Короткий опис(реферат):
Дослідження спрямоване на аналіз можливостей геоінформаційних систем (ГІС) у моніторингу земельних ресурсів та їх ролі в управлінні територіями. Актуальність теми обумовлена зростанням антропогенного навантаження, змінами клімату та необхідністю раціонального використання земель. Метою роботи є оцінка ефективності ГІС-технологій у моніторингу земель на прикладі міста Шостка (Сумська область).
У першому розділі розкрито теоретичні основи ГІС, їх еволюцію, сучасні тенденції інтеграції з технологіями дистанційного зондування (ДЗЗ) та GPS. Окрему увагу приділено класифікації просторових даних (векторні, растрові, атрибутивні) та їх ролі у створенні комплексних аналітичних моделей.
Другий розділ присвячений методології моніторингу: етапам збору, обробки та аналізу даних, інтеграції супутникових знімків (Sentinel-2, Landsat), аерофотозйомки та польових досліджень. Наголошено на значенні програмного забезпечення QGIS для візуалізації результатів, прогнозування змін землекористування та виявлення екологічних ризиків.
У третьому розділі представлено практичне застосування ГІС-технологій для аналізу земель м. Шостка. Використання супутникових даних за 1985–2025 рр. дозволило виявити зростання площі забудови на 15,6 %, зменшення зелених зон на 3,5 % та критичний знос водовідвідної інфраструктури (68 %). Результати підкреслюють необхідність адаптивного планування, збереження екологічного балансу та модернізації інженерних мереж.
Суть розробки, основні результати:
This research focuses on analyzing the capabilities of Geographic Information Systems (GIS) in land resource monitoring and their role in territorial management. The relevance of the topic is driven by increasing anthropogenic pressure, climate change, and the need for rational land use. The objective of the work is to assess the effectiveness of GIS technologies in land monitoring using the case of the city of Shostka (Sumy region).
The first chapter covers the theoretical foundations of GIS, its evolution, and current trends in integration with remote sensing (RS) and GPS technologies. Particular attention is given to the classification of spatial data (vector, raster, attribute) and their role in creating comprehensive analytical models.
The second chapter is devoted to monitoring methodology: stages of data collection, processing, and analysis, integration of satellite imagery (Sentinel-2, Landsat), aerial photography, and field surveys. Emphasis is placed on the importance of QGIS software for result visualization, land use change forecasting, and the identification of environmental risks.
The third chapter presents the practical application of GIS technologies for land analysis in Shostka. The use of satellite data from 1985–2025 revealed a 15.6% increase in built-up areas, a 3.5% decrease in green zones, and a critical deterioration of the drainage infrastructure (68%). The results highlight the need for adaptive planning, ecological balance preservation, and modernization of engineering networks.