Методологія державного управління земельними ресурсами та землекористуванням

Abstract

Обгрунтовано, що система багатофункціонального управління земельними ресурсами та землекористуванням включає підсистему функціонального загальнодержавного управління земельними ресурсами та підсистему управління землекористуванням. Функціональне загальнодержавне управління земельними ресурсами державою як їх власником, уособленому в органі виконавчої влади Держгеокадастрі України, базується на принципі "від загального до часткового", а багатофункціональне управління землекористуванням базується на принципах "від загального до часткового" та "від часткового до загального". Управління землекористуванням поділяється на такі види: галузеве, яке здійснюють міністерства, служби; будується за принципом підвідомчості підприємств, організацій, яким надано землі; не залежить від територіального розміщення земель різних категорій; територіальне (самоврядне) управління, яке здійснюють органи територіальних громад; може бути загальним або спеціальним; місцеве (внутрігосподарське) управління, яке здійснюють власники, землекористувачі та орендарі земельних ділянок. З'ясовано, що перехід до реформування державного управління земельними ресурсами та землекористуванням в Україні, по-перше, являє собою складний процес трансформації методологічних основ державного управління з подальшим виробленням концепцій, програм і моделей самих реформ; по-друге, успішна реалізація державно-управлінських реформ потребує спеціального наукового їх супроводу, основною складовою якого є методологічні пошуки з метою вироблення ефективного інструментарію державно-управлінської діяльності. Це обумовлено тим, що управління повинно бути трансформовано в напрямі руху від домінуючого використання в державному управлінні земельними ресурсами та землекористуванням технологій впливів і дій до домінування технологій погоджень і взаємодій, від відносно не залежних однієї від одної технологій адміністрування, публічності та електронного управління земельними ресурсами та землекористуванням до їх взаємного погодження. Основою трансформації управління є перехід у державному управлінні земельними ресурсами та землекористуванням від домінування принципів адміністрування, закритості, ієрархії, централізації, більшої владної дистанції до домінування принципів публічності, відкритості, партнерства, децентралізації, незначної владної дистанції. Обосновано, что система многофункционального управления земельными ресурсами и землепользованием включает в себя подсистему функционального общегосударственного управления земельными ресурсами и подсистему управления землепользованием. Функциональное общегосударственное управление земельными ресурсами государством как их собственником, олицетворенном в органе исполнительной власти Госгеокадастри Украины, базируется на принципе "от общего к частному", а многофункциональное управление землепользованием базируется на принципах "от общего к частному" и "от частного к общему". Управление землепользованием делится на следующие виды: отраслевое, осуществляемое министерствами, службами; строится по принципу подведомственности предприятий, организаций, которым предоставлены земли; не зависит от территориального размещения земель разных категорий; территориальное (самоуправляющееся) управление, осуществляемое органами территориальных общин; может быть общим или специальным; местное (внутрихозяйственное) управление, осуществляемое собственниками, землепользователями и арендаторами земельных участков. Выяснено, что переход к реформированию государственного управления земельными ресурсами и землепользованием в Украине, во-первых, представляет собой сложный процесс трансформации методологических основ государственного управления с последующей выработкой концепций, программ и моделей самих реформ; во-вторых, успешная реализация государственно-управленческих реформ требует специального их научного сопровождения, основной составляющей которого являются методологические изыскания с целью выработки эффективного инструментария государственно-управленческой деятельности. Это обусловлено тем, что управление должно быть трансформировано в направлении движения от доминирующего использования в государственном управлении земельными ресурсами и землепользованием технологий влияний и действий к доминированию технологий согласований и взаимодействий, от относительно не зависимых друг от друга технологий администрирования, публичности и электронного управления земельными ресурсами и землепользованием к их взаимному согласованию. Основой трансформации управления является переход в государственном управлении земельными ресурсами и землепользованием от доминирования принципов администрирования, закрытости, иерархии, централизации, большей властной дистанции к доминированию принципов публичности, открытости, партнерства, децентрализации, незначительной властной дистанции.