Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9923
Назва: Vitality dynamics of populations of some legume species in floodplain meadows of the Psel river basin under grazing and haymaking (Ukraine)
Інші назви: Віталітетна динаміка популяцій деяких видів бобових на заплавних луках північно-східного Лісостепу України в умовах випасання та сінокосіння (Україна)
Автори: Kyrylchuk, Kateryna
Skliar, Victoria
Tykhonova, Olena
Kobzhev, Olexander
Кирильчук, Катерина
Скляр, Вікторія
Тихонова, Олена
Кобжев, Олександр
Ключові слова: index of vitality dynamics
Medicago falcata
population quality index
індекс віталітетної динаміки
Medicago falcata
індекс якості популяції
Дата публікації: 2021
Бібліографічний опис: Vitality dynamics of populations of some legume species on floodplain meadows of the Psel river basin under grazing and haymaking (Ukraine) [Electronic resource] / K. Kyrylchuk, V. Skliar, О. Tykhonova, О. Kobzhev // Horticulture. Scientific Papers. – Series B. – 2021. – Vol. LXV, № 1. – Р. 406-414. – Режим доступу : http://horticulturejournal.usamv.ro/index.php/scientific-papers/current-issue. - Заголовок з екрану.
Короткий огляд (реферат): The results of the study of the vitality structure and its dynamics in the three species of the Fabaceae family (Trifolium repens L., Medicago falcata L. and Vicia cracca L.) in the floodplain meadows of the northeastern Forest-Steppe of Ukraine under grazing and haymaking are presented. The analysis of the vitality structure of the populations of the three studied species of legumes in the control areas of the pascual and fenisicial gradients has shown that they are well adapted for existence in conditions without anthropogenic loads. It has been established that Trifolium repens is more resistant to both grazing and haymaking loads. This is evidenced by the preservation of the equilibrium status of the populations until the last stages of both gradients, as well as the obtained indices of vitality dynamics (IVD, in most cases less than 1, with the positive and negative signs). The Vicia cracca populations are characterized by considerable vulnerability to pasture loads, which is manifested in the sharp transition of populations to the category of depressed at the stages of PD1. This species completely falls out of the composition of the meadow phytocoenosis at the stage of the gradient PD2. In relation to the haymaking load, the species is quite resistant and can withstand both one-time (FD1 stage) and two-time (FD2 stage) haymaking per season, where the populations have the status of equilibrium, and IVD is less than 1. Haphazard haymaking causes significant changes in the vitality composition (IVD is greater than 1 with the negative sign) and the transition of populations to the category of depressed. The populations of Medicago falcata are well adapted to moderate grazing loads (stages PD1 and PD2), as evidenced by IVD less than 1 and maintaining the status of populations at the level of prosperous and equilibrium. Starting with the stage PD3, the populations undergo significant changes in vitality composition (IVD = -1.5060) and transfer to the category of depressed. On the fenisicial gradient, the Medicago falcata populations demonstrate resistance at the FD1 and FD2 stages. Only under haphazard haymaking (FD3), vitality composition is significantly transformed, as evidenced by the depressed status of their populations. The data obtained indicate the need to regulate both grazing and haymaking loads in order to preserve the integrity of meadow ecosystems and ensure the sustainable, long-term and effective provision of a range of ecosystem services by them.
Опис: Представлено результати вивчення віталітетної структури та її динаміки у трьох видів із родини Fabaceae (Trifolium repens L., Medicago falcata L. та Vicia cracca L.) на заплавних луках північно-східного Лісостепу України в умовах випасання та сінокосіння. Вивченням охоплено ділянки, що відповідали різним ступеням пасовищної та сінокісної дигресій. Градієнт пасквальної дигресії (ПД) включав п’ять ступенів (ПД0 – контрольні ділянка (КД) без антропогенного впливу; ПД1 – початкова стадія випасання (помірне випасання при навантаженні 2–3 голови великої рогатої худоби на 1 га; ПД2 – інтенсивне випасання; ПД3 – стадія сильного випасання, де кількість голів великої рогатої худоби зростає до 10–12 на 1га; ПД4 – надмірне безсистемне випасання (збій)). Фенісиціальний градієнт репрезентовано чотирма ступенями (ФД0 - контрольна ділянка сінокосіння; ФД1 – початкова стадія (сінокосіння один раз на рік); ФД2 – помірне сінокосіння (двічі на рік); ФД3 – надмірне неконтрольоване сінокосіння). Дослідження проведено на основі використання класичних підходів Ю.А. Злобіна щодо визначення віталітету рослин і віталітетної структури популяцій, які були доповнені аналізом віталітетної мінливості та пластичності із визначенням індексу IVD. Аналіз віталітетної структури популяцій трьох досліджуваних видів бобових на контрольних ділянках пасквального та фенісиціального градієнтів показав, що вони добре адаптовані до існування в умовах без антропогенних навантажень. Встановлено, що більш стійким видом як до пасовищних, так і до сінокісних навантажень є Trifolium repens. Про це свідчить збереження видом рівноважного статусу популяцій до останніх ступенів обох градієнтів, а також отримані індекси віталітетної динаміки (IVD, у більшості випадків, менше 1, як із знаком «-», так і «+»). Популяції Vicia cracca характеризуються значною вразливістю по відношенню до пасовищних навантажень, що проявляється у різкому переході популяцій у категорію депресивних на ступені ПД1. Цей вид повністю випадає із складу лучного фітоценозу вже на ступені градієнта ПД2. По відношенню до сінокісних навантажень вид достатньо стійкий і витримує як одноразові (ступінь ФД1), так і дворазові (ступінь ФД2) сінокосіння за сезон, де популяції мають статус рівноважних, а IVD менше 1. Безсистемні сінокосіння викликають значні зміни у віталітетному складі (IVD більше 1 зі знаком «-») і перехід популяцій у категорію депресивних. Популяції Medicago falcata добре пристосовані до помірних пасовищних навантажень (ступені ПД1 та ПД2), про що свідчать IVD менше 1 і збереження статусу популяцій на рівні процвітаючого та рівноважного. Починаючи із ступеня ПД3, у популяціях спостерігаються суттєві зміни у віталітетному складі (IVD = -1,5060) і популяції переходять у категорію депресивних. На фенісиціальному градієнті популяції Medicago falcata демонструють стійкість на ступенях ФД1 та ФД2. Тільки при безсистемних сінокосіннях (ФД3) віталітетний склад суттєво трансформується, про що свідчить депресивний статус їх популяцій. Отримані дані свідчить про необхідність нормування як пасовищних, так і сінокісних навантажень для збереження цілісності лучних екосистем та забезпечення стійкого, довготривалого і ефективного надання ними комплексу екосистемних послуг.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9923
Розташовується у зібраннях:Статті, тези доповідей

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
1_Кирильчук_Скляр_Тихонова_Кобжев.pdf575,95 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.