Теоретико-методичні основи спортивної кінезіології

Abstract

У статті представлено аналіз наукових досліджень у галузі спортивної кінезіології як навчальної дисципліни. Розглянуто теоретичні основи розвитку кінезіології як науки в історичному та світовому аспектах. Історичний аналіз дав змогу визначити мету дисципліни «Кінезіологія» ‒ ефективне забезпечення спеціальної професійно-педагогічної підготовки студентів, формування теоретичних знань і практичних навичок із навчання руховим діям та фізичним вправам різного контингенту населення. Як навчальна дисципліна кінезіологія складається із системи знань, теорії та методики навчання руховим діям у масовій фізичній культурі і спорті вищих досягнень. «Кінезіологія» складається з трьох основних частин: «Біомеханічні вимірювання», «Біомеханічний аналіз», «Дидактика рухових дій». Практичне засвоєння студентами навчального матеріалу дисципліни передбачає перспективу їх підготовки за додатковими спеціальностями та спеціалізаціями, а також вивчення відповідних курсів за обраним напрямом. Насамперед це стосується підготовки студентів за такими додатковими спеціальностями й спеціалізаціями, як фізична реабілітація та спортивно-тренерська робота. Сучасні підходи в освіті вимагають змін у використанні освітніх технологій і вихованні студентської молоді з урахуванням умов інтеграції до європейського та світового освітнього простору. У суспільстві є попит на виховання творчої особистості, здатної мислити самостійно, генерувати оригінальні ідеї, приймати нестандартні рішення. Критерієм формування готовності студентів факультету фізичного виховання до викладацько-тренерської діяльності має бути достатній рівень їхньої компетентності, що виражається в опануванні теоретико-методичних знань, набутті вмінь використовувати знання й навички з педагогіки, фізіології, кінезіології у професійній діяльності. Незважаючи на роботу спеціалістів у галузі освітніх кінезіологічних технологій, спрямовану на теоретичне обґрунтування ефективності використання знань у роботі вчителя фізичної культури, розроблення нових технологій навчання майбутніх фахівців, що базуються на можливостях сучасних технічних засобів, а також експерименти з упровадження інновацій, що підтверджують доцільність їх використання в закладах вищої освіти, нині залишається досить невивчених питань у цій галузі. В статье представлен анализ научных исследований в области спортивной кинезиологии как учебной дисциплины. Рассмотрены теоретические основы кинезиологии как науки в историческом и мировом аспектах. Исторический анализ позволил определить цель дисциплины «Кинезиология» - эффективное обеспечение специальной профессионально-педагогической подготовки студентов, формирование теоретических знаний и пракполитических навыков по обучению двигательным действиям и физическим упражнениям различного контингента населения. Как учебная дисциплина кинезиология состоит из системы знаний, теории и методики навжение двигательным действиям в массовой физической культуре и спорте высших достижений. «Кинезиология» состоит из трех основных частей: «Биомеханические измерения», «Биомеханический анализ», «Дидактика двигательных действий ». Практическое усвоение студентами учебного материала дисциплины предусматривает перспективу их подготовки по дополнительным специальностям и специализациям, а также изучение соответствующих курсов по выбранному направлению. Прежде всего это касается подготовки студентов по таким дополнительными специальностям и специализациям, как физическая реабилитация и спортивно-тренерская работа. Современные подходы в образовании требуют изменений в использовании образовательных технологий и воспитании студентской молодежи с учетом условий интеграции в европейское и мировое образовательное пространство. В обществе есть спрос на воспитание личности, способной мыслить самостоятельно, генерировать оригинальные идеи, принимать нестандартные решения. Критерием формирования готовности студентов факультета физического воспитания к преподавательской-тренерской деятельности должен быть достаточный уровень их компетентности, выражается в овладении теоретико-методических знаний, приобретении умений использовать знания и навыки по педагогике, физиологии, кинезиологии в профессиональной деятельности. Несмотря на работу специалистов в области образовательных Кинезиологическая технологий, направленную на теоретическое обоснование эффективности использования знаний в работе учителя физической культуры,разработка новых технологий обучения будущих специалистов, основанные на возможностях современных технических средств, а также эксперименты по внедрению инноваций, подтверждающие целесообразность их использования в учреждениях высшего образования, в настоящее время остается достаточно неизученных вопросов в этой области.