Організаційно-правові засади управління агропромисловим комплексом

Abstract

Формування агропромислових комплексів у сучасних умовах передбачає органічне об'єднання промисловості і сільського господарства на основі зближення і взаємодії підприємств по виробництву, заготівлі, переробці, збереженню сільськогосподарської сировини та реалізації готової продукції, а також обслуговуючих їх виробництв. Головною рисою сучасного АПК є наявність постійних і прямих зв'язків між високоспеціалізованим сільським господарством і промисловістю як по лінії виробництва і переробки сировини, так і по лінії комплексної переробки відходів основного виробництва аж до випуску готової продукції. Важливим також є високий рівень галузевої і територіальної взаємопов'язаності і пропорційності розвитку всіх підприємств комплексу. Однак таку територіальну єдність не варто розуміти як розміщення всіх складових АПК у межах єдиного майданчика. Підрозділи, що утворюють агропромисловий комплекс (виробництво, зберігання, транспортування, переробка та збут сільськогосподарської продукції), можуть знаходитись на значній відстані один від одного за умови збереження виробничо-економічної єдності. Агропромисловий комплекс - це форма організації виробництва взаємопов'язаних галузей, що розглядається як виробничо-територіальна система, при якій відповідні сільськогосподарські і промислові підприємства органічно об'єднані в межах певної території в єдиний виробничий цикл від одержання сировини до випуску готової продукції. Тісний взаємозв'язок сільськогосподарської і переробної ланок у межах АПК є свідченням того, що вони не можуть нормально функціонувати одна без одної. Для будь-якого агропромислового комплексу характерна внутрішня єдність і цілісність у результаті поділу праці між галузями сільського господарства і промисловістю. Характерно, що більшість АПК розвиваються на основі спільного використання трудових ресурсів, допоміжних і обслуговуючих об'єктів, енергетичного, ремонтного господарства, водопостачання, комунально-побутових послуг, спільності території, природних та історичних умов, методів організації і управління. Формирования агропромышленных комплексов в современных условиях предполагает органическое объединение промышленности и сельского хозяйства на основе сближения и взаимодействия предприятий по производству, заготовке, переработке, хранению сельскохозяйственного сырья и реализации готовой продукции, а также обслуживающих их производств. Главной чертой современного АПК является наличие постоянных и прямых связей между высокоспециализированным сельским хозяйством и промышленностью как по линии производства и переработки сырья, так и по линии комплексной переработки отходов основного производства до выпуска готовой продукции. Важным также является высокий уровень отраслевой и территориальной взаимосвязанности и пропорциональности развития всех предприятий комплекса. Однако такую территориальное единство не стоит понимать как размещение всех составляющих АПК в рамках единой площадки. Подразделения, образующие агропромышленный комплекс (производство, хранение, транспортировка, переработка и сбыт сельскохозяйственной продукции), могут находиться на значительном расстоянии друг от друга при сохранении производственно-экономического единства. Агропромышленный комплекс - это форма организации производства взаимосвязанных отраслей, рассматривается как производственно-территориальная система, при которой соответствующие сельскохозяйственные и промышленные предприятия органично объединены в пределах определенной территории в единый производственный цикл от получения сырья до выпуска готовой продукции. Тесная взаимосвязь сельскохозяйственной и перерабатывающей звеньев в пределах АПК является свидетельством того, что они не могут нормально функционировать друг без друга. Для любого агропромышленного комплекса характерна внутреннее единство и целостность в результате разделения труда между отраслями сельского хозяйства и промышленностью. Характерно, что большинство АПК развиваются на основе совместного использования трудовых ресурсов, вспомогательных и обслуживающих объектов, энергетического, ремонтного хозяйства, водоснабжения, коммунально-бытовых услуг, общности территории, природных и исторических условий, методов организации и управления.