Ч. В зоне северной Лесостепи и Полесья, которая существенно отличается по почвенным условиям от регионов традиционного распространения культуры. Такое положение требует теоретического обобщения и экспериментальных исследований по разработке модели сорта подсолнечника с высоким уровнем адаптированности к новым условиям вегетации. В общем плане оценку уровня адаптированности генотипов к условиям зоны обеспечивают демонстрационные полигоны. Наиболее полно ассортимент отечественных и зарубежных гибридов подсолнечника, ориентированных на зону северо-восточного Лесостепи и Полесья, представленный на демонстрационном полигоне Института сельского хозяйства Северо-Востока НААН Украины (Института СГПС НАН Украины). Исследования проводились в рамках программы по разработке модели сорта для условий северо-восточной Лесостепи и Полесья Украины, номер государственной регистрации 0116U001506, что выполнялась в 2016-2020 гг. В Институте СГПС НААН Украины и Сумском национальном аграрном университете.