Покращення продуктивності м'ясо-яєчних курей вітчизняної селекції

Abstract

Робота виконана на м'ясо-яєчних курях вітчизняної селекції, племінна робота з якими проводилася в ДДСП НААН. За тривалого розведення «у собі» методами масової селекції господарсько корисні ознаки м'ясо-яєчних курей вітчизняної селекції дещо погіршилися. У зв’язку з цим виникла нагальна необхідність покращення основних продуктивних ознак м'ясо-яєчних курей за схрещування з птицею високопродуктивних кросів закордонної селекції. Схрещування м'ясо-яєчних курей з півнями батьківської форми кросу „Кобб-500” суттєво збільшило живу масу гібридних нащадків F1, масу яєць в 52тижневому віці курей, але зменшило несучість порівняно з вихідною базовою популяцією. Гібридизація м'ясо-яєчних курей з півнями кросу „Росс-308” збільшила тільки енергію росту молодняку F1 до 10-тижневого віку. Розведення гібридів F1 „у собі” та зворотне схрещування самок F1 з переярими півнями кросу „Кобб-500” сприяло підвищенню живої маси у нащадків F2, маси яєць, але при цьому знизило несучість на 7,7-10,1 яєць (або 8,19-11,03%) порівняно з вихідною материнською формою. Розведення „росівської” птиці F1 „у собі” та зворотне схрещування гібридних самок F1 з переярими півнями кросу „Росс-308” сприяло покращенню живої маси потомків F2 на 5,21-11,89%, несучості на 6,2-7,4 яєць порівняно з м'ясояєчними курьми базової популяції. При об’єднанні птиці різних генотипних груп було створено гетерогенну субпопуляцію, продуктивні ознаки якої поліпшилися у порівнянні з попередніми поколіннями (F9–F11) птиці вихідної базової популяції. Порівняно з попередніми поколіннями збільшилася жива маса птиці в молодому (півників на 100-310 г, курочок – на 50-180 г) та дорослому віці (півнів на 130-730 г, курей на 150-650 г), маса яєць у різні вікові періоди, несучість (на початкову несучку на 14,5-27,2 яєць, на середню - на 14,3-26,2 яєць), життєздатність молодняку ( на 5,0-7,3%) і дорослого поголів’я (на 5,5-7,6%). Відтворні якості курей створеної гетерогенної популяції були добрими. Работа выполнена на мясо-яичных курах отечественной селекции, племенная работа с которыми проводилась в ДДСП НААН. При длительном разведения «в себе» методами массовой селекции хозяйственно полезные признаки мясо-яичных кур отечественной селекции несколько ухудшились. В связи с этим возникла настоятельная необходимость улучшения основных продуктивных признаков мясо-яичных кур за скрещивания с птицей высокопродуктивных кроссов зарубежной селекции.