Державна соціальна політика : проблеми та перспективи

Abstract

У статті проаналізовано сучасні тенденції розробки, реалізації та розвитку соціальної політики в Україні. Визначено етапи розвитку соціальної політики в період незалежної української держави та нормативну базу. Серед основних пріоритетів розвитку соціальної політики визнаний соціальний захист. Він направлений на покращення добробуту незахищених верств населення. Виходячи з цього, обґрунтовано роль відділів соціального захисту населення на різних рівнях, як пріоритетного напряму в реалізації соціальної політики. Доведено, що органи виконавчої влади функціонально перевантажені і це пов’язано з функціями соціального, сервісного змісту і соціального розвитку (обстеження, прогнозування, моніторинг та оцінка, аутсорсинг та інше). Обґрунтовано, що соціальна політика держави повинна бути активною, а не обмежуватися заходами соціального захисту за рахунок бюджетних коштів. Держава повинна сприяти розширенню кола людей, здатних брати на себе персональну відповідальність за результати власної економічної діяльності, що буде сприяти скороченню кількості соціальних груп, які потребують зовнішньої турботи. Процес публічного управління соціальною політикою, об'єднує державне управління та місцеве самоврядування, а в деяких країнах також включає регіональний уряд. Публічне управління в цьому напряму це органічне явище, що поєднує різні типи владного територіального і державного управління за принципом накладання однин на одного. Ці поняття пов'язані та повинні розглядатися у безпосередньому зв’язку. Надані пропозиції щодо подальшого розвитку соціальної політики в умовах децентралізації управління соціальною сферою. Визначено, що в майбутньому в центрі уваги держави буде соціальна політика, що забезпечить поступальний євроінтеграційний рух української держави. Вивчивши та усвідомивши проблеми соціальної політики на шляху до майбутнього, ми робимо висновок, що поступальний і динамічний розвиток країни має бути зосереджений на соціалізації економічної системи з повним урахуванням потреб та інтересів населення, його стимулів до розвитку.