Моніторинг різних форм маститу у господарствах Сумської області

Abstract

В статті викладені результати моніторингу маститу корів у Сумській області. Мастит, спричинений інфекційними збудниками, досі вважається згубним длямолочних тварин, впливає на їх добробут, а також несе величезні економічні збитки молочній галузі через зниження продуктивності та збільшення вибракування. Дослідження проводили на молочних фермах Сумської області. Процедури поводження з тваринами в рамках дослідження були затверджені Комітетом з етики Сумського національного аграрного університету. Тварин утримують у вільних стійлах. Доїння відбувається тричі на день. Досліди проводили на коровах у 1-5 лактації, що належали до стада голштинської породи великої рогатої худоби. В результаті проведення досліджень було встановлено, що субклінічні форми маститу у молочних господарства виявляються набагато частіше, ніж клінічні. Захворювання корів на субклінічний мастит контролювали за кількістю соматичних клітин (КСК) у молоці. Найчастіше корови уражуються на субклінічний мастит (СМ) у перші місяці після отелення через виникнення фізіологічного стресу у тварини. Захворювання поступово зменшуються під кінець періоду лактації і знову виникає рецидив в період запуску. Однак у здорових корів кількість соматичних клітин в молоці може коливатись протягом всього періоду лактації в межах фізіологічної норми. У хворих тварин КСК різко збільшується і може переходити мастит з субклінічної форми у клінічну через ненадання своєчасного лікування. При проведенні моніторингу маститу різної форми у корів в господарствах Сумської області встановлено, що субклінічна форма маститу діагностувалась частіше ніж клінічна у Сумському районі на 33,4 %; у Лебединському – на 17,8 %; у Конотопському – на 45,4 %; у Шосткінському – на 42,8 %; у Роменському – на 34,3 %; у Охтирському – на 21,9 %. Встановлено, що пік розвитку субклінічного маститу приходиться на 7-10 добу запалення і повертається до початкових значень за два тижні. За результатами визначення основного складу мікрофлори у молоці корів встановлено, що основними збудниками субклінічного маститу є S. agalactiae (20 %), S aureus (17 %), S. epidermidis (15 %), E. fecalis (12 %), E. coli (10 %), Mycoplasma spp. (8 %), гриби Candida (7 %) та асоційована мікрофлора (11 %). В статье изложены результаты мониторинга мастита коров в Сумской области. Мастит, вызванный инфекционными возбудителями, до сих пор считается губительным для молочних животных, влияет на их благосостояние, а также несет огромные экономические убытки молочной отрасли из-за снижения производительности и увеличения выбраковки. Исследования проводили на молочных фермах Сумской области. Процедуры обращения с животными в рамках исследования были утверждены Комитетом по этике Сумского национального аграрного университета. Животных содержат в свободных стойлах. Доения происходит три раза в день. Опыты проводили на коровах в 1-5 лактации, принадлежавших к стаду голштинской породы крупного рогатого скота.