Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/9831
Назва: | Інституціолізація розвитку системи землеустрою та землевпорядкування |
Інші назви: | Институционализация развития системы землеустройства и землеустройства Institutionalization of land management and land management system development |
Автори: | Третяк, А. М. Третяк, В. М. Прядка, Т. М. Капінос, Н. О. Третяк, А. Н. Третяк, В. Н. Прядка, Т. Н. Капинос, Н. А. Tretiak, A. N. Tretiak, V. N. Priadka, T. N. Kapinos, N. O. |
Ключові слова: | Iнституціолізація новітня інституціонально-поведінкова теорія землеустрій землевпорядкування землевпорядна наука землевпорядна діяльність Институционализация новейшая институционально-поведенческая теория землеустройство землеустроительная наука землеустроительная деятельность Institutional theory land organization land planning land planning science land planning activities |
Дата публікації: | 2022 |
Видавництво: | Сумський національний аграрний університет |
Бібліографічний опис: | Інституціолізація розвитку системи землеустрою та землевпорядкування [Електронний ресурс] / А. М. Третяк, В. М. Третяк, Т. М. Прядка, Н. О. Капінос // Економіка та держава. - 2021. - № 4. - С. 37-42. |
Короткий огляд (реферат): | Обгрунтовано, що землевпорядна діяльність (землевпорядкування) є соціально-економічною інституцією, що забезпечує довіру, порозуміння і керованість у соціально-економічному просторі, через професійну обробку, подачу і інтерпретацію для користувачів земельної інформації про факти і процеси життєдіяльності організацій (інститутів). У вузькому сприйнятті землевпорядкування — це Інституція трансформації з допомогою специфічних методів, правил (формальна її складова) і професійних навиків і суджень (неформальна складова інституції) фактів землегосподарювання на мову цифр для порозуміння і керованості усіх суб'єктів соціально-економічного простору. В широкому сенсі землевпорядна діяльність як Інституція формує певне обличчя землеволодінь і землекористувань, державних земельних установ, громадських та інших організацій (Інститутів), що організовують та здійснюють управління використанням і охороною земель та інших природних ресурсів й забезпечують важливе інформаційне наповнення місцевих, регіональних, національних і глобальних соціально-економічних просторів. Інституція землевпорядкування передусім характеризується станом неформальної складової, її здатністю через "організації-інститути" (в першу чергу об'єднання професійних землевпорядників) впливати на прийняття і дотримання "правил гри". Впливати на ефективне представлення управлінської та господарської діяльності пов'язаною із землею в суспільстві. Цей приріст теоретичних уявлень відкриває нові шляхи розвитку землевпорядкування, а відповідно і заходів земельної реформи. Його наукова і нормативно-правова складові ("правила гри") все в більшій мірі базуються на ідеях, впливі професійного середовища, що має стати все більш організаційно об'єднаним. З іншого боку, інституціональна теорія землевпорядкування відкриває можливість та обгрунтовує потребу застосування в земельній політиці державних регуляторних органів, наукових шкіл, професійних об'єднань землевпорядників, ідеології "землевпорядX ного інжинірингу" та "землевпорядного імперіалізму". Обосновано, что землеустроительная деятельность (землеустройство) является социально-экономическим институтом, обеспечивающим доверие, понимание и управляемость в социально-экономическом пространстве, через профессиональную обработку, подачу и интерпретацию для пользователей земельной информации о фактах и процессах жизнедеятельности организаций (институтов). В узком восприятии землеустройства – это Институция трансформации с помощью специфических методов, правил (формальная ее составляющая) и профессиональных навыков и суждений (неформальная составляющая институции) фактов землехозяйствования на язык цифр для понимания и управляемости всех субъектов социально-экономического пространства. В широком смысле землеустроительная деятельность как Институция формирует определенное лицо землевладений и землепользований, государственных земельных учреждений, общественных и других организаций (Институтов), организующих и осуществляющих управление использованием и охраной земель и других природных ресурсов и обеспечивающих важное информационное наполнение местных, региональных, национальных и глобальных социально-экономических пространств. Институция землеустройства прежде всего характеризуется состоянием неформальной составляющей, ее способностью через "организации-институты" (в первую очередь объединение профессиональных землеустроителей) влиять на принятие и соблюдение правил игры. Влиять на эффективное представление управленческой и хозяйственной деятельности, связанной с землей в обществе. Этот прирост теоретических представлений открывает новые пути развития землеустройства, а соответственно и меры земельной реформы. Его научная и нормативно-правовая составляющие ("правила игры") все в большей степени базируются на идеях, влиянии профессиональной среды, что должно стать все более организационно объединенным. С другой стороны, институциональная теория землеустройства открывает возможность и обосновывает потребность применения в земельной политике государственных регуляторных органов, научных школ, профессиональных объединений землеустроителей, идеологии "землеустроительного инжиниринга" и "землеустроительного империализма". |
Опис: | It is substantiated that land management (land management) is a socio-economic institution that provides trust, understanding and control in the socio-economic space through professional processing, submission and interpretation for users of land information about the facts and processes of organizations (institutions). In the narrow perception of land management is the Institution of transformation using specific methods, rules (its formal component) and professional skills and judgments (informal component of the institution) of land management facts in the language of numbers to understand and manage all subjects of socio-economic space. In a broad sense, land management as an institution forms a certain face of land tenure and land use, state land institutions, public and other organizations (institutes) that organize and manage the use and protection of land and other natural resources and provide important information content of local, regional, national and global socio-economic spaces. The institution of land management is primarily characterized by the state of the informal component, its ability through "organizations-institutions" (primarily associations of professional land managers) to influence the adoption and compliance with the "rules of the game". Influence the effective representation of management and economic activities related to land in society. This increase in theoretical ideas opens up new ways of developing land management and, consequently, land reform measures. Its scientific and normative-legal components ("rules of the game") are increasingly based on ideas, the influence of the professional environment, which should become more and more organizationally united. On the other hand, the institutional theory of land management opens the possibility and substantiates the need for the use of state regulatory bodies, scientific schools, professional associations of land managers, ideologies of "land management engineering" and "land management imperialism" in land policy. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9831 |
Розташовується у зібраннях: | Статті, тези доповідей |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
2.pdf | 472,06 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.