Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9527
Назва: Селекційно-генетичні підходи до виведення нових генотипів диморфних гусей
Інші назви: Селекционно-генетические подходы к выведению новых генотипов диморфных гусей
Breeding and genetic approaches to the breeding of new genotypes of dymorphous geese
Автори: Хвостик, Віктор Павлович
Бондаренко, Юрій Васильович
Хвостик, Виктор Павлович
Бондаренко, Юрий Васильевич
Khvostik, Victor Pavlovich
Bondarenko, Yuriy Vasyleevich
Ключові слова: гуси
генотип
фенотип
гуси
генотип
фенотип
geese
genotype
phenotype
Дата публікації: 2021
Видавництво: СНАУ
Бібліографічний опис: Хвостик В. П. Селекційно-генетичні підходи до виведення нових генотипів диморфних гусей [Електронний ресурс] / В. П. Хвостик, Ю. В. Бондаренко // Вісник Сумського національного аграрного університету : науковий журнал. – Сер. «Тваринництво» / Сумський національний аграрний університет. – Суми : СНАУ, 2021. – Вип. 2 (45). – С. 47-53.
Короткий огляд (реферат): Виведення і використання у промисловому та фермерському гусівництві аутосексних за забарвленням оперення гусей має велике народногосподарське значення внаслідок зниження витрат на сортування птиці і попередження перенесення інфекційних хвороб. Розроблені селекційно-генетичні підходи до виведення аутосексних гусей з бажаним набором маркерів генів дають змогу чітко ідентифікувати стать птиці за фенотипом у добовому і дорослому віці. Як вихідні породи були вибрані рейнські білі (батьківська форма) та великі сірі (материнська форма) гуси вітчизняної селекції. У зв'язку з наявністю в генотипі всіх гібридних гусенят F1 тільки однієї дози неповнодомінантного гену Sd, весь молодняк в добовому віці мав суцільне сіре з жовтими кінчиками крил забарвлення пуху. У статевозрілому віці гусачки F1 мали сіре забарвлення оперення з білими пір’їнами першого порядку, тоді як самочки були білими з темно-сірими маховими пір'їнами другого порядку на крилах та сірими плямами на спині. Дорослі гібридні самці F2 мали біле суцільне забарвлення оперення, типові самки теж були білими, але відрізнялися від гусаків сірими маховими пір’їнами першого і другого порядку на крилах і окремими сірими плямами на спині. Внаслідок схрещування птиці за розробленою складною схемою отримано гібридних гусенят третього покоління (F3) 3-х генотипів і відповідно 3-х фенотипів забарвлення пухового покриву в розрізі кожної статі. Для подальшої роботи в межах кожної статі в добовому віці відібрано самців і самок F3 лише з типовим (цільовим) колорсексним фенотипом: самці (генотип G/G Sd/Sd Sp/Sp С/С) мали світло-сіре суцільне забарвлення дорзальної поверхні тіла, самочки (G/- Sd/- Sp/Sp С/С) – сірий суцільний пух на спині й голові. В молодому та статевозрілому віці самці мали біле суцільне оперення, а самки відрізнялися від них сірими маховими пір’їнами першого та другого порядку на крилах і, як правило, наявністю кількох темних пір'їн на спині. При розведенні гусей F3 з типовим аутосексним генотипом „у собі” одержали нащадків послідуючого четвертого покоління (F4), колорсексних за кольором пуху в добовому віці, а за кольором оперення – у дорослому, тобто особин з чітко вираженим статевим диморфізмом. Сформований у новоство-реній популяції феномен диморфності (колорсексності) гусей дає можливість отримати практично 100,0%-ву точність визначення статі птиці на різних етапах онтогенезу. Вывод и использования в промышленном и фермерском гусивництви аутосексных по окраске оперения гусей имеет большое народнохозяйственное значение вследствие снижения затрат на сортировку птицы и предупреждения переноса инфекционных болезней. Разработанные селекционно-генетические подходы к выводу аутосексных гусей с желаемым набором маркеров генов позволяют четко идентифицировать пол птицы по фенотипу в суточном и взрослом возрасте. В качестве исходных породы были выбраны рейнские белые (родительская форма) и большие серые (материнская форма) гуси отечественной селекции.
Опис: The breeding and use in industrial and farm goose breeding of geese that are autosex in color of plumage is of great national economic importance due to the reduction of costs for sorting poultry and preventing the transfer of infectious diseases. The devel-oped selection and genetic approaches to the breeding of autosex geese with the desired set of gene markers make it possible to clearly identify the sex of a bird by phenotype at diurnal and adult age. Rhine white (paternal form) and Large gray (maternal form) geese of domestic selection were chosen as the original breeds. Due to the presence in the genotype of all hybrid goslings F1 only one dose of incompletely dominant gene Sd, all young at the age of one day had a solid gray with yellow wing tips down color. In adulthood, F1 geese had gray plumage with white first-order feathers, while females were white with dark gray second-order flight feathers on the wings and gray spots on the back. Adult F2 hybrid males had a solid white plumage, the typical females were also white, but differed from geese by gray first- and second-order feathers on the wings and individual gray spots on the back. As a result of crossing the bird according to the developed complex scheme, hybrid goslings of the third generation (F3) of 3 genotypes and, accordingly, 3 phenotypes of down color in the section of each sex were obtained. For further work within each sex at day age, males and females F3 were selected only with a typical (target) colorsex phenotype: males (genotype G/G Sd/Sd Sp/Sp C/C) had a light gray solid color of the dorsal surface of the body, females (G/- Sd/- Sp/Sp C/C) - gray continuous down on a back and a head. At a young and mature age, males had white solid plumage, and females differed from them by gray flight feathers of the first and second order on the wings and, as a rule, the presence of several dark feathers on the back. In the breeding of F3 geese with a typical autosex genotype "in themselves" received offspring of the next fourth generation (F4), colorsex in the color of down in the day age, and in the color of plumage - in adults, ie individuals with pronounced sexual dimorphism. The phenomenon of dimorphism (colorsexuality) of geese formed in the newly created population makes it possible to obtain almost 100.0% accuracy in determining the sex of a bird at different stages of ontogenesis.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9527
Розташовується у зібраннях:Науковий журнал "Вісник СНАУ"

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
4.pdf623,98 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.